середа, 7 грудня 2011 р.

Директиви Тимошенко



Впродовж 2010 - 2013 з усіх каналів ЗМІ настійливо прищеплювали суспільству тезіс про незаконність так званих директив Тимошенко. Це говорили представники партії регіонів (наприклад, Зубанов) та їхні латентні союзники ( Олег Ляшко). Мабуть самим гучним рупором цієї тези є сумнозвісно І.Богословська. Ось стандартний вислів І.Богословської на "Свободі Слова" з Андрієм Куликовим: "...вона (Ю.Тимошенко) підписує директиву, де написано, що дає згоду. Такого ніколи не було. Це підробка документів, це історичний факт, який діти будуть вивчати як кримінальний злочин посадових осіб."

Отже напередодні підписання газових контрактів Тимошенко як прем"єр-міністр видала "Директиви до делегації НАК Нафтогаз на переговори з РАТ Газпром"

 

(скани директив взято з блогу І.Богословської)
- при підписанні Контракту купівлі-продажу природнього газу в 2009-2019 роках для споживачів України керуватися умовами щодо закупівлі природнього газу за прямим контрактом з ВАТ Газпром. за формулою ціни, що містить складові базові нафтопродукти, які використовуються в Європейських країнах (мазут, газойль), передбачивши в 2009 році знижку в розмірі 20% від базового рівня ціни на газ, що визначається за підсумками домовленостей Премьєр-міністрів України та Російської Федерації 17 січня 2009 року в розмірі 450 дол. США за 1000 куб. метрів;
- передбачити в Контракті про обсяги та умови транзиту природнього газу через територію України на період з 2009 по 2019 ставку плати за послуги з транзиту в 2009 році в розмірі - 1,7 долл США за 1000 куб м на 100 м відстані, а формування ставки
плати за послуги з транзиту 2010 року на базі формули, яка буде відшкодовувати НАК  "Нафтогаз України" всі експлуатаційні витрати, пов"язані з транзитом природного газу, повну вартість паливного газу, амортизацію вартості ГТС, а також вартість капіталу, розрахованої на базі реальної ставки вартості капіталу НАК "Нафтогаз України" та справедливої ринкової вартості ГТС, що використовується для транзиту. Зазначена формула повинна передбачати індексацію всіх зазначених вище елементів згідно з актуальними ринковими умовами;
- придбати до 01.02.2009 року у ВАТ Газпром право вимоги на природній газ в обсязі не менше 10,345 млрд куб м загальною вартістю 1,6 млрд доларів США, який належить компанії "Росукренерго АГ" та знаходиться в ПСГ України. Оплату здійснити за рахунок коштів, отриманих в якості авансу за послуги в 2009 році за Контрактом про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки.  



Перш за все варто спростувати чисельні твердження І.Богословської про підробку директив.
Достатньо порівняти стандартний бланк розпорядження Кабінету Міністрів України
або Директив Кабінету Міністрів (які. до того ж, затверджуються відповідною постановою)

з Директивами. які дала Ю.Тимошенко. що б побачити суттєву відмінність: Директиви Тимошенко не мають стандартної "шапки" КМУ з гербом України і не затверджені відповідною постановою КМУ, відтак жодним чином не могли сприйматися як Директиви (розпорядження) КМУ навіть візуально.

Зі стенограми судового засідання:
Тетяна Корнякова (Екс-заступниця генерального прокурора):
"Відповідно до вказаних висновків інституту, директиви делегації НАК "Нафтогазу України" на переговори з ВАТ "Газпром" стосовно укладення контракту купівлі та продажу природного газу у 2009-2019 роках, затверджені Тимошенко Юлією Володимирівною 19 січня 2009 року, не можуть кваліфікуватися як директиви уряду, затвердження яких регулюється законодавством України". Про це ж саме, за словам Корнякової, йдеться у позиції Мінюсту за підписом тодішнього міністра Микола Оніщука.

