Як відомо, екс-президент Ющенко виступив фактично головним свідком обвинувачення по справі Юлії Тимошенко, по якій її засуджено на 7 років позбавлення волі. Одразу ж по оголошенню вироку, після придушення демонстрації протесту під печерським районим судом м. Києва, екс-президент Ющенко отримав 21.10.2011 прайм-тайм на Першому Національному ТБ каналі для поширення своїх тез щодо того, за що по суті було засуджено екс-прем"єра. Екс-президент одразу ж наголосив, що це питання не політичне, а "математичне". І він, як колишній прем"єр і голова НБУ у самий доступний спосіб розповів про це українському народу.
Оскільки це питання вагою 7 років позбавлення волі, давайте прискітливо подивимось на те, у що переконували (і багатьох переконали). Стверджую, що практично ВСІ основні тези екс-президента Ющенка є дезінформація. Спробую це довести.
Як випливає з подальшого контексту, мова йде про цифри 2009 року.
1. Віктор Ющенко: "базова ціна - це ціна на кордоні, коли змінюється власник, на той самий газ з того самого родовища по тій самій газовій трубі."
2. Віктор Ющенко неправильно підраховує ціну газу за транспортування:
для України середня ставка за транзит в 2011 була 2,81 $ за 100 км прокачки
2,81 * 24 = 67,44 $ а в Ющенка вийшло: 250 - 175 = 85 $
якщо ж взяти ставку 1,7 за 2009 рік, то буде: 1,7 * 24 = 40,8 $
Поняття середньої ціни транзита в Європі нема, бо ціни дуже різняться,
але зазвичай для зворотнього обрахунку від Німеччини до Росії беруть 3,75 $.
тоді буде: 3,75 * 24 = 90 $ а в Ющенка вийшло: 250 - 147 = 103 $
3. Віктор Ющенко дає показники споживання натурального газу по Україні, Німеччині та Італії (про некоректність саме такого вибору порівнянь трохи згодом):
Україна - 52 млрд куб м, Німеччина - 33 млрд куб м, Італія - 19 млрд куб м.
Насправді, Німеччина споживала 93 млрд куб м, Італія - 78 млрд куб м.
Правильніше було б тоді говорити про імпорт російского газу.
Для 2009 року цифри були відповідно такі:
Україна - 27 млрд куб м, Німеччина - 35,7 млрд куб м, Італія - 22,9 млрд куб м.
Отже, Україна у 2009 році не була найбільшим імпортером російского газу.
4. Віктор Ющенко креслить приблизну схему газогону Союз-Дружба, для наявного порівняння довжини транспортного плеча. При цьому він ігнорує, що, наприклад, Німеччина, отримує російский газ по двум газогонам (Nord Stream у 2009 році ще не працював), причому газогон Ямал, який проходить теріторією Білорусі, має набагато коротше транспортне плече.
5. Не можна також сказати і про те, що порівняння України як імпортера газу, з Німеччиною та Італією є більш, ніж некоректним. Україна має лише одного постачальника-монополіста - російский Газпром. Німеччина та Італія кожна має декілька джерел імпорту газу. Це наочно можно побачити із мап їхніх газотранспортних систем:
Італійська ENI:
Німецькі EON Ruhrgas та Wingas:
6. Не зайвим буде зазначити, що російский Газпром володіє 50% німецької газотранспортної компанії Wingas, а також те, що Німеччина є найпотужнішим інвестором Газпрому, зокрема йдеться про Nord Stream та Штокманське газове родовище. Італійська ж ENI розглядається як стратегічний інвестор у майбутній South Stream. За теріторіальним розташуванням було б доцільно порівнювати Україну з Польщею та Словаччиною. Однак Віктор Ющенко цього не зробив.
7. Слід зауважити, що саме на Польщу орієнтувався український уряд при обговорюванні контракту з Газпромом у січні 2009 року під час газової війни, коли Газпром повністю перекрив постачання російского газу в Європу. Польський уряд тоді надав офіційну інформацію про те, що вони купували російский газ за ставкою біля 500$. Іншої офіційної інформації від решти урядів сусідніх країн, на які можна було б аргументовано спиратися, не було (і досі не має), оскільки це є комерційна таємниця.
