Лжесвідчення Віктора Ющенка

Одразу ж після показів президента В.Ющенка по справі головної опозиціонерки, які він дав у Печерському суді 17.08.2011, з боку деяких політиків пролунали звинувачення на його адресу в його лжесвідченні під присягою. Обвинувачення це дуже серйозне, оскільки ст.385 Кримінального Кодексу України передбачає за завідома неправдиве показання свідка обмеження волі до 2 років, а у поєднанні зі  штучним  створенням  доказів обвинувачення - до 5 років позбавленням волі.
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page11

Вивчивши факти і порівнявши свідчення по газовій справі Тимошенко, можна з усією відповідальністю заявити про те, що Віктор Ющенко лжесвідчив по двох пунктах:
1. Він стверджував, що підписання угоди між Нафтогазом та Газпромом було зірване прем"єром Тимошенко 28 грудня 2008 і далі вести перемовини не було сенсу
2. Він стверджував, що він не забороняв голові Нафтогазу О.Дубині підписувати угоду на умовах 235 /1,8 , які були запарафовані і які залишалося лише підписати.

Отже, сухою мовою фактів і свідчень:

17.08.2011 В.Ющенко у своїх показах в суді стверджує:

1. що після того, коли Ю.Тимошенко 28.12.2008 відхилила пропозицію російского прем"єра В.Путіна за ціною $250 та транзитним тарифом $1,7, "Переговори зходять із позиції 250 і закінчуються драматично. Зрозуміло, що там вже шукать якихось компромісів 28-го числа урядовій делегації, вірніше НАК Нафтогазу, не було можливо".
2. "Підкреслюю, ніякого відкликання президент України не робив. Хочу зауважити: у мене нема повноважень по відкликанню делегації. відрядженної урядом - це компетенція не моя. І байки, які щедро там лунають, що хтось когось там відкликав, це спосіб не відповідати за свою позицію або перекласти свою відповідальність. Я нікого не відкликав".
http://www.youtube.com/watch?v=SFORdcdcNjg

Ці покази суперечать показам екс-голови Нафтогазу О.Дубини, який свідчив, що:
«Станом на 30 грудня 2008 року була узгоджена попередня домовленість про ціну природного газу для НАК „Нафтогаз України“ у 235 дол за тисячу кубометрів і про вартість транзиту у 1,8 дол за транспортування тисячі кубометрів газу на 100 км. Вказані умови були викладені на папері, а саме у проектах договору, які були узгоджені між юристами, фахівцями з української та російської сторони, тобто залишалося лише їх підписати. На той час, наскільки я пам"ятаю, ніяких директив уряду з приводу укладення договору між НАК "Нафтогаз України" та "Газпромом" на вказаних умовах не було. Президент України Ющенко В.А. усно забороняв підписувати контракт на таких умовах, оскільки вважав, що ціна газу занадто велика. Проте я особисто вважав, що така ціна є прийнятною для України в тих умовах. 31 грудня 2008 року наскільки мені відомо внаслідок телефонних розмов між Президентами України та Росії, а також між прем"єрами була оприлюднена кінцева ціна на газ 320 доларів США за 1 тисячу кубометрів. Тут уже я вважав, що така ціна є завеликою, тому зібрав делегацію НАК "Нафтогаз України" та ми поїхали додому без підписання контракту».
http://www.pravda.com.ua/articles/2011/05/18/6213010/

29.07.2011 Під час своїх свідчень у суді, на пряме запитання Ю.Тимошенко про зрив переговорів О.Дубіна зайвий раз підтвердив, що Ющенко таки відкликав його:
Тимошенко: “Скажіть, будь ласка: Ющенко Віктор Андрійович відкликав вас 31-го грудня, щоб не дати вам підписати ці контракти?”
Дубина: “Так, він відкликав, щоб я не підписував ці контракти.”
http://www.youtube.com/watch?v=9Dkdee9MjTI

07.09.2013 Ю.Тимошенко свідчила в суді щодо зриву переговорів наступне: "я про це дізналась 31 грудня, коли мене Дубина поставив перед фактом, що все розвалилось і що він отримав ціну 320".
http://www.youtube.com/watch?v=4WwE2jbZxXk

Російська сторона об"єктивно є учасником газової справи. Треба сказати, що вже від самого початку цієї історії російська сторона звинувачувала у зриві перемовин з українською делегацією у Москві саме В.Ющенка, а не голову делегації О.Дубину чи прем"єра Ю.Тимошенко. Інформація, яку поширило "РИА Новости" в той день, коли переговори були зірвані, тобто 31.12.2008, була однозначною:
"Президент Украины Виктор Ющенко дал главе делегации "Нафтогаза" Олегу Дубине указание прервать переговоры с "Газпромом" "
http://ria.ru/economy/20081231/158437451.html

Трохи згодом та ж сама теза невдовзі повторювалася як мінімум тричі:
двічі головою Газпрома О.Міллером:
5.01.2009 - "команду на прекращение в одностороннем порядке переговоров с Газпромом о поставке газа в этом году дал лично президент Украины Ющенко"
http://риановости.рф/politics/20090105/158648009.html
20.01.2009 - "в конце декабря премьер-министры России и Украины пришли к соглашению, и наши компании были готовы договориться о цене газа $235 за 1000 куб. м. при условии совместных экспортных операций с территории Украины, RosUkrEnergo тогда предложило покупать газ для Украины по цене $285". За счет этого компания рассчитывала остаться на рынке. Но несмотря на это, российская сторона от договоренностей по переходу на прямые контракты не отказалась. А 31 декабря, как вы знаете, президент Украины отозвал делегацию НАК "Нафтогаз Украины" с переговоров"
http://www.interfax.ru/business/txt.asp?id=57933

Те ж саме повторив російский прем"єр В.Путін на власній пресконференції західним медіа 8.01.2009 - "по указанию президента Ющенко накануне 31 декабря прошлого года украинская делегация прервала переговоры и покинула Москву."
http://www.youtube.com/watch?v=KuHWPREhebg

Парадоксально, але свідченням В.Ющенка на суді проти Ю.Тимошенко що після її власної відмови 28.12.2008 погодитися на умови 250/1,7 "шукать якихось компромісів 28-го числа урядовій делегації, вірніше НАК Нафтогазу, не було можливо", суперечать слова самого ж В.Ющенка, сказані ним на власній прес-конференції 13.01.2009:
"31 грудня в районі 16:00 за московським часом ми знаходилися дуже близько до позитивного рішення... Переговори повинні були закінчуватися на рівні експертів, на рівні переговорних груп і мала була підписуватися угода... А прагматична частина була близька до позитивного рішення в районі 16 години. Сторони вийшли на перерву. Тоді залишалося неврегульованим тільки одне питання – компенсуючі фактори, малися на увазі ті 6,4 млрд. технологічного газу, які повинні бути враховані в балансі газу на 2009 рік"
http://www.pravda.com.ua/news/2009/01/13/3670546/