Нагадаємо перебіг розгляду цього питання в суді:
Щодо директив. Покази екс-голови НАК Нафтогаз О. Дубини
Тимошенко: "Скажіть, будь ласка: а на цих директивах є хоч щось, що нагадує, що це директиви Кабінету Міністрів? От просто коли ви зараз заглянули, подивилися більш уважно…"
Дубина: "Нет, это не напоминает директивы Кабинета министров."
Тимошенко: "А чи не можете ви, враховуючи, що ми всі – і Олег Вікторович, і Юрій Васильович Продан, і я – всі знаходились в одній кімнаті, пригадати: хто остаточно передав вам директиви, які мною затверджені, вже з підписами усіма і всіма реквізитами?"
Дубина: "Як було в хронології. Чтобы не говорили, что у кого-то пропала память. Папка пришла ко мне от Юлии Владимировны. Из моих рук ее получил Юрий Васильевич Продан. Он их подписал и отдал назад мне в руки."
Щодо директив. Покази екс-прем"єра КМУ Ю. Тимошенко
«Оскільки директиви затверджувалися на прохання Дубини, я це підкреслюю. Я не просто так писала директиви, я надала текст йому на ознайомлення: чи влаштовує його те, що там написано. Іншими словами, він просто мусив подивитися, чи все я там врахувала, що йому потрібно було», - сказала Тимошенко.
За її словами, ці директиви були підготовлені за результатами наради у приміщенні Будинку уряду Росії з тодішнім міністром палива та енергетики України Юрієм Проданом та головою НАК «Нафтогаз України» Дубиною у присутності тодішнього керівника служби із забезпечення діяльності прем’єр-міністра України Михайла Лівінського.
Під час допиту представник державного обвинувачення Василь Байрачний запитав Тимошенко, через які причини Дубина попросив її підписати директиви.
«Кожен бюрократ хоче мати папір. Треба папір? Я оформила у письмовому вигляді. І, до речі, це не суперечить чинному законодавству. Я маю право письмово оформлювати доручення», - відповіла Тимошенко.

Щодо печатки. Покази Василя Павлюка (екс-голова управління документального забезпечення секретаріату Кабінету міністрів):

Павлюк: Ви розумієте, взагалі печатка є лише одним із реквізитів документу. Поряд з таким, як назва документа, заголовок, текст документа, грифи затвердження та погодження, реєстраційний номер, дата… Тобто печатка не є якимось унікальним документом. Втім є документи, на яких печатка не є обов'язковою, але є додатковим підтвердженням існування документа. В такому випадку діє норма, в якій записано…
Прокурор: Я прошу вибачення, давайте ближче до запитання: ось це цей документ…
Павлюк: Ось якраз я підвожу до цього. Є норма, згідно з якою, печатки використовується для засвідчення підписів посадових осіб. Тоді велика гербова печатка Кабінету міністрів проставляється на документах, підписаних керівництвом Кабінету міністрів. При цьому, наявність печатки не визначає правильно чи неправильно підготовлений документ, він просто засвідчує підпис.
Тимошенко: Скажіть, будь ласка, чи може бути поставлена велика гербова печатка на підпис прем'єр-міністра, якщо документ, на якому стоїть підпис прем'єр-міністра, не голосувався Кабінетом міністрів?
Павлюк: "Може, оскільки печаткою засвідчується підпис посадової особи. В секретаріаті Кабінету міністрів для колегіальних рішень, ухвалених на засіданні Кабінету міністрів, використовується штамп "Прийнято на засіданні Кабінету міністрів" або "Затверджено Кабінетом міністрів" з виказанням номера протоколу та дати. В даному випадку був документ затверджений посадовою особою."
Тимошенко: А на рішеннях уряду ставилась велика гербова печатка?
Павлюк: Ні
Не зайвим буде нагадати читачеві, що прокуратура спиралася в своєму звинуваченні виключно на експертизу, яку вони замовляли. Експерт, який проводив цю експертизу, визнав аутентичність підпису Тимошенко під директивами не зважаючи на те, що вони були затверджені (як виявилось пізніше) факсіміле. Допитати цього експерта ж в ході судового засіданння не було можливості завдяки діям прокурорів та судді Кірєєва, який вів справу.