8. Слід нагадати, що український уряд вимушений був заключати контракт на закупівлю газу у січні 2009 за найнесприятливіших умов на європейскому газовому ринку за останні 10 років: саме у січні 2009 ціни на російский газ сягнули свого історичного максимуму, а постачання російского газу в Європу було повністю припинено, і це взимку, у найбільш критичний для споживання газу період! Маніпулюючи цифрами, Віктор Ющенко лякав аудіторію ціною 133$ за барель нафти, стверджуючи, що ціна на газ для України при цьому буде 680$. Треба пояснити, що згідно формули ціни на газ існує залежність цієї ціни від ціни на нафту, причому ціна на газ реагує на ціну на нафту із піврічним запізненням. Чи була ціна на нафту 133$? Так, саме у червні-липні 2008 ціна на нафту в Європі сягнула свого історичного максимуму. Віповідно через півроку у грудні 2008-січні 2009 підвищилась ціна на російский газ. Пригадаємо, які тоді були середньозважені місячні ціни на російский газ на кордоні з Німеччиною за офіційними данними МВФ. Отже, при ціні за барейль нафти Брент 133,9$ у червні-липні 2008 ціна на газ у грудні-січні була 576,7$:
Ціна за 1 барель сирої нафти марки Брент : червень-липень 133,9$
Ціна на російский газ на кордоні з Німеччиною: грудень 2008-січень 2009 - 576,7$.
Примітка: Раніше на сайті графік показував ціну по відношенню до 1 тис куб м, але зараз до 1 міліона енергетичних унцій (британська метрична система). Щоби перевести до ціни газу за 1 тис куб м, треба ціну помножити на 36: 16.02*36=576,72
9. Подальші економічні розрахунки Віктора Ющенка це взагалі якийсь нонсенс. Ніяк не можна пояснити, наприклад, суму уявних збитків у $4 млрд, яку наводить він, спричинену нібито завищеною ціною.
Українці ніколи не платили за контрактне зобов"язання "бери або сплачуй" навіть однієї гривні. НАК Нафтогаз не виконував цей пункт контракту з моменту його підписання. Річні законтрактовані обсяги газу фіксувались у щорічних додатках до контракту, легалізуючи у такий спосіб значно менші обсяги закупівель.
Щоб довести це звернемось до офіційного звіту НАК Нафтогаз щодо її діяльности у 2007-2009 роках. Давайте звернемо увагу, що збитки у компанії НАК Нафтогаз були саме за часів прем"єрства Віктора Януковича у 2007. Ось що з цього приводу говориться у офіційному звіті НАК Нафтогаз:
"Фінансова діяльність.
Результати діяльності Компанії за 2007 рік характеризувались наступними показниками:
• заборгованість Компанії за імпортований природний газ становила близько 5,2 млрд. грн.;
• заборгованість підприємств теплокомуненерго сягала 3,5 млрд. грн.;
• Компанія практично не мала власного природного газу в підземних газосховищах;
• було втрачено половину усього ринку реалізації природного газу в Україні, а саме найбільш платоспроможний промисловий сегмент, залишились тільки населення, бюджетна сфера та теплокомуненерго;
• валовий дохід НАК "Нафтогаз України" за 2007 рік склав лише 26,2 млрд.грн., що становить менше третини від доходу, отриманого Компанією у 2009 році;
• НАК "Нафтогаз України" стояла на межі оголошення дефолту банками-кредиторами через відсутність аудиторського звіту за 2006 рік, оскільки у аудитора були сумніви щодо здатності Компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі;
• загальний дефіцит обігових коштів для забезпечення стабільної діяльності Компанії становив більше 19 млрд. грн., був повністю «розірваний» газовий баланс України.
Вжиті у 2008-2009 роках системні заходи дозволили суттєво поліпшити фінансовий стан Компанії та досягти певної стабілізації в її роботі.
Дохід від реалізації товарів, робіт та послуг Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за 2009 рік склав 87,4 млрд.грн. (див. діаграму 1), що на 34% більше від доходу від реалізації, отриманого в 2008 році (61,6 млрд.грн.), та в 3,3 рази більше, ніж дохід, отриманий в 2007 році (26,2 млрд.грн.). Збільшення доходу від реалізації протягом двох останніх років пояснюється наступними факторами:
• збільшенням доходу від реалізації природного газу за рахунок повернення до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з березня 2008 року ринку промислових споживачів;
• збільшенням доходу від надання послуг з транспортування природного газу, що стало наслідком підвищення з 1 січня 2008 року ставки оплати за послуги з транзиту природного газу територією України з 1,6 до 1,7 дол.США за 1000 куб.м на кожні 100 км відстані.