Взагалі, В.Ющенко дуже любить цю тему. У своєму інтерв"ю сайту "Главком" від 20.09.2012 В.Ющенко знову повернувся до власної детальної розповіді щодо особливостей переговорного процесу наприкінці грудня 2008, але наразі трохи змінив дату. Тепер Ю.Тимошенко у нього вже відхилила пропозицію В.Путіна 26 грудня, а не 28, як це було в його показах у суді, але цитата В.Путіна про "хрєн с вамі" та загальна картина переговорів і їхнього зриву залишилася такою ж, як і в його показах у суді:
"він (О.Дубина), здається, до 30-го числа грудня просидів, ніяких переговорів ніхто не вів, і він тоді вечором, здається, 30-го, без мого дозволу, хоча формально я ці питання не регулюю, повернувся в Україну. 31-го числа, коли мене інформують, що переговорний процес зірваний, я телефоную Юлії Володимирівні і кажу: «Треба нам дать відповідь для світу і для громадян»...  А Юлія Володимирівна тоді легко реагувала на будь-який жест Президента. Бо вона привела до тупіка переговори ці. Не в тому плані, що результатів ми не маєм, а в тому плані, що ми з процесу вийшли."
http://glavcom.ua/articles/8118.html

Віктор Ющенко в тому ж таки інтерв"ю сайту "Главком" від 20.09.2012: "Так воно збіглося, що ішло узгодження на рівні прем'єр-міністрів. Два президенти до цього, стверджую, - ні з російської, ні з української сторони — відношення не мали. Тимошенко з повноваженнями Президента, а там — Путін, який кожний куб російського газу регулює. Чи ще тут щось не ясно?"
http://glavcom.ua/articles/8118.html
17.09.2011 Офіційна реакція представника адміністрації російского президента Д.Мєдвєдєва на свідчення В.Ющенка в Печерському суді:
"Находясь на посту президента, он лично хотел получить политические дивиденды и предлагал президенту России Дмитрию Медведеву самим подписать соглашение об урегулировании газовых проблем. На это ему было сказано, что данный вопрос находится в компетенции правительств двух стран."
http://www.interfax.ru/politics/txt.asp?id=203965
Ця інформація узгоджується із заявою уповноваженого президента Ющенка з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдана Соколовського, яку він дав на офіційному брифінгу 25.12.2008: "«нещодавно Ющенко дав уряду п'ять днів на те, щоб врегулювати всі проблемні питання з Росії по розрахунках за газ. За словами Соколовського, п'ятиденний термін закінчується "завтра" (у середу)."Очевидно, якщо уряд не справиться з цим завданням, то президенту України доведеться самому вирішувати це питання"».
http://www.pravda.com.ua/news/2008/11/25/3619421/

Отже, по суті ми маємо факт свідомого систематичного викривлення перебігу подій з боку В.Ющенка, намагання ним виправдати себе і частково перекласти відповідальність за свої дії щодо зриву переговорів наприкінці грудня 2008 року на Ю.Тимошенко, чим наповну скористалась сторона обвинувачення по газовій справі у їхньому намаганні довести зумисний характер дій з боку Тимошенко.

Остання інформація:

12.11.2013
На сайті "Версии.сом" з"явилося цікаве інтерв"ю Дмитра Фірташа (редакцією сайту наданий звуковий файл самого інтерв"ю, пізніше опубліковано відео), в якому Д.Фірташ між іншим  розповідає про те, що газова війна січня 2009 була спланованою і це була саме його пропозиція, яку сприйняв і реалізував тодішній президент В.Ющенко. Дмитро Фірташ говорить таке:
"Что он (В.Ющенко - прим. ред.)  сделал: он сказал, ребята, вот вы нам вот так не будете менять, и мы родиной торговать не будем. Газ – это газ. Это бизнес, но мы считаем, что цена для нас вот такая должна быть. Вот транспорт, вот цена, вот мы готовы заплатить 190-200 долларов. Больше мы вам не заплатим. Он их обосновал. Да, я ему советовал, но я был прав. Я ему показал, сколько стоит в Европе, я отнял все транспорты и сказал: вот максимальная цена, на которую вы можете согласиться. Он попросил экспертов, поехал в Европу. Он кроме моих слов, ты же понимаешь, он ведь президент, он мне мало верил. Он собрал, все, что мог. Он сам был уверен в том, что это правильно. И он сказал: ребята, или буде такая цена, или не будет. Он задал вопрос: газ в подземке есть? Есть. Если мы начнем воевать, какая будет история? Я с ним просидел три дня. Это был такой горящий вопрос, и он сильно считал, что я специалист в этом деле. Он со всеми разговаривал, но со мной он провел много времени. Для него это были ключевые решения. Я ему сказал простую вещь: цена такая-то, газ в подземке у тебя есть. Ты принимаешь решения, не я. Для того, чтобы его принять, ты должен понимать, что если ты не отключишь промышленность, ты не проживешь. Играться в то, что мы начнем куда-то давать газ, там Румынии или еще кому-то и параллельно отдавать его еще и на промышленность, то мы умрем. Но если мы остановимся и все осушим, то до конца отопительного сезона вопросов нету. Страна будет теплая, все будет хорошо.
Он это решение принял, Россия полностью перекрыла кран."
http://versii.com/news/290916/
http://versii.com/files/111.mp3
https://www.youtube.com/watch?v=85hD8ikl_nE&t=85s
слухати з 01:25
(
(див. закінчення)

Як Тимошенко не давала грабувати Україну Фірташу

Досить дивно, що майже ніколи не згадується початок конфлікту між  головою уряду Ю.Тимошенко та головою РосУкрЕнерго Дмитром Фірташем, який трансформувався у газову війну в січні 2009 року і мав наслідком кримінальну справу проти Ю.Тимошенко у 2011

А варто просто пригадати, з чого почалося друге прем"єрство Ю.Тимошенко

На початку грудня 2007 тодішній міністр палива та енергетики Юрій Бойко здійснив заплановий візит до офісу Газпрому, де домовився з його головою О.Міллером про підвищення ціни рос.газу для України зі $135 до $179,5 за 1 тис. куб. м. Але ситуація на політичній арені в грудні 2007 кардинально змінилася: в наслідок дострокових виборів в парламенті утворилася нова коаліція, яка відправила уряд В.Януковича у відставку і сформувала новий уряд на чолі з Ю.Тимошенко

Не пройшло і місяця з моменту призначення нового прем"єра, як РосУкрЕнерго повідомило про те, що ціна газу для України вже не $179,5 а $314,7. Тоді уряд доклав чималих зусиль. щоб повернути вже домовлену в грудні ціну і в березні 2008 було укладено пряму угоду між Нафтогазом та Газпромом, яка повернула ціну $179,5 та повернула поставлені в січні-лютому обсяги палива за ціною $314,7 безпосередньо РосукрЕнерго.
Таким чином, в 2008 році завдяки діям прем"єра Тимошенко було повернуто до держбюджету
$(315-180) * 5 200 000 = $720 000 000
якщо я помилився в обрахунках, то виправте :)

Добірка повідомлень з новин: тільки факти

04.12.2007
в центральному офісі ВАТ «Газпром» відбулася робоча зустріч голови правління Олексія Міллера і міністра палива та енергетики України Юрія Бойка. Сторони домовилися, що в 2008 році ціна газу на кордоні Росії й України становитиме 179,5 дол. за 1 тис. кубометрів. Про це УНІАН повідомили в Управлінні інформації ВАТ «Газпром».
http://www.unian.ua/news/224917-nazvali-novu-tsinu-gazu-1795-dolariv.html