Чи мала Ю.Тимошенко повноваження видавати директиви?


Головним стрижнем справи Юлії Тимошенко є питання повноважень на написання та затвердження директив. То ж пропоную розглянути це питання разом зі мною.

Отже, Генпрокуратура стверджує, що Ю.Тимошенко, видавши директиви делегації Нафтогаз на переговори з Газпромом перевищила свої повноваження. Генпрокуратура стверджує, що прем"єр одноосібно вчинила дії, які передбачені лише колегіальним органом, тобто КабМіном. При цьому Генпрокуратура посилається в висунутому нею обвинуваченню на Закон про Кабінет Міністрів, на Регламент Кабінету Міністрів, на Закон Про міжнародні договори України. Щоправда, Генпрокуратура не уточнює, де в цих законах прописане те конкретне повноваження, що його нібито порушила прем"єр, хоча обвинувачення за ст.365 Кримінального Кодексу України (ККУ) зобов"язує прокуратуру точно вказати статтю закону, яка регламентує те повноваження, яке нібито було перевищене.
Давайте спробуємо розібратися в цьому більш детально. Отже розглянемо законодавство, на яке спирається обвинувачення:

Стаття 3. Принципи діяльності Кабінету Міністрів України 3. Кабінет Міністрів України є колегіальним органом.  Кабінет Міністрів України приймає рішення після обговорення питань на його засіданнях.
Стаття 20. 1. Кабінет Міністрів України: 1) у сфері економіки та фінансів: здійснює відповідно  до закону управління об'єктами державної власності

Параграф 6. Питання, що розглядаються
1. На своїх засіданнях Кабінет Міністрів розглядає: 6) проекти   урядових  заяв,  декларацій,  директив,  листів, звернень і меморандумів;
Параграф 40. Розпорядження
1. Акти  Кабінету  Міністрів  з  організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень.
2. Розпорядження Кабінету Міністрів видаються з питань: схвалення програми,  плану  заходів,   концепції   реалізації державної   політики  у  відповідній  сфері,  концепції  державної цільової програми та концепції закону,  директив,  урядової заяви, листа, звернення, декларації, меморандуму тощо.

Стаття 5. Рішення про проведення переговорів і про підписання міжнародних договорів України
 2. Рішенням,  прийнятим  Президентом  України  або  Кабінетом Міністрів України відповідно до частини першої цієї статті: б) затверджується персональний склад делегації чи представник України,  яким  доручається  ведення  переговорів  щодо підготовки тексту міжнародного договору,  його прийняття,  встановлення  його автентичності   або   підписання,  а  також  відповідні  директиви делегації чи представникові України.

