Впродовж 2010 - 2013 з усіх каналів ЗМІ настійливо прищеплювали суспільству тезіс про незаконність так званих директив Тимошенко. Це говорили представники партії регіонів (наприклад, Зубанов) та їхні латентні союзники ( Олег Ляшко). Мабуть самим гучним рупором цієї тези є сумнозвісно І.Богословська. Ось стандартний вислів І.Богословської на "Свободі Слова" з Андрієм Куликовим: "...вона (Ю.Тимошенко) підписує директиву, де написано, що дає згоду. Такого ніколи не було. Це підробка документів, це історичний факт, який діти будуть вивчати як кримінальний злочин посадових осіб."
Отже напередодні підписання газових контрактів Тимошенко як прем"єр-міністр видала "Директиви до делегації НАК Нафтогаз на переговори з РАТ Газпром"
(скани директив взято з блогу І.Богословської)
- при підписанні Контракту купівлі-продажу природнього газу в 2009-2019 роках для споживачів України керуватися умовами щодо закупівлі природнього газу за прямим контрактом з ВАТ Газпром. за формулою ціни, що містить складові базові нафтопродукти, які використовуються в Європейських країнах (мазут, газойль), передбачивши в 2009 році знижку в розмірі 20% від базового рівня ціни на газ, що визначається за підсумками домовленостей Премьєр-міністрів України та Російської Федерації 17 січня 2009 року в розмірі 450 дол. США за 1000 куб. метрів;
- передбачити в Контракті про обсяги та умови транзиту природнього газу через територію України на період з 2009 по 2019 ставку плати за послуги з транзиту в 2009 році в розмірі - 1,7 долл США за 1000 куб м на 100 м відстані, а формування ставки
плати за послуги з транзиту 2010 року на базі формули, яка буде відшкодовувати НАК "Нафтогаз України" всі експлуатаційні витрати, пов"язані з транзитом природного газу, повну вартість паливного газу, амортизацію вартості ГТС, а також вартість капіталу, розрахованої на базі реальної ставки вартості капіталу НАК "Нафтогаз України" та справедливої ринкової вартості ГТС, що використовується для транзиту. Зазначена формула повинна передбачати індексацію всіх зазначених вище елементів згідно з актуальними ринковими умовами;
- придбати до 01.02.2009 року у ВАТ Газпром право вимоги на природній газ в обсязі не менше 10,345 млрд куб м загальною вартістю 1,6 млрд доларів США, який належить компанії "Росукренерго АГ" та знаходиться в ПСГ України. Оплату здійснити за рахунок коштів, отриманих в якості авансу за послуги в 2009 році за Контрактом про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки.
Перш за все варто спростувати чисельні твердження І.Богословської про підробку директив.
Достатньо порівняти стандартний бланк розпорядження Кабінету Міністрів України
з Директивами. які дала Ю.Тимошенко. що б побачити суттєву відмінність: Директиви Тимошенко не мають стандартної "шапки" КМУ з гербом України і не затверджені відповідною постановою КМУ, відтак жодним чином не могли сприйматися як Директиви (розпорядження) КМУ навіть візуально.
Зі стенограми судового засідання:
Тетяна Корнякова (Екс-заступниця генерального прокурора):
"Відповідно до вказаних висновків інституту, директиви делегації НАК "Нафтогазу України" на переговори з ВАТ "Газпром" стосовно укладення контракту купівлі та продажу природного газу у 2009-2019 роках, затверджені Тимошенко Юлією Володимирівною 19 січня 2009 року, не можуть кваліфікуватися як директиви уряду, затвердження яких регулюється законодавством України". Про це ж саме, за словам Корнякової, йдеться у позиції Мінюсту за підписом тодішнього міністра Микола Оніщука.
"Відповідно до вказаних висновків інституту, директиви делегації НАК "Нафтогазу України" на переговори з ВАТ "Газпром" стосовно укладення контракту купівлі та продажу природного газу у 2009-2019 роках, затверджені Тимошенко Юлією Володимирівною 19 січня 2009 року, не можуть кваліфікуватися як директиви уряду, затвердження яких регулюється законодавством України". Про це ж саме, за словам Корнякової, йдеться у позиції Мінюсту за підписом тодішнього міністра Микола Оніщука.