18.12.2007
Юлія Тимошенко стає прем"єром і формує коаліційний Кабінет Міністрів

16.01.2008
RosUkrEnergo: газ для України - не туркменський, тому і дорожчий
Швейцарська компанія RosUkrEnergo AG у першому кварталі 2008 року постачатиме Україні зокрема російський газ для заповнення паливного балансу України у зв`язку зі скороченням обсягів поставки газу з Центральної і Середньої Азії. Про це говориться в повідомленні RosUkrEnergo з посиланням на виконавчого директора трейдингової компанії Костянтина Чуйченка, копію якого має в своєму розпорядженні УНІАН. "У січні цього року відбулося зниження обсягів поставки природного газу з Центральної і Середньої Азії у зв`язку з аномально холодною погодою. Зниження поставок відносно планових обсягів становить близько 40 млн. куб. м на добу", – говориться в повідомленні. У зв`язку з цим, для забезпечення безперебійних поставок природного газу і заповнення балансу газу України в січні 2008 року компанія RosUkrEnergo AG придбала російський газ відповідно до діючого контракту і формули ціни, узгодженої сторонами в січні 2006 року. "У першому кварталі поточного року ціна закупівлі російського газу, розрахована за формулою, становить 314,7 доларів США за 1000 куб. м. На 16 січня 2008 року обсяг російського газу, поставленого компанією RosUkrEnergo AG споживачам України, становив близько 740 млн. куб. м", – говориться в повідомленні.
http://www.unian.ua/news/231144-rosukrenergo-gaz-dlya-ukrajini-ne-turkmenskiy-tomu-i-dorojchiy.html
Медведєв: Україна продавала газ своїм споживачам удвічі дорожче
Через “структури, які нам невідомі"
Україна продавала газ своїм споживачам за завищеною вдвічі ціною, заявив у п`ятницю президент Росії Дмитро Медведєв на зустрічі з головою "Газпрому" Олексієм Міллером, яку транслювали російські телеканали. "Минулого року, коли ми постачали газ українським споживачам по 179,5 доларів (за тисячу кубометрів), цей самий газ український споживач одержував за ціною 320 доларів за тисячу кубометрів", - сказав глава російської держави. "І вся ця маржа осідала в кишенях структур, які нам невідомі, які, ймовірно, втілюють чиїсь корупційні інтереси. І гроші від цих операцій, ймовірно, використовувалися для досягнення політичної мети або для вирішення особистих проблем", - додав Медведєв. Він назвав цю ситуацію дуже сумною. "Це б`є по кишені звичайного українського споживача, людей, які нам небайдужі, близьким нам людям", - цитує президента РІА "Новости". Він переконаний, що українські споживачі повинні знати про те, що "Газпром" поставляв газ за однією ціною, а фактично їм продавався газ за подвійною ціною. Як повідомляв УНІАН ("Хтось в Україні прагне зберегти газових посередників", За "газовим конфліктом" стоїть намагання повернути посередників), питання щодо загрози повернення посередників протягом останнього тижня порушувалося як російськими, так і українськими офіційними особами. Довідка УНІАН. З 2006 року компанія RosUkrEnergo AG (Швейцарія) була ексклюзивним постачальником газу до України, реалізовуючи його українським споживачам через ЗАТ «УкрГаз-Енерго». 50% RosUkrEnergo належить російському газовому монополісту ВАТ «Газпром», 45% - українському бізнесмену Дмитру Фірташу, 5% - Івану Фурсіну.
http://www.unian.ua/news/294172-medvedev-ukrajina-prodavala-gaz-svojim-spojivacham-udvichi-dorojche.html

6 березня 2008
Тимошенко написала Президенту листа щодо ситуації у газовій сфері:

Я, як Прем’єр-міністр України, цілком погоджуюся з Вами і підтримую Вас у Вашому прагненні нормалізувати ситуацію на газовому ринку України, виключити будь-які непорозуміння. Також я підтримую і буду виконувати домовленості між Президентами України та Російської Федерації від 12 лютого у тій частині що стосуються доцільності негайної нормалізації стосунків між нашими країнами у газовій сфері.

Проте, Кабінет міністрів не може погодитися з деякими умовами цих домовленостей, а саме:

Закупівля в першому кварталі 2008 року російського природного газу за ціною 315,6 доларів США за тисячу кубометрів газу з попередньою предоплатою.

Заміна одного посередника іншим шляхом створення спільного підприємства (СП-2) для реалізації всього імпортованого та газу власного видобутку на внутрішньому ринку України.

Відсторонення НАК “Нафтогаз України” від можливості балансування та розподілу газу на внутрішньому ринку України шляхом укладання угод та постачання газу СП-1 (імпортером газу) та СП-2.

Реалізація цих умов, на переконання Уряду, керівництва НАК “Нафтогаз України” та незалежних експертів, призведе до збереження корупційних схем та зловживань, банкрутства НАК “Нафтогаз України” і буде суперечити національним інтересам.
http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=116809364

Москва. 13 марта. INTERFAX.RU - Председатель правления ОАО "Газпром" Алексей Миллер и председатель правления НАК "Нафтогаз Украины" Олег Дубина подписали соглашение о развитии отношений в газовой сфере, сообщает "Интерфакс".
В соответствии с соглашением, с марта по декабрь 2008 г., в Украину будет поставлен газ центрально- и среднеазиатского происхождения в объеме не менее 49,8 млрд кубометров по цене $179,5 за 1 тыс. кубометров. Покупателем газа на границе с Украиной будет НАК "Нафтогаз Украины". При этом поставки среднеазиатского газа в январе-феврале в объеме 5,2 млрд кубометров будут полностью оформлены и оплачены по контрактам RosUkrEnеrgo и "УкрГазЭнерго".
Дополнительно к объемам центрально- и среднеазиатского газа, НАК "Нафтогаз Украины" оформит с RosUkrEnеrgo контракт купли-продажи российского газа, поставленного в Украину в январе-феврале 2008 г., по базовой цене $315 за 1 тыс. кубометров, расчеты по которому могут быть осуществлены путем возврата соответствующих объемов газа.
http://interfax.ru/news.asp?id=4251&sec=1447

Угода між Нафтогазом і Газпромом від 12 березня 2008 (документ):

http://www.epravda.com.ua/publications/2008/03/13/159098/

В чому було зло газових угод 2006 року

Газове питання, зокрема питання ціни на газ, для України є складним і тягнеться не один десяток років. В Україні офіційні ЗМІ завдяки В.Януковичу вішають всю відповідальність за це питання на Юлію Тимошенко. Але це несправедливо. Пригадаємо один невеличкий епізод з багаторічної історії газового питання. Мова йде про газову угоду від 4 січня 2006 року. Щоб одразу ж поставити крапку над "і" у питанні, хто був ініціатором і несе відповідальність за цю угоду, наведемо слова тодішнього президента В.Ющенка, сказані ним одразу ж після підписання тієї угоди:
"Те, що досягла сьогодні Україна такого компромісу, я сказав би, що це блискуче досягнення... Це ви не подумайте, що мова йде про якийсь один договір, навколо якого 5 місяців іде колотнеча. Нічого подібного. Нам доводилося разів п’ять зовсім повністю міняти тактику". За словами президента, він "20 разів крутив цю угоду, у різних версіях із червня місяця". За словами президента, в результаті підписання тієї угоди з Росією було "виграно політичне змагання".
http://www.pravda.com.ua/news/2006/01/7/3047252/