Чистий прибуток Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за 2009 рік відповідно до бухгалтерської звітності склав 2,3 млрд.грн., за 2008 рік – 11, 2 млрд.грн., при цьому за 2007 рік було отримано чистий збиток в сумі 12,1 млрд.грн.
Для коректного порівняння показників різних років потрібно виключити вплив зміни курсу національної валюти та результати від операцій по нарахуванню та списанню штрафних санкцій. Як наслідок, скоригований чистий прибуток Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за 2009 рік складе 4,0 млрд.грн., за 2008 рік – 5, 4 млрд.грн., за 2007 рік скоригований чистий збиток – 0,6 млрд.грн. (див. діаграми 2,3).
Слід відзначити, що протягом 2008 – 2009 років показники ліквідності покращили свої значення по відношенню до аналогічних показників 2007 року.
Так, коефіцієнт покриття, який показує достатність ресурсів Компанії, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань, станом на 31.12.2007 складав 1,02, станом на 31.12.2008 – 1,14, станом на 31.12.2009 - 1,37 (див. діаграму 4). Такі значення коефіцієнтів свідчать про зростання протягом двох останніх років обсягу наявних у Компанії ресурсів для погашення її поточних зобов’язань.
Також протягом 2008 – 2009 років значно зріс розмір чистого оборотного капіталу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", який розраховується як різниця між оборотними активами підприємства та його поточними зобов'язаннями і свідчить про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати подальшу діяльність. Станом на 31.12.2007 чистий оборотний капітал Компанії дорівнював 371 млн.грн., станом на 31.12.2008 – 5 056 млн.грн., станом на 31.12.2009 року – 17 833 млн.грн. (див. діаграму 4). Зростання величини чистого оборотного капіталу та коефіцієнту покриття стало наслідком збільшення оборотних активів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", що відбулося, в першу чергу, за рахунок збільшення запасів природного газу в ПСГ.
Показники платоспроможності (фінансової стійкості) характеризують рівень ризику діяльності компанії і її залежності від позикового капіталу. Покращення показників платоспроможності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" протягом останніх двох років стало наслідком зростання частки власного капіталу у загальній величині активів Компанії. Зростання величини власного капіталу було забезпечено прибутковістю.
Позитивний результат діяльності Компанії дозволив насамперед профінансувати створення у 2009 році запасів природного газу в ПСГ в обсязі близько 23 млрд.куб.м. (станом на 01.01.10 р.) (див. діаграми 5,6), необхідного для забезпечення безперебійної поставки природного газу споживачам України протягом опалювального сезону 2009 – 2010 років.
Протягом 2009 поточного року НАК "Нафтогаз України" та її дочірніми підприємствами сплачено до державного бюджету 40,6 млрд.грн.(у 2007 р. – 13,5 млрд. грн., у 2008 р – 25,1 млрд. грн.), більше половини цих коштів, або 20,1 млрд. грн. у 2009 році було спрямовано на сплату ПДВ при розмитненні імпортованого газу (див. діаграму 8).
Значну увагу у 2008-2009 роках було направлено на впровадження заходів з підвищення фінансової прозорості діяльності Компанії. Так, 31 серпня минулого року були оприлюднені результати аудиту фінансово-господарської діяльності компанії «Нафтогаз України» за 2008 рік, який виконувався компанією «Ernst & Young» вперше з поглибленим вивченням основних дочірніх компаній, як наполягав МВФ."
Наведені в звіті діаграми:
Отже, скільки людям не бреши з екранів ТБ та засобів масової інформації, а правда все-таки вийде назовні. Хотілося б сподіватися, що це не буде запізно для тих, хто був скривджений і несправедливо ув"язнений.
Оскільки це питання вагою 7 років позбавлення волі, давайте прискітливо подивимось на те, у що переконували (і багатьох переконали). Стверджую, що практично ВСІ основні тези екс-президента Ющенка є дезінформація. Спробую це довести.
Як випливає з подальшого контексту, мова йде про цифри 2009 року.
1. Віктор Ющенко: "базова ціна - це ціна на кордоні, коли змінюється власник, на той самий газ з того самого родовища по тій самій газовій трубі."