Нагадаємо перебіг розгляду цього питання в суді:
Щодо директив. Покази екс-голови НАК Нафтогаз О. Дубини
Тимошенко: "Скажіть, будь ласка: а на цих директивах є хоч щось, що нагадує, що це директиви Кабінету Міністрів? От просто коли ви зараз заглянули, подивилися більш уважно…"
Дубина: "Нет, это не напоминает директивы Кабинета министров."
Тимошенко: "А чи не можете ви, враховуючи, що ми всі – і Олег Вікторович, і Юрій Васильович Продан, і я – всі знаходились в одній кімнаті, пригадати: хто остаточно передав вам директиви, які мною затверджені, вже з підписами усіма і всіма реквізитами?"
Дубина: "Як було в хронології. Чтобы не говорили, что у кого-то пропала память. Папка пришла ко мне от Юлии Владимировны. Из моих рук ее получил Юрий Васильевич Продан. Он их подписал и отдал назад мне в руки."
Щодо директив. Покази екс-прем"єра КМУ Ю. Тимошенко
«Оскільки директиви затверджувалися на прохання Дубини, я це підкреслюю. Я не просто так писала директиви, я надала текст йому на ознайомлення: чи влаштовує його те, що там написано. Іншими словами, він просто мусив подивитися, чи все я там врахувала, що йому потрібно було», - сказала Тимошенко.
За її словами, ці директиви були підготовлені за результатами наради у приміщенні Будинку уряду Росії з тодішнім міністром палива та енергетики України Юрієм Проданом та головою НАК «Нафтогаз України» Дубиною у присутності тодішнього керівника служби із забезпечення діяльності прем’єр-міністра України Михайла Лівінського.
Під час допиту представник державного обвинувачення Василь Байрачний запитав Тимошенко, через які причини Дубина попросив її підписати директиви.
«Кожен бюрократ хоче мати папір. Треба папір? Я оформила у письмовому вигляді. І, до речі, це не суперечить чинному законодавству. Я маю право письмово оформлювати доручення», - відповіла Тимошенко.
Щодо печатки. Покази Василя Павлюка (екс-голова управління документального забезпечення секретаріату Кабінету міністрів):
Павлюк: Ви розумієте, взагалі печатка є лише одним із реквізитів документу. Поряд з таким, як назва документа, заголовок, текст документа, грифи затвердження та погодження, реєстраційний номер, дата… Тобто печатка не є якимось унікальним документом. Втім є документи, на яких печатка не є обов'язковою, але є додатковим підтвердженням існування документа. В такому випадку діє норма, в якій записано…
Прокурор: Я прошу вибачення, давайте ближче до запитання: ось це цей документ…
Павлюк: Ось якраз я підвожу до цього. Є норма, згідно з якою, печатки використовується для засвідчення підписів посадових осіб. Тоді велика гербова печатка Кабінету міністрів проставляється на документах, підписаних керівництвом Кабінету міністрів. При цьому, наявність печатки не визначає правильно чи неправильно підготовлений документ, він просто засвідчує підпис.
Тимошенко: Скажіть, будь ласка, чи може бути поставлена велика гербова печатка на підпис прем'єр-міністра, якщо документ, на якому стоїть підпис прем'єр-міністра, не голосувався Кабінетом міністрів?
Павлюк: "Може, оскільки печаткою засвідчується підпис посадової особи. В секретаріаті Кабінету міністрів для колегіальних рішень, ухвалених на засіданні Кабінету міністрів, використовується штамп "Прийнято на засіданні Кабінету міністрів" або "Затверджено Кабінетом міністрів" з виказанням номера протоколу та дати. В даному випадку був документ затверджений посадовою особою."
Тимошенко: А на рішеннях уряду ставилась велика гербова печатка?
Павлюк: Ні
Не зайвим буде нагадати читачеві, що прокуратура спиралася в своєму звинуваченні виключно на експертизу, яку вони замовляли. Експерт, який проводив цю експертизу, визнав аутентичність підпису Тимошенко під директивами не зважаючи на те, що вони були затверджені (як виявилось пізніше) факсіміле. Допитати цього експерта ж в ході судового засіданння не було можливості завдяки діям прокурорів та судді Кірєєва, який вів справу.
Чи мала Ю.Тимошенко повноваження видавати директиви?