А тепер проаналізуємо, які негативні наслідки мала та угода для України:

1. Треба пригадати, що у 2005 діяв договір, підписаний зам.голови Нафтогазу І.Вороніним від 09.08.2004. По суті це була бартерна угода, за якою Україна розраховувалась за імпортований газ, транзитуючи російский газ в країни Європи. При цьому собівартість імпортованого газу для України становила 50$ за тис. кубів. Таким чином, ціна за газ була жорстко прив"язана до тарифного транзиту і що є ще більш важливим - до об"ємів транзиту. Цей договір мав діяти до 2009 року.
Ющенко газовою угодою 4.01.2006 перевів розрахунки за імпортований газ в монетарний вид, розірвав зв"язок між ціною на газ та ціною на транзит, і, що дуже важливо, розірвав зв"язок з об"ємами транзиту. Нагадаю, що газова угода Ющенка 2006 року фіксувала ціну на газ в 90$ лише на перше півріччя, при тому, що тариф на транзит був зафіксований на рівні 1,6$ до 2011 року.

2. Втрата можливості прямого постачання середньоазійского газу для Нафтогазу. Наприклад, про це можна дізнатися з офіційних свідчень ексголови Нафтогазу О.Дубіни в суді під присягою. Ось фрагмент його допиту, прослухайте що він говорить:
О.Дубіна: "...Я просто дополню по поводу этого соглашения. Я считаю, что оно не только разорвало связь между транзитом и ценой, оно еще лишило возможности для Украины получать альтернативный среднеазиатский газ. В 2006 году были переподписаны контракты и мы потеряли контракт транзита по Узбекистану, а узбекская труба - единственная, по которой можно было вывести туркменский газ на территорию Украины."
http://www.youtube.com/watch?v=9Dkdee9MjTI

3. Були відданні фактично задарма в аренду безцінні унікальні Підземні Газосховища
Все це робилося втаємничено, 6 з 7 підписаних договорів ніколи не публікувалися.
http://dt.ua/articles/45844
Про цей скандал відверто розповів тодішній міністр оборони А.Гриценко: "Січень 2006 року. За спиною уряду, в якому були тоді: Гриценко, Кириленко, Пинзеник, Тарасюк, Яценюк проводили переговори в Москві (Плачков та Івченко) під патронатом Ющенка і здали національні інтереси країни. Ховали контракти від уряду. Наступила вже точка нетерпіння, межа, коли ми стукнули кулаком по столу і сказали прем"єру Єханурову: припиняєм засідання. Скільки треба, 3 години? на стіл оці всі контракти, які ви підписали, ми хочемо їх бачити. Про що там Плачков з Івченко домовилися. Приносять. Дали по три контракти з надписом "Повернути. Конфідеційно". Вже зрозуміло з трьох контрактів, що все, здали наші інтереси... Під протокол і Гриценко і Пинзеник запитують у Плачкова, це можна перевірити: це всі документи, які ви підписали? Плачков каже: всі. Виявилося - брехня, бо я прийшов до дому, дружина - журналістка, а в неї - шість контрактів... Запустили РУЕ, Укргазенерго, втрачені десятки млрд для країни."
http://www.youtube.com/watch?v=f-Ui3hScqaw

4. Окрім всього іншого, наслідком договорів 2006 стала повна залежність України від цінової газової політики Газпрому. Фактично Україна з того моменту була приречена погоджуватися з усіма ціновими газовими забаганками Кремля. Навіть сам В.Ющенко неодноразово заявляв, що РУЕ була під цілковитим контролем Газпрому.

5. Договір 2006 надав такі унікальні МОНОПОЛЬНІ можливості РУЕ на газовому ринку України, які дозволили їй за кілька років отримати такі прибутки, за які було скуплено більшість облгазів, хімпром і лояльність президента Ющенка на додаток. Тодішній президент Ющенко порушив золоте правило, якого дотримувався його попередник Л.Кучма: ніколи не складати яйця до одного кошика. Мається на увазі те, що за президента Кучми, якби до нього не ставилися, ніколи не було абсолютного монополізму на українському ринку газу - він цього не допускав. Саме Ющенко зробив РУЕ абсолютним монополістом на українському газовому ринку.

6. Стосовно діяльності РУЕ - її дуже яскраво характеризує епізод першого кварталу 2008, коли Тимошенко тільки-но заступила посаду прем"єра. Нагадаю, що 5 грудня 2007 міністр палива уряду Януковича Ю.Бойко підписав договір щодо ціни на газ по 179,5$. А вже у першому кварталі 2008, починаючи з січня, РУЕ раптом почало поставляти Україні газ по 315$, мотивуючи це труднощами з отриманням середньоазійского газу. Таку шахрайську оборудку зробила саме та улюблена компанія, якій Ющенко віддав весь український ринок газу.
http://ua.golosua.com/politika/20090109_medvedyevu-shkoda-prostih-ukrayinciv-yakim-rosukre

Через прем"єра Януковича Україна стала платити за газ на 20 млрд грн більше

Оскільки постійною пропагандистською темою з боку ПР є підвищення ціни на газ за уряду Ю.Тимошенко, не зайве було б пригадати і порахувати, на скільки ж Україна стала платити за газ більше за керування самого Януковича ну хоча б за час перебування його на прем"єрській посаді у 2006-2007 роках. Як загально відомо, Янукович як прем"єр отримав країну з ціною на імпортований газ 90$ за тис. кубів, а здав прем"єру Тимошенко з ціною 179,5$.

Елементарний підрахунок показує, наскільки Україна стала платити більше через прем"єра Януковича:
179,5 - 90 = 89,5$
89,5 * 30 млрд ( середній об"єм газового імпорту) = 2,7$ млрд або понад 21 млрд грн

Але це лише дуже приблизний підрахунок. Точно підрахувати це майже неможливо. Наведемо лише один красномовний приклад, чому саме так.
Як ми пам"ятаємо, 18 грудня Тимошенко змінила на посту прем"єра Януковича. Напередодні, 5 грудня 2007 у Москві міністр палива та енергетики КМ Януковича - Ю.Бойко підписав у Москві газову угоду, якою ціна імпортованого РУЕ для України газу закріплювалася на рівні 179,5$ (перед тим, у 2007 році діяла ціна 130$).
Але як тільки прем"єр Тимошенко приступила до виконання своїх обов"язків, РУЕ підняло ціну на імпортований газ для України. Ось що про це згодом говорив тодішній президент РФ Д.Медведєв: «Минулого року, коли ми постачали газ українським споживачам по 179,5 доларів, цей же самий газ український споживач отримував за ціною 320 доларів за тисячу кубометрів. І вся ця маржа осідала в кишенях структур, які нам не відомі, які, ймовірно, захищають чиїсь корупційні інтереси. І гроші від цих операцій, ймовірно, використовувалися для досягнення політичної мети або для вирішення особистих проблем».
Медведєв також тоді наголосив, що українські споживачі повинні знати про те, що «Газпром» постачав газ за однією ціною, а фактично їм продавався газ за подвійною ціною, повідомило “Эхо Москвы”.
Звичайно ж можна взяти під сумнів те, що тодішній президент РФ дійсно не знав, на чиїх рахунках осідали гроші від тієї шахрайської оборудки, але політичний етікет іноді обмежує ступень одкровень відомих політиків.
Від себе додамо, що питання ціни на газ є безумовно складним, і проблеми з ним виникли аж ніяк не у 2009 році: коріння цього питання є набагато глибшим.