2. Віктор Ющенко неправильно підраховує ціну газу за транспортування:
для України середня ставка за транзит в 2011 була 2,81 $ за 100 км прокачки
2,81 * 24 = 67,44 $ а в Ющенка вийшло: 250 - 175 = 85 $
якщо ж взяти ставку 1,7 за 2009 рік, то буде: 1,7 * 24 = 40,8 $
Поняття середньої ціни транзита в Європі нема, бо ціни дуже різняться,
але зазвичай для зворотнього обрахунку від Німеччини до Росії беруть 3,75 $.
тоді буде: 3,75 * 24 = 90 $ а в Ющенка вийшло: 250 - 147 = 103 $
3. Віктор Ющенко дає показники споживання натурального газу по Україні, Німеччині та Італії (про некоректність саме такого вибору порівнянь трохи згодом):
Україна - 52 млрд куб м, Німеччина - 33 млрд куб м, Італія - 19 млрд куб м.
Насправді, Німеччина споживала 93 млрд куб м, Італія - 78 млрд куб м.
Правильніше було б тоді говорити про імпорт російского газу.
Для 2009 року цифри були відповідно такі:
Україна - 27 млрд куб м, Німеччина - 35,7 млрд куб м, Італія - 22,9 млрд куб м.
Отже, Україна у 2009 році не була найбільшим імпортером російского газу.
4. Віктор Ющенко креслить приблизну схему газогону Союз-Дружба, для наявного порівняння довжини транспортного плеча. При цьому він ігнорує, що, наприклад, Німеччина, отримує російский газ по двум газогонам (Nord Stream у 2009 році ще не працював), причому газогон Ямал, який проходить теріторією Білорусі, має набагато коротше транспортне плече.
5. Не можна також сказати і про те, що порівняння України як імпортера газу, з Німеччиною та Італією є більш, ніж некоректним. Україна має лише одного постачальника-монополіста - російский Газпром. Німеччина та Італія кожна має декілька джерел імпорту газу. Це наочно можно побачити із мап їхніх газотранспортних систем:
Італійська ENI:
Німецькі EON Ruhrgas та Wingas:
6. Не зайвим буде зазначити, що російский Газпром володіє 50% німецької газотранспортної компанії Wingas, а також те, що Німеччина є найпотужнішим інвестором Газпрому, зокрема йдеться про Nord Stream та Штокманське газове родовище. Італійська ж ENI розглядається як стратегічний інвестор у майбутній South Stream. За теріторіальним розташуванням було б доцільно порівнювати Україну з Польщею та Словаччиною. Однак Віктор Ющенко цього не зробив.
7. Слід зауважити, що саме на Польщу орієнтувався український уряд при обговорюванні контракту з Газпромом у січні 2009 року під час газової війни, коли Газпром повністю перекрив постачання російского газу в Європу. Польський уряд тоді надав офіційну інформацію про те, що вони купували російский газ за ставкою біля 500$. Іншої офіційної інформації від решти урядів сусідніх країн, на які можна було б аргументовано спиратися, не було (і досі не має), оскільки це є комерційна таємниця.
8. Слід нагадати, що український уряд вимушений був заключати контракт на закупівлю газу у січні 2009 за найнесприятливіших умов на європейскому газовому ринку за останні 10 років: саме у січні 2009 ціни на російский газ сягнули свого історичного максимуму, а постачання російского газу в Європу було повністю припинено, і це взимку, у найбільш критичний для споживання газу період! Маніпулюючи цифрами, Віктор Ющенко лякав аудіторію ціною 133$ за барель нафти, стверджуючи, що ціна на газ для України при цьому буде 680$. Треба пояснити, що згідно формули ціни на газ існує залежність цієї ціни від ціни на нафту, причому ціна на газ реагує на ціну на нафту із піврічним запізненням. Чи була ціна на нафту 133$? Так, саме у червні-липні 2008 ціна на нафту в Європі сягнула свого історичного максимуму. Віповідно через півроку у грудні 2008-січні 2009 підвищилась ціна на російский газ. Пригадаємо, які тоді були середньозважені місячні ціни на російский газ на кордоні з Німеччиною за офіційними данними МВФ. Отже, при ціні за барейль нафти Брент 133,9$ у червні-липні 2008 ціна на газ у грудні-січні була 576,7$:
Ціна за 1 барель сирої нафти марки Брент : червень-липень 133,9$
Ціна на російский газ на кордоні з Німеччиною: грудень 2008-січень 2009 - 576,7$.