Головним стрижнем справи Юлії Тимошенко є питання повноважень на написання та затвердження директив. То ж пропоную розглянути це питання разом зі мною.
Отже, Генпрокуратура стверджує, що Ю.Тимошенко, видавши директиви делегації Нафтогаз на переговори з Газпромом перевищила свої повноваження. Генпрокуратура стверджує, що прем"єр одноосібно вчинила дії, які передбачені лише колегіальним органом, тобто КабМіном. При цьому Генпрокуратура посилається в висунутому нею обвинуваченню на Закон про Кабінет Міністрів, на Регламент Кабінету Міністрів, на Закон Про міжнародні договори України. Щоправда, Генпрокуратура не уточнює, де в цих законах прописане те конкретне повноваження, що його нібито порушила прем"єр, хоча обвинувачення за ст.365 Кримінального Кодексу України (ККУ) зобов"язує прокуратуру точно вказати статтю закону, яка регламентує те повноваження, яке нібито було перевищене.
Давайте спробуємо розібратися в цьому більш детально. Отже розглянемо законодавство, на яке спирається обвинувачення:
Стаття 3. Принципи діяльності Кабінету Міністрів України 3. Кабінет Міністрів України є колегіальним органом. Кабінет Міністрів України приймає рішення після обговорення питань на його засіданнях.
Стаття 20. 1. Кабінет Міністрів України: 1) у сфері економіки та фінансів: здійснює відповідно до закону управління об'єктами державної власності
Параграф 6. Питання, що розглядаються
1. На своїх засіданнях Кабінет Міністрів розглядає: 6) проекти урядових заяв, декларацій, директив, листів, звернень і меморандумів;
Параграф 40. Розпорядження
1. Акти Кабінету Міністрів з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень.
2. Розпорядження Кабінету Міністрів видаються з питань: схвалення програми, плану заходів, концепції реалізації державної політики у відповідній сфері, концепції державної цільової програми та концепції закону, директив, урядової заяви, листа, звернення, декларації, меморандуму тощо.
Стаття 5. Рішення про проведення переговорів і про підписання міжнародних договорів України
2. Рішенням, прийнятим Президентом України або Кабінетом Міністрів України відповідно до частини першої цієї статті: б) затверджується персональний склад делегації чи представник України, яким доручається ведення переговорів щодо підготовки тексту міжнародного договору, його прийняття, встановлення його автентичності або підписання, а також відповідні директиви делегації чи представникові України.
Тобто, логіка прокуратури приблизно така: КабМін (КМУ) здійснює управління об'єктами державної власності. Нафтогаз є таким об"єктом. КМУ видає згідно Закону Про міжнародні договори Ст.5 п.2 б) своє розпорядження у вигляді директив Нафтогазу на проведення переговорів, які згідно Закону Про Кабінет Міністрів ст.3 п.3 мають бути затверджені шляхом голосування на засіданні уряду. При цьому, прокуратура стверджує, що видання таких директив не передбачене повноваженнями прем"єр-міністра.
Але обгрунтування прокуратури не витримує критики:
1. Нафтогаз є господарюючим суб"єктом. Таким чином, на переговори НАК Нафтогаз та РАТ Газпром не поширюється дія Закону Про міжнародні договори України. Договори куплі-продажу газу, що укладаються між НАК Нафтогаз та ВАТ Газпром, не є міжнародними договорами України, а вони є господарськими договорами, що укладаються між суб"єктами господарської діяльності, тому до компетенції саме КМУ не належить надання директив щодо їх укладання та виконання.
2. Посилання на пар.40 Регламенту КМУ як на імператив для прийняття директив не можна застосовувати для директив делегації Нафтогазу, тому що ця норма діє тільки в межах прийнятого законодавства, тобто лишень у випадку заключення міжнародних договорів.
3. Ст.6 Господарського Кодексу прямо застерігає від "незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини". А чи були законні підстави у КМУ прямо втручатися у діяльність Нафтогазу? Ні, тому що діє Постанова КМУ вiд 15.12.2005 № 1205, згідно з якою повноваження на управління Нафтогазом передається виключно до компетенції Міністерства палива та енергетики. Таким чином, КабМін не мав повноважень прямо втручатися у діяльність Нафтогазу, приймаючи на своєму засіданні директиви для делегації НАК Нафтогаз. Підсумовуючи вищенаведене, можно з впевненостю зробити висновок, що КабМін не мав повноважень приймати на своєму засіданні директиви для делегації НАК Нафтогаз, тому що це протиричіть чинному законодавству.