Контракти 2009 дали $1,68 млрд прибутку з транзиту

Регіонали завжди багато говорять про надвисоку ціну на газ, навмисно замовчуючи,
що формули ціни на газ та ціни на транзит приймалися в пакеті.
Не зайвим буде звернути увагу суспільства, як зросла ставка транзиту і, відповідно, прибутки з транзиту рос.газу.
Вся інформація взята з відкритих джерел. Виконані найпростіші арифметичні дії. Отже:

В 2009 - ставка за транзит $1,7 за 1 тис куб м на 100 км
в другому кварталі 2012 - ставка за транзит $3,11
http://www.interfax.com.ua/rus/eco/112083/

Беручи до уваги, що у 2011 році загальний об"єм транзиту рос.газу через Україну згідно сайту Нафтогазу дорівнював
104,2 млрд куб м
http://www.naftogaz.com/www/2/nakwebru.nsf/0/55281C46033E071DC22574020053D761/$file/GasTransitR.gif

а також те, що довжина транзиту через Україну складає
1200 км (точніше, 1,24 тис км)
http://archive.kontrakty.ua/gc/2011/48/11-rossiya-evropa-geografiya-gazovogo-tranzita.html

неважко підрахувати приблизну маржу прибутку з транзиту у 2012 в порівнянні з 2009:

3,0-1,7=1,3 $
1,3*1,200=1,560 $
1,56*1 млрд = 1,56 млрд $ !!!
(загальна плата за транзит на рік складає більше 3 млрд $.)

А тепер давайте пригадаємо який рівень цін був у 2009-2010 і як європейскі країни ці ціни постіпово змінювали в бік зменшення:

Середня ціна на газ у 2009-2010:

Болгарія   - 310/2010 - 298/2009
Британія   - 260/2010 - 191/2009
Німеччина - 271/2010 - 294/2009
Польща     - 336/2010 - 333/2009
Румунія      - 304/2010 - 294/2009
Угорщина  - 348/2010 - 306/2009
Чехія          - 314/2010 - 302/2009
Україна    - 259*/2010 - 228/2009
* - без урахування "харківської" знижки 100 доларів
http://www.epravda.com.ua/publications/2011/05/31/287596/

Харьковські угоди дали Україні "знижку", яка насправді стала не знижкою, а відстрочкою
платежів, і прив"язали газові контракти до міждержавного договору.

В той же час європейські країни у 2010 та в 2011 роках домоглися суттєвої зміни формули в бік знижения ціни та введення в формулу долі, яка забезпечує прив"язку до спотових цін. Ось як це відбувалося:

25 Фев, 2011
Как сообщил Агентству газовой информации (АГИ) источник, знакомый с итогами работы
концерна, дешевле всего российский газ продается в Великобритании, где
по итогам 2010 года средневзвешенная цена его реализации сложилась на
уровне $191 за тысячу кубометров (было продано 6,8 млрд кубометров на
$1,3 млрд). Это на 27% ниже, чем в 2009 году ($260).
Германским потребителям (E.ON Ruhrgas, Wingas, WIEH), которые выторговали для себя
перевод 16% объемов поставок на спотовые цены, в результате удалось
сбить итоговую цену поставок на 8% — до $271 за тысячу кубометров (34 млрд кубометров на $9,2 млрд).
В адрес французской GDF Suez с 1 июля 2010 года 16% поставок осуществляется по спотовой цене. Это привело к снижению цены во втором полугодии на $11 на тысячу кубометров.
При поставках газа в Италию Газпром пошел на предоставление скидок
покупателям при сохранении нефтепродуктовой формулы цены. Самую большую
получила Eni — порядка $40 с тысячи кубометров.
Самые высокие цены поставок сложились для Польши, Венгрии и Греции.
http://sannews.com.ua/2011/02/dvojnye-standarty-ili-kak-rossiya-prodaet-gaz-velikobritanii-na-100-dollarov-deshevle-chem-bratskoj-ukraine.html
2011-08-03
«В результате длительных переговоров между E.On и «Газпром экспортом» с 1 января 2010
года были внесены изменения в формулу, по которой определяется цена
природного газа, поставляемого этой германской компании, – уточнил заместитель
гендиректора компании «Газпром экспорт» Сергей Челпанов. –Всего месяц спустя E.On обратился с новой просьбой пересмотреть эти цены. Переговоры длились более года, но договоренность не была
достигнута. Тогда наши германские партнеры решили обратиться к арбитражным процедурам, что предусматривается контрактом».
Впрочем, Челпанов считает, что «такое обращение не означает разрыва переговорных
отношений». «Мы исходим из того, что поиск решения будет продолжен», – надеется он.
Между тем недовольство нерыночной ценовой политикой «Газпрома» уже прорвалось две недели назад, когда небольшая итальянская компания Edison, покупающая всего-то около 2 млрд. газа в год, сумела
договориться о пересмотре цены по долгосрочному контракту на поставку газа из России с учетом «изменившихся рыночных условий». Почти три года переговоров закончились обращением в суд и капитуляцией «Газпрома».
http://www.ng.ru/economics/2011-08-03/4_gazprom.html
в конце октября 2011 "Газпром" предоставил скидку на топливо уже
третьему своему партнеру в Германии - Verbundnetz Gas (VNG AG).
17.02.2012
На прошлой неделе «Газпром» сообщил, что ведет консультации по пересмотру условий контрактов еще с рядом европейских потребителей: германскими RWE Transgas, и E.On Ruhrgas, британо-нидерландской Shell Energy Europe, польской PGNiG, австрийскими Centrex и GWH Gashandel,
итальянскими Eni и EGL, голландской GasTerra и датской Dong.
«Газпром» пошел на уступки европейским компаниям. По итогам переговоров с рядом партнеров цена в рамках долгосрочных контрактов была снижена в среднем на 10%, сообщила Financial Times со ссылкой на главу «Газпром экспорта» Александра Медведева.
http://www.gazeta.ru/financial/2012/02/17/4004397.shtml
17.02.2012
В конце 2011 – начале 2012 года завершился процесс подписания соответствующих документов с германской Wingas, французской GDF Suez, итальянской Sinergie Italiane, словацкой SPP и австрийской Econgas "Газпром" отказался комментировать суть корректировки, и к настоящему времени о содержании новых договоренностей сообщил лишь источник, близкий к Sinergie Italiane. "Цены пересмотрены существенно вниз, условия для Sinergie Italiane улучшились, объемы это не затронуло", -
сказал он. Wingas, GDF Suez, SPP и Econgas пока не комментируют ситуацию.
http://delo.ua/ukraine/gazprom-zametno-snizil-cenu-gaza-dlja-evropy-no-otkazal-ukrain-171968/
01.08.2012
Литва одержала победу над "Газпромом" в Стокгольмском арбитраже. В результате российская монополия утратила контроль над литовской газопроводной системой.
http://www.kommersant.ua/doc/1992829

Як бачимо з цих чисельних прикладів, прагматичні уряди не переводять газове питання у політичну площину, вирішуючи його у цівілізований спосіб. При цьому їм вдається набагато ефективніше захистити державний інтерес. А можливо українські можновладці просто плутають свій власний корпоративний інтерес з державним?