Примітка: Раніше на сайті графік показував ціну по відношенню до 1 тис куб м, але зараз до 1 міліона енергетичних унцій (британська метрична система). Щоби перевести до ціни газу за 1 тис куб м, треба ціну помножити на 36: 16.02*36=576,72
Наступні цифри ще абсурдніші. Ющенко розповідає про умовні втрати на транзиті. Треба зауважити, що Ющенко не говорить про те, що Україна на момент заключення контракту у січні 2009 знаходилась в умовах угоди від 4.01.2006, де транзитна ставка через теріторію України була затверджена як 1,6$ до 1.01.2011. Забудькуватість пана Ющенка доволі дивна, адже саме він тоді "20 разів крутив цю угоду у різних версіях".
Не зайвим буде зазначити, що згідно консолідованому звіту аудіторської компанії "Ернст енд Янг", що проводила аудіт фінансової діяльності НАК Нафтогаз за 2009 рік, було зазначено, що на транспортування нафти і газу в 2008 році використано 6,9 млрд грн, а в 2009 - 5,9 млрд грн., тобто транспортні расходи були в 2009 меншими на суму біля 1 млрд грн, ніж у 2008 році.
Нагадаємо, що транзитна ставка транспортування газу згідно контрактів 2009 розраховується також за формулою, і на 3 квартал 2011 року транзитний тариф офіційно складав $2,89 за 1 тис. куб м газу на 100км газогону.
10. Наступною строкою розрахунків пана Ющенка йдуть штрафи у $4,2 млрд. Треба одразу сказати, що таких штрафів не існує. Так, справді п.6.5 контракту 2009 були передбачені помісячні штрафи за недобір газу (щоправда, ці штрафи були абсолютно дзеркальні, тобто як за недобір п.6.5, так і за недопостачання п.6.6). Але на зустрічі прем"єрів у 2009 було домовлено, що ці штрафи не будуть братися. Згодом, ця домовленність була закріплена доповненнями до контракту, які підписали керівники Газпрому і Нафтогазу. А ще трохи згодом п.6.5 та 6.6 контракту 2009, в яких йшла мова про штрафи, були взагалі скасовані харківською угодою 2010, що була ратіфікована парламентами обох країн.Українці ніколи не платили за контрактне зобов"язання "бери або сплачуй" навіть однієї гривні. НАК Нафтогаз не виконував цей пункт контракту з моменту його підписання. Річні законтрактовані обсяги газу фіксувались у щорічних додатках до контракту, легалізуючи у такий спосіб значно менші обсяги закупівель.
Більш детально можна ознайомитися з питанням "бери або сплачуй" за посиланням.
11. Окремою темою є питання нібито збиткововсті НАК Нафтогаз у 2009. Насправді і тут український народ навмисно дезінформують.Щоб довести це звернемось до офіційного звіту НАК Нафтогаз щодо її діяльности у 2007-2009 роках. Давайте звернемо увагу, що збитки у компанії НАК Нафтогаз були саме за часів прем"єрства Віктора Януковича у 2007. Ось що з цього приводу говориться у офіційному звіті НАК Нафтогаз:
"Фінансова діяльність.
Результати діяльності Компанії за 2007 рік характеризувались наступними показниками:
• заборгованість Компанії за імпортований природний газ становила близько 5,2 млрд. грн.;
• заборгованість підприємств теплокомуненерго сягала 3,5 млрд. грн.;
• Компанія практично не мала власного природного газу в підземних газосховищах;
• було втрачено половину усього ринку реалізації природного газу в Україні, а саме найбільш платоспроможний промисловий сегмент, залишились тільки населення, бюджетна сфера та теплокомуненерго;
• валовий дохід НАК "Нафтогаз України" за 2007 рік склав лише 26,2 млрд.грн., що становить менше третини від доходу, отриманого Компанією у 2009 році;
• НАК "Нафтогаз України" стояла на межі оголошення дефолту банками-кредиторами через відсутність аудиторського звіту за 2006 рік, оскільки у аудитора були сумніви щодо здатності Компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі;
• загальний дефіцит обігових коштів для забезпечення стабільної діяльності Компанії становив більше 19 млрд. грн., був повністю «розірваний» газовий баланс України.
Вжиті у 2008-2009 роках системні заходи дозволили суттєво поліпшити фінансовий стан Компанії та досягти певної стабілізації в її роботі.