Треба зазначити, що таку правову позицію на різних етапах розгляду цього питання підтримували: генеральний прокурор Медведько, зам.ген.прокурора Кудрявцев, міністр юстиції Лавринович, ексміністр юстиції Оніщук, заступник директора Інституту держави і права ім. Корецького НАНУ Нагребельний.
Ось що з цього приводу пише видання "Комерсант-Україна":
З відповіді колишнього заступника генпрокурора Віктора Кудрявцева на депутатський запит регіонала Володимира Олійника, датований червнем 2010 року, можна зробити висновок, що екс-прем'єр під час підписання директив не порушувала закону.
"Встановлено, що законодавство передбачає затвердження Кабінетом міністрів директив делегаціям та представникам України лише щодо ведення переговорів і підписання міжнародних договорів України. У свою чергу закон "Про зовнішньоекономічну діяльність", який регулює основні принципи цієї діяльності, не містить норм про надання органами державної влади директив суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності щодо укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів)", - сказано в листі.
Кудрявцев також посилається на закон "Про Кабінет міністрів", в якому "прямо не передбачено ні повноваження прем'єр-міністра одноосібно приймати відповідні рішення, ні заборону приймати такі рішення".
"Директиви делегації НАК "Нафтогаз Україна" на переговори з ВАТ "Газпром"... не можуть розглядатися в розумінні директив уряду, затвердження яких регулюється законодавством України", - резюмується в документі.
З Кудрявцевим також згоден міністр юстиції Олександр Лавринович, який 7 квітня цього року направив листа голові СБУ Валерію Хорошковському. Міністр повідомляє, що "вимог необхідності затвердження Кабінетом міністрів директив делегації НАК "Нафтогаз Україна" на переговори з іншими суб'єктами господарювання статут ("Нафтогазу" - ред.) не містить".
"У свою чергу закон "Про зовнішньоекономічну діяльність"... не містить норм щодо надання органами державної влади директив суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності на підписання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) виходячи з вищевикладеного, законодавство передбачає затвердження Кабінетом міністрів директив делегаціям чи представникам України на ведення переговорів і підписання тільки міжнародних договорів України", - сказано в листі Лавриновича.
Тепер окремо розглянемо питання, а чи мала повноваження прем"єр видавати директиви делегації НАК Нафтогаз. Перш за все треба з"ясувати, що таке "директиви". Під терміном "директиви" розуміється, що це: керівна настанова вищої інстанції підлеглим; розпорядження загального характеру; керівна вказівка, яку дають керівні органи, підпорядковані своїм підлеглим; настанова, вказівка, обов"язкова до виконання; наказ, доручення. Пунктом 2 параграфу 9 Регламенту КМУ в редакції, чинній станом на січень 2009, передбачено, що прем"єр-міністр наділений правом давати доручення:
Регламент Кабінету Міністрів України вiд 18.07.2007 № 950-207-п
Параграф 9, пункт 2:
Прем'єр-міністра України з метою спрямування, координації і контролю діяльності членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій уповноважено надавати доручення, обов'язкові для виконання зазначеними органами та посадовими особами. Таке доручення Прем'єр-міністра України оформляється як офіційний документ організаційно-розпорядчого характеру на спеціальному бланку.
Ця норма Регламенту було зупинено указом президента N 297 від 8 травня 2009 року (Конституційне подання президента КСУ тоді залишив без розгляду). Більш детально ця норма була прописана вже в редакції Регламенту КМУ в 2011 році
Тепер з"ясуємо, хто входив в склад делегації НАК Нафтогаз. Серед інших, в неї входив міністр палива та енергетики Ю.Продан. Саме йому видала свої директиви прем"єр Тимошенко, що профільний міністр й засвідчив, коли їх завізував своїм підписом і надав для виконання голові НАК Нафтогаз О.Дубині. Треба зазначити, що у повній відповідності до Статуту НАК Нафтогаз, голова НАКу О.Дубина перед цим на засіданні правління НАКу отримав повноваження підписувати контракти з Газпромом.