В той же час не можна сказати, щоб українські урядовці забули про інтереси олігархів. Ось що пише Віталій Шабунін в ЕП:
"Нас з вами обдурюють тричі.
Спочатку НАК "Нафтогаз" за наші податки купує газ в Росії.
Далі цей же газ, але вже дорожче, продають нам через облгази, при цьому маржа виводиться в офшори, не потрапляючи в держбюджет. А потім з наших же податків ремонтують мережі облгазів."
http://www.epravda.com.ua/columns/2012/05/17/323909/

І на останок: дуже поширеним є порівняння України з Німеччиною при співставленні ціни на газ. Але це порівняння є маніпулятивним і ось чому:
Німеччина отримує газ:
а) російського походження, при чому аж трьома газогонами: Дружба
(Україна), Ямал (Білорусь), Нордстрім (Балтіка). Відповідно - це мікс з
різних родовищ із різними транспортними плечами.
б) норвезького походження (North sea gas system)
в) голландського походження (North sea gas system)
То ж Німеччина може обирати найвигідніші пропозиції.
У нас геть інша ситуація. Ми вимушені погоджуватися на пропозиції рос.монополіста. Газогон Дружба у порівнянні з Нордстрім та Ямал має більше транспортне плече. Окрім того, Німеччина може докуповувати невеликі партії газу на спотовому ринку. І на додаток, Німеччина э найбільшим інвестором Газпрому в таких проектах як Nord Stream, як Штокман, Газпром володіє 50% ГТС Wingas.

російсько-мовний варіант цього блогу

Газовое дело Юлии Тимошенко

http://sudnadtimoshenko.blogspot.com/

Директиви Тимошенко

Впродовж 2010 - 2013 з усіх каналів ЗМІ настійливо прищеплювали суспільству тезіс про незаконність так званих директив Тимошенко. Це говорили представники партії регіонів (наприклад, Зубанов) та їхні латентні союзники ( Олег Ляшко). Мабуть самим гучним рупором цієї тези є сумнозвісно І.Богословська. Ось стандартний вислів І.Богословської на "Свободі Слова" з Андрієм Куликовим: "...вона (Ю.Тимошенко) підписує директиву, де написано, що дає згоду. Такого ніколи не було. Це підробка документів, це історичний факт, який діти будуть вивчати як кримінальний злочин посадових осіб."

Отже напередодні підписання газових контрактів Тимошенко як прем"єр-міністр видала "Директиви до делегації НАК Нафтогаз на переговори з РАТ Газпром"

 

(скани директив взято з блогу І.Богословської)

- при підписанні Контракту купівлі-продажу природнього газу в 2009-2019 роках для споживачів України керуватися умовами щодо закупівлі природнього газу за прямим контрактом з ВАТ Газпром. за формулою ціни, що містить складові базові нафтопродукти, які використовуються в Європейських країнах (мазут, газойль), передбачивши в 2009 році знижку в розмірі 20% від базового рівня ціни на газ, що визначається за підсумками домовленостей Премьєр-міністрів України та Російської Федерації 17 січня 2009 року в розмірі 450 дол. США за 1000 куб. метрів;
- передбачити в Контракті про обсяги та умови транзиту природнього газу через територію України на період з 2009 по 2019 ставку плати за послуги з транзиту в 2009 році в розмірі - 1,7 долл США за 1000 куб м на 100 м відстані, а формування ставки
плати за послуги з транзиту 2010 року на базі формули, яка буде відшкодовувати НАК  "Нафтогаз України" всі експлуатаційні витрати, пов"язані з транзитом природного газу, повну вартість паливного газу, амортизацію вартості ГТС, а також вартість капіталу, розрахованої на базі реальної ставки вартості капіталу НАК "Нафтогаз України" та справедливої ринкової вартості ГТС, що використовується для транзиту. Зазначена формула повинна передбачати індексацію всіх зазначених вище елементів згідно з актуальними ринковими умовами;
- придбати до 01.02.2009 року у ВАТ Газпром право вимоги на природній газ в обсязі не менше 10,345 млрд куб м загальною вартістю 1,6 млрд доларів США, який належить компанії "Росукренерго АГ" та знаходиться в ПСГ України. Оплату здійснити за рахунок коштів, отриманих в якості авансу за послуги в 2009 році за Контрактом про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки.  

Перш за все варто спростувати чисельні твердження І.Богословської про підробку директив.
Достатньо порівняти стандартний бланк розпорядження Кабінету Міністрів України

або Директив Кабінету Міністрів (які. до того ж, затверджуються відповідною постановою)

з Директивами. які дала Ю.Тимошенко. що б побачити суттєву відмінність: Директиви Тимошенко не мають стандартної "шапки" КМУ з гербом України і не затверджені відповідною постановою КМУ, відтак жодним чином не могли сприйматися як Директиви (розпорядження) КМУ навіть візуально.

Зі стенограми судового засідання:

Тетяна Корнякова (Екс-заступниця генерального прокурора):
"Відповідно до вказаних висновків інституту, директиви делегації НАК "Нафтогазу України" на переговори з ВАТ "Газпром" стосовно укладення контракту купівлі та продажу природного газу у 2009-2019 роках, затверджені Тимошенко Юлією Володимирівною 19 січня 2009 року, не можуть кваліфікуватися як директиви уряду, затвердження яких регулюється законодавством України". Про це ж саме, за словам Корнякової, йдеться у позиції Мінюсту за підписом тодішнього міністра Микола Оніщука.

Нагадаємо перебіг розгляду цього питання в суді:
Щодо директив. Покази екс-голови НАК Нафтогаз О. Дубини
Тимошенко: "Скажіть, будь ласка: а на цих директивах є хоч щось, що нагадує, що це директиви Кабінету Міністрів? От просто коли ви зараз заглянули, подивилися більш уважно…"
Дубина: "Нет, это не напоминает директивы Кабинета министров."
Тимошенко: "А чи не можете ви, враховуючи, що ми всі – і Олег Вікторович, і Юрій Васильович Продан, і я – всі знаходились в одній кімнаті, пригадати: хто остаточно передав вам директиви, які мною затверджені, вже з підписами усіма і всіма реквізитами?"
Дубина: "Як було в хронології. Чтобы не говорили, что у кого-то пропала память. Папка пришла ко мне от Юлии Владимировны. Из моих рук ее получил Юрий Васильевич Продан. Он их подписал и отдал назад мне в руки."
Щодо директив. Покази екс-прем"єра КМУ Ю. Тимошенко
«Оскільки директиви затверджувалися на прохання Дубини, я це підкреслюю. Я не просто так писала директиви, я надала текст йому на ознайомлення: чи влаштовує його те, що там написано. Іншими словами, він просто мусив подивитися, чи все я там врахувала, що йому потрібно було», - сказала Тимошенко.
За її словами, ці директиви були підготовлені за результатами наради у приміщенні Будинку уряду Росії з тодішнім міністром палива та енергетики України Юрієм Проданом та головою НАК «Нафтогаз України» Дубиною у присутності тодішнього керівника служби із забезпечення діяльності прем’єр-міністра України Михайла Лівінського.
Під час допиту представник державного обвинувачення Василь Байрачний запитав Тимошенко, через які причини Дубина попросив її підписати директиви.
«Кожен бюрократ хоче мати папір. Треба папір? Я оформила у письмовому вигляді. І, до речі, це не суперечить чинному законодавству. Я маю право письмово оформлювати доручення», - відповіла Тимошенко.