Дохід від реалізації товарів, робіт та послуг Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за 2009 рік склав 87,4 млрд.грн. (див. діаграму 1), що на 34% більше від доходу від реалізації, отриманого в 2008 році (61,6 млрд.грн.), та в 3,3 рази більше, ніж дохід, отриманий в 2007 році (26,2 млрд.грн.). Збільшення доходу від реалізації протягом двох останніх років пояснюється наступними факторами:
• збільшенням доходу від реалізації природного газу за рахунок повернення до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з березня 2008 року ринку промислових споживачів;
• збільшенням доходу від надання послуг з транспортування природного газу, що стало наслідком підвищення з 1 січня 2008 року ставки оплати за послуги з транзиту природного газу територією України з 1,6 до 1,7 дол.США за 1000 куб.м на кожні 100 км відстані.
Чистий прибуток Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за 2009 рік відповідно до бухгалтерської звітності склав 2,3 млрд.грн., за 2008 рік – 11, 2 млрд.грн., при цьому за 2007 рік було отримано чистий збиток в сумі 12,1 млрд.грн.
Для коректного порівняння показників різних років потрібно виключити вплив зміни курсу національної валюти та результати від операцій по нарахуванню та списанню штрафних санкцій. Як наслідок, скоригований чистий прибуток Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за 2009 рік складе 4,0 млрд.грн., за 2008 рік – 5, 4 млрд.грн., за 2007 рік скоригований чистий збиток – 0,6 млрд.грн. (див. діаграми 2,3).
Слід відзначити, що протягом 2008 – 2009 років показники ліквідності покращили свої значення по відношенню до аналогічних показників 2007 року.
Так, коефіцієнт покриття, який показує достатність ресурсів Компанії, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань, станом на 31.12.2007 складав 1,02, станом на 31.12.2008 – 1,14, станом на 31.12.2009 - 1,37 (див. діаграму 4). Такі значення коефіцієнтів свідчать про зростання протягом двох останніх років обсягу наявних у Компанії ресурсів для погашення її поточних зобов’язань.
Також протягом 2008 – 2009 років значно зріс розмір чистого оборотного капіталу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", який розраховується як різниця між оборотними активами підприємства та його поточними зобов'язаннями і свідчить про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати подальшу діяльність. Станом на 31.12.2007 чистий оборотний капітал Компанії дорівнював 371 млн.грн., станом на 31.12.2008 – 5 056 млн.грн., станом на 31.12.2009 року – 17 833 млн.грн. (див. діаграму 4). Зростання величини чистого оборотного капіталу та коефіцієнту покриття стало наслідком збільшення оборотних активів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", що відбулося, в першу чергу, за рахунок збільшення запасів природного газу в ПСГ.
Показники платоспроможності (фінансової стійкості) характеризують рівень ризику діяльності компанії і її залежності від позикового капіталу. Покращення показників платоспроможності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" протягом останніх двох років стало наслідком зростання частки власного капіталу у загальній величині активів Компанії. Зростання величини власного капіталу було забезпечено прибутковістю.
Позитивний результат діяльності Компанії дозволив насамперед профінансувати створення у 2009 році запасів природного газу в ПСГ в обсязі близько 23 млрд.куб.м. (станом на 01.01.10 р.) (див. діаграми 5,6), необхідного для забезпечення безперебійної поставки природного газу споживачам України протягом опалювального сезону 2009 – 2010 років.
Протягом 2009 поточного року НАК "Нафтогаз України" та її дочірніми підприємствами сплачено до державного бюджету 40,6 млрд.грн.(у 2007 р. – 13,5 млрд. грн., у 2008 р – 25,1 млрд. грн.), більше половини цих коштів, або 20,1 млрд. грн. у 2009 році було спрямовано на сплату ПДВ при розмитненні імпортованого газу (див. діаграму 8).
Значну увагу у 2008-2009 роках було направлено на впровадження заходів з підвищення фінансової прозорості діяльності Компанії. Так, 31 серпня минулого року були оприлюднені результати аудиту фінансово-господарської діяльності компанії «Нафтогаз України» за 2008 рік, який виконувався компанією «Ernst & Young» вперше з поглибленим вивченням основних дочірніх компаній, як наполягав МВФ."
Наведені в звіті діаграми:
Отже, скільки людям не бреши з екранів ТБ та засобів масової інформації, а правда все-таки вийде назовні. Хотілося б сподіватися, що це не буде запізно для тих, хто був скривджений і несправедливо ув"язнений.
Окрім того Німеччина отримує російский газ з трьох різних газогонів з різних родовищ і з різним транспортним плечем, а не з однієї труби з одного і того самого родовища. Про це детальніше ми розповімо пізніше.