А чи могла прем"єр видавати директиви саме по результатах своїх переговорів з прем"єром Росії? Дивимось повноваження прем"єра у законі про КМУ:
Закон Про Кабінет Міністрів України вiд 16.05.2008 № 279-VI
Стаття 44. Прем'єр-міністр України 9) представляє Кабінет Міністрів України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами; 10) вступає у відносини з урядами іноземних держав...
Зі стенограми судового засідання:
"коли я аналізував так звані директиви, я прийшов до висновку, що у даному випадку я вважаю це як спосіб реалізації повноважень прем’єр-міністра. У статті 44 закону про Кабмін чітко виписано, що прем’єр-міністр головує на засіданнях. Питань немає: головування на засіданні – це зрозуміло. А далі - яким способом голова уряду має здійснювати керування діяльності уряду? Єдиний спосіб, який прописаний у нашому законодавстві – це право давати доручення органам виконавчої влади та їх посадовим особам, які є обов’язковими для виконання. Власне, я до цього прийшов висновку. Тому і на цьому допиті я сказав, що за змістом сприймаю дані директиви як доручення прем’єр-міністра керівнику НАК "Нафтогаз України"...
Вони не можуть кваліфікуватись як директиви уряду, тому що директиви уряду даються тільки на підписання міжурядових міжнародних угод, - заявив свідок. - А закон про зовнішню-економічну діяльність не передбачає надання таких директив, тому і зроблений такий висновок, більш того і повноваження, скажімо, голови правління "Газпрому" також не передбачає, що він має діяти там за певними директивами, саме в цьому контексті зроблено відповідь...
Сам термін "директива" має десятки значень. А в даному випадку, я вважаю, його можна кваліфікувати як доручення з певними параметрами на відповідні переговори."
Таким чином, ми з"ясували декілька важливих речей:
1. Видання директив прем"єром КМУ Ю.Тимошенко було в межах її повноважень.
2. ст.365 ККУ про перевищення повноважень передбачає, що таким перевищенням повноважень вважається одноособове прийняття дій або рішень, які лише і беззаперечно знаходяться в компетенції колегіального органу. Отже, зміст ст.365 одразу ж стає відсутнім у діях експрем"єра Тимошенко.
3. Законодавством України не передбачено надання директив КабМіном на переговори господарюючих суб"єктів.
"коли я аналізував так звані директиви, я прийшов до висновку, що у даному випадку я вважаю це як спосіб реалізації повноважень прем’єр-міністра. У статті 44 закону про Кабмін чітко виписано, що прем’єр-міністр головує на засіданнях. Питань немає: головування на засіданні – це зрозуміло. А далі - яким способом голова уряду має здійснювати керування діяльності уряду? Єдиний спосіб, який прописаний у нашому законодавстві – це право давати доручення органам виконавчої влади та їх посадовим особам, які є обов’язковими для виконання. Власне, я до цього прийшов висновку. Тому і на цьому допиті я сказав, що за змістом сприймаю дані директиви як доручення прем’єр-міністра керівнику НАК "Нафтогаз України"...
Вони не можуть кваліфікуватись як директиви уряду, тому що директиви уряду даються тільки на підписання міжурядових міжнародних угод, - заявив свідок. - А закон про зовнішню-економічну діяльність не передбачає надання таких директив, тому і зроблений такий висновок, більш того і повноваження, скажімо, голови правління "Газпрому" також не передбачає, що він має діяти там за певними директивами, саме в цьому контексті зроблено відповідь...
Сам термін "директива" має десятки значень. А в даному випадку, я вважаю, його можна кваліфікувати як доручення з певними параметрами на відповідні переговори."
Таким чином, ми з"ясували декілька важливих речей:
1. Видання директив прем"єром КМУ Ю.Тимошенко було в межах її повноважень.
2. ст.365 ККУ про перевищення повноважень передбачає, що таким перевищенням повноважень вважається одноособове прийняття дій або рішень, які лише і беззаперечно знаходяться в компетенції колегіального органу. Отже, зміст ст.365 одразу ж стає відсутнім у діях експрем"єра Тимошенко.
3. Законодавством України не передбачено надання директив КабМіном на переговори господарюючих суб"єктів.