Щодо печатки. Покази Василя Павлюка (екс-голова управління документального забезпечення секретаріату Кабінету міністрів):
Павлюк: Ви розумієте, взагалі печатка є лише одним із реквізитів документу. Поряд з таким, як назва документа, заголовок, текст документа, грифи затвердження та погодження, реєстраційний номер, дата… Тобто печатка не є якимось унікальним документом. Втім є документи, на яких печатка не є обов'язковою, але є додатковим підтвердженням існування документа. В такому випадку діє норма, в якій записано…
Прокурор: Я прошу вибачення, давайте ближче до запитання: ось це цей документ…
Павлюк: Ось якраз я підвожу до цього. Є норма, згідно з якою, печатки використовується для засвідчення підписів посадових осіб. Тоді велика гербова печатка Кабінету міністрів проставляється на документах, підписаних керівництвом Кабінету міністрів. При цьому, наявність печатки не визначає правильно чи неправильно підготовлений документ, він просто засвідчує підпис.
Тимошенко: Скажіть, будь ласка, чи може бути поставлена велика гербова печатка на підпис прем'єр-міністра, якщо документ, на якому стоїть підпис прем'єр-міністра, не голосувався Кабінетом міністрів?
Павлюк: "Може, оскільки печаткою засвідчується підпис посадової особи. В секретаріаті Кабінету міністрів для колегіальних рішень, ухвалених на засіданні Кабінету міністрів, використовується штамп "Прийнято на засіданні Кабінету міністрів" або "Затверджено Кабінетом міністрів" з виказанням номера протоколу та дати. В даному випадку був документ затверджений посадовою особою."
Тимошенко: А на рішеннях уряду ставилась велика гербова печатка?
Павлюк: Ні
Не зайвим буде нагадати читачеві, що прокуратура спиралася в своєму звинуваченні виключно на експертизу, яку вони замовляли. Експерт, який проводив цю експертизу, визнав аутентичність підпису Тимошенко під директивами не зважаючи на те, що вони були затверджені (як виявилось пізніше) факсіміле. Допитати цього експерта ж в ході судового засіданння не було можливості завдяки діям прокурорів та судді Кірєєва, який вів справу.


Чи мала Ю.Тимошенко повноваження видавати директиви?


Головним стрижнем справи Юлії Тимошенко є питання повноважень на написання та затвердження директив. То ж пропоную розглянути це питання разом зі мною.

Отже, Генпрокуратура стверджує, що Ю.Тимошенко, видавши директиви делегації Нафтогаз на переговори з Газпромом перевищила свої повноваження. Генпрокуратура стверджує, що прем"єр одноосібно вчинила дії, які передбачені лише колегіальним органом, тобто КабМіном. При цьому Генпрокуратура посилається в висунутому нею обвинуваченню на Закон про Кабінет Міністрів, на Регламент Кабінету Міністрів, на Закон Про міжнародні договори України. Щоправда, Генпрокуратура не уточнює, де в цих законах прописане те конкретне повноваження, що його нібито порушила прем"єр, хоча обвинувачення за ст.365 Кримінального Кодексу України (ККУ) зобов"язує прокуратуру точно вказати статтю закону, яка регламентує те повноваження, яке нібито було перевищене.
Давайте спробуємо розібратися в цьому більш детально. Отже розглянемо законодавство, на яке спирається обвинувачення:

Закон Про Кабінет Міністрів України вiд 16.05.2008  № 279-VI

Стаття 3. Принципи діяльності Кабінету Міністрів України 3. Кабінет Міністрів України є колегіальним органом.  Кабінет Міністрів України приймає рішення після обговорення питань на його засіданнях.
Стаття 20. 1. Кабінет Міністрів України: 1) у сфері економіки та фінансів: здійснює відповідно  до закону управління об'єктами державної власності

Регламент Кабінету Міністрів України вiд 18.07.2007  № 950-207-п

Параграф 6. Питання, що розглядаються
1. На своїх засіданнях Кабінет Міністрів розглядає: 6) проекти   урядових  заяв,  декларацій,  директив,  листів, звернень і меморандумів;
Параграф 40. Розпорядження
1. Акти  Кабінету  Міністрів  з  організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень.
2. Розпорядження Кабінету Міністрів видаються з питань: схвалення програми,  плану  заходів,   концепції   реалізації державної   політики  у  відповідній  сфері,  концепції  державної цільової програми та концепції закону,  директив,  урядової заяви, листа, звернення, декларації, меморандуму тощо.

Закон Про міжнародні договори України вiд 29.06.2004  № 1906-IV

Стаття 5. Рішення про проведення переговорів і про підписання міжнародних договорів України
 2. Рішенням,  прийнятим  Президентом  України  або  Кабінетом Міністрів України відповідно до частини першої цієї статті: б) затверджується персональний склад делегації чи представник України,  яким  доручається  ведення  переговорів  щодо підготовки тексту міжнародного договору,  його прийняття,  встановлення  його автентичності   або   підписання,  а  також  відповідні  директиви делегації чи представникові України.

Тобто, логіка прокуратури приблизно така: КабМін (КМУ) здійснює управління об'єктами державної власності. Нафтогаз є таким об"єктом. КМУ видає згідно Закону Про міжнародні договори Ст.5 п.2 б) своє розпорядження у вигляді директив Нафтогазу на проведення переговорів, які згідно Закону Про Кабінет Міністрів ст.3 п.3 мають бути затверджені шляхом голосування на засіданні уряду. При цьому, прокуратура стверджує, що видання таких директив не передбачене повноваженнями прем"єр-міністра.
Але обгрунтування прокуратури не витримує критики:
1. Нафтогаз є господарюючим суб"єктом. Таким чином, на переговори НАК Нафтогаз та РАТ Газпром не поширюється дія Закону Про міжнародні договори України. Договори куплі-продажу газу, що укладаються між НАК Нафтогаз та ВАТ Газпром, не є міжнародними договорами України, а вони є господарськими договорами, що укладаються між суб"єктами господарської діяльності, тому до компетенції саме КМУ не належить надання директив щодо їх укладання та виконання.
2. Посилання на пар.40 Регламенту КМУ як на імператив для прийняття директив не можна застосовувати для директив делегації Нафтогазу, тому що ця норма діє тільки в межах прийнятого законодавства, тобто лишень у випадку заключення міжнародних договорів.
3. Ст.6 Господарського Кодексу прямо застерігає від "незаконного втручання органів  державної  влади  та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини". А чи були законні підстави у КМУ прямо втручатися у діяльність Нафтогазу? Ні, тому що діє Постанова КМУ вiд 15.12.2005  № 1205, згідно з якою повноваження на управління Нафтогазом передається виключно до компетенції Міністерства палива та енергетики. Таким чином, КабМін не мав повноважень прямо втручатися у діяльність Нафтогазу, приймаючи на своєму засіданні директиви для делегації НАК Нафтогаз. Підсумовуючи вищенаведене, можно з впевненостю зробити висновок, що КабМін не мав повноважень приймати на своєму засіданні директиви для делегації НАК Нафтогаз, тому що це протиричіть чинному законодавству.

Треба зазначити, що таку правову позицію на різних етапах розгляду цього питання підтримували: генеральний прокурор Медведько, зам.ген.прокурора Кудрявцев, міністр юстиції Лавринович, ексміністр юстиції Оніщук, заступник директора Інституту держави і права ім. Корецького НАНУ Нагребельний.
Ось що з цього приводу пише видання "Комерсант-Україна":
З відповіді колишнього заступника генпрокурора Віктора Кудрявцева на депутатський запит регіонала Володимира Олійника, датований червнем 2010 року, можна зробити висновок, що екс-прем'єр під час підписання директив не порушувала закону.
"Встановлено, що законодавство передбачає затвердження Кабінетом міністрів директив делегаціям та представникам України лише щодо ведення переговорів і підписання міжнародних договорів України. У свою чергу закон "Про зовнішньоекономічну діяльність", який регулює основні принципи цієї діяльності, не містить норм про надання органами державної влади директив суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності щодо укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів)", - сказано в листі.
Кудрявцев також посилається на закон "Про Кабінет міністрів", в якому "прямо не передбачено ні повноваження прем'єр-міністра одноосібно приймати відповідні рішення, ні заборону приймати такі рішення".
"Директиви делегації НАК "Нафтогаз Україна" на переговори з ВАТ "Газпром"... не можуть розглядатися в розумінні директив уряду, затвердження яких регулюється законодавством України", - резюмується в документі.

З Кудрявцевим також згоден міністр юстиції Олександр Лавринович, який 7 квітня цього року направив листа голові СБУ Валерію Хорошковському. Міністр повідомляє, що "вимог необхідності затвердження Кабінетом міністрів директив делегації НАК "Нафтогаз Україна" на переговори з іншими суб'єктами господарювання статут ("Нафтогазу" - ред.) не містить".
"У свою чергу закон "Про зовнішньоекономічну діяльність"... не містить норм щодо надання органами державної влади директив суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності на підписання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) виходячи з вищевикладеного, законодавство передбачає затвердження Кабінетом міністрів директив делегаціям чи представникам України на ведення переговорів і підписання тільки міжнародних договорів України", - сказано в листі Лавриновича.


Тепер окремо розглянемо питання, а чи мала повноваження прем"єр видавати директиви делегації НАК Нафтогаз. Перш за все треба з"ясувати, що таке "директиви". Під терміном "директиви" розуміється, що це: керівна настанова вищої інстанції підлеглим; розпорядження загального характеру; керівна вказівка, яку дають керівні органи, підпорядковані своїм підлеглим; настанова, вказівка, обов"язкова до виконання; наказ, доручення. Пунктом 2 параграфу 9 Регламенту КМУ в редакції, чинній станом на січень 2009, передбачено, що прем"єр-міністр наділений правом давати доручення:

Регламент Кабінету Міністрів України вiд 18.07.2007  № 950-207-п
Параграф 9, пункт 2:
Прем'єр-міністра  України  з метою   спрямування,  координації  і  контролю  діяльності  членів Кабінету Міністрів України,  керівників інших центральних  органів виконавчої  влади,  Ради  міністрів  Автономної  Республіки  Крим, місцевих державних адміністрацій уповноважено надавати  доручення, обов'язкові  для  виконання  зазначеними  органами  та  посадовими особами. Таке доручення Прем'єр-міністра України оформляється  як офіційний   документ   організаційно-розпорядчого   характеру   на спеціальному бланку.
Ця норма Регламенту було зупинено указом президента  N 297 від 8 травня 2009 року (Конституційне подання президента КСУ тоді залишив без розгляду). Більш детально ця норма була прописана вже в редакції Регламенту КМУ в 2011 році

Тепер з"ясуємо, хто входив в склад делегації НАК Нафтогаз. Серед інших, в неї входив міністр палива та енергетики Ю.Продан. Саме йому видала свої директиви прем"єр Тимошенко, що профільний міністр й засвідчив, коли їх завізував своїм підписом і надав для виконання голові НАК Нафтогаз О.Дубині. Треба зазначити, що у повній відповідності до Статуту НАК Нафтогаз, голова НАКу О.Дубина перед цим на засіданні правління НАКу отримав повноваження підписувати контракти з Газпромом.
А чи могла прем"єр видавати директиви саме по результатах своїх переговорів з прем"єром Росії? Дивимось повноваження прем"єра у законі про КМУ:

Закон Про Кабінет Міністрів України вiд 16.05.2008  № 279-VI
Стаття 44. Прем'єр-міністр України 9) представляє  Кабінет  Міністрів  України  у  відносинах  з іншими органами,  підприємствами,  установами та  організаціями  в Україні та за її межами; 10) вступає  у  відносини  з  урядами іноземних держав...

Зі стенограми судового засідання:

Володимир Нагребельний (заступник директора Інституту держави і права імені Корецького):

"коли я аналізував так звані директиви, я прийшов до висновку, що у даному випадку я вважаю це як спосіб реалізації повноважень прем’єр-міністра. У статті 44 закону про Кабмін чітко виписано, що прем’єр-міністр головує на засіданнях. Питань немає: головування на засіданні – це зрозуміло. А далі - яким способом голова уряду має здійснювати керування діяльності уряду? Єдиний спосіб, який прописаний у нашому законодавстві – це право давати доручення органам виконавчої влади та їх посадовим особам, які є обов’язковими для виконання. Власне, я до цього прийшов висновку. Тому і на цьому допиті я сказав, що за змістом сприймаю дані директиви як доручення прем’єр-міністра керівнику НАК "Нафтогаз України"...
Вони не можуть кваліфікуватись як директиви уряду, тому що директиви уряду даються тільки на підписання міжурядових міжнародних угод, - заявив свідок. - А закон про зовнішню-економічну діяльність не передбачає надання таких директив, тому і зроблений такий висновок, більш того і повноваження, скажімо, голови правління "Газпрому" також не передбачає, що він має діяти там за певними директивами, саме в цьому контексті зроблено відповідь...
Сам термін "директива" має десятки значень. А в даному випадку, я вважаю, його можна кваліфікувати як доручення з певними параметрами на відповідні переговори."


Таким чином, ми з"ясували декілька важливих речей:

1. Видання директив прем"єром КМУ Ю.Тимошенко було в межах її повноважень.
2. ст.365 ККУ про перевищення повноважень передбачає, що таким перевищенням повноважень вважається одноособове прийняття дій або рішень, які лише і беззаперечно знаходяться в компетенції колегіального органу. Отже, зміст ст.365 одразу ж стає відсутнім у діях експрем"єра Тимошенко.
3. Законодавством України не передбачено надання директив КабМіном на переговори господарюючих суб"єктів.