Тобто, логіка прокуратури приблизно така: КабМін (КМУ) здійснює управління об'єктами державної власності. Нафтогаз є таким об"єктом. КМУ видає згідно Закону Про міжнародні договори Ст.5 п.2 б) своє розпорядження у вигляді директив Нафтогазу на проведення переговорів, які згідно Закону Про Кабінет Міністрів ст.3 п.3 мають бути затверджені шляхом голосування на засіданні уряду. При цьому, прокуратура стверджує, що видання таких директив не передбачене повноваженнями прем"єр-міністра.
Але обгрунтування прокуратури не витримує критики:
1. Нафтогаз є господарюючим суб"єктом. Таким чином, на переговори НАК Нафтогаз та РАТ Газпром не поширюється дія Закону Про міжнародні договори України. Договори куплі-продажу газу, що укладаються між НАК Нафтогаз та ВАТ Газпром, не є міжнародними договорами України, а вони є господарськими договорами, що укладаються між суб"єктами господарської діяльності, тому до компетенції саме КМУ не належить надання директив щодо їх укладання та виконання.
2. Посилання на пар.40 Регламенту КМУ як на імператив для прийняття директив не можна застосовувати для директив делегації Нафтогазу, тому що ця норма діє тільки в межах прийнятого законодавства, тобто лишень у випадку заключення міжнародних договорів.
3. Ст.6 Господарського Кодексу прямо застерігає від "незаконного втручання органів  державної  влади  та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини". А чи були законні підстави у КМУ прямо втручатися у діяльність Нафтогазу? Ні, тому що діє Постанова КМУ вiд 15.12.2005  № 1205, згідно з якою повноваження на управління Нафтогазом передається виключно до компетенції Міністерства палива та енергетики. Таким чином, КабМін не мав повноважень прямо втручатися у діяльність Нафтогазу, приймаючи на своєму засіданні директиви для делегації НАК Нафтогаз. Підсумовуючи вищенаведене, можно з впевненостю зробити висновок, що КабМін не мав повноважень приймати на своєму засіданні директиви для делегації НАК Нафтогаз, тому що це протиричіть чинному законодавству.

Треба зазначити, що таку правову позицію на різних етапах розгляду цього питання підтримували: генеральний прокурор Медведько, зам.ген.прокурора Кудрявцев, міністр юстиції Лавринович, ексміністр юстиції Оніщук, заступник директора Інституту держави і права ім. Корецького НАНУ Нагребельний.
Ось що з цього приводу пише видання "Комерсант-Україна":
З відповіді колишнього заступника генпрокурора Віктора Кудрявцева на депутатський запит регіонала Володимира Олійника, датований червнем 2010 року, можна зробити висновок, що екс-прем'єр під час підписання директив не порушувала закону.
"Встановлено, що законодавство передбачає затвердження Кабінетом міністрів директив делегаціям та представникам України лише щодо ведення переговорів і підписання міжнародних договорів України. У свою чергу закон "Про зовнішньоекономічну діяльність", який регулює основні принципи цієї діяльності, не містить норм про надання органами державної влади директив суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності щодо укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів)", - сказано в листі.
Кудрявцев також посилається на закон "Про Кабінет міністрів", в якому "прямо не передбачено ні повноваження прем'єр-міністра одноосібно приймати відповідні рішення, ні заборону приймати такі рішення".
"Директиви делегації НАК "Нафтогаз Україна" на переговори з ВАТ "Газпром"... не можуть розглядатися в розумінні директив уряду, затвердження яких регулюється законодавством України", - резюмується в документі.

З Кудрявцевим також згоден міністр юстиції Олександр Лавринович, який 7 квітня цього року направив листа голові СБУ Валерію Хорошковському. Міністр повідомляє, що "вимог необхідності затвердження Кабінетом міністрів директив делегації НАК "Нафтогаз Україна" на переговори з іншими суб'єктами господарювання статут ("Нафтогазу" - ред.) не містить".
"У свою чергу закон "Про зовнішньоекономічну діяльність"... не містить норм щодо надання органами державної влади директив суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності на підписання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) виходячи з вищевикладеного, законодавство передбачає затвердження Кабінетом міністрів директив делегаціям чи представникам України на ведення переговорів і підписання тільки міжнародних договорів України", - сказано в листі Лавриновича.


Тепер окремо розглянемо питання, а чи мала повноваження прем"єр видавати директиви делегації НАК Нафтогаз. Перш за все треба з"ясувати, що таке "директиви". Під терміном "директиви" розуміється, що це: керівна настанова вищої інстанції підлеглим; розпорядження загального характеру; керівна вказівка, яку дають керівні органи, підпорядковані своїм підлеглим; настанова, вказівка, обов"язкова до виконання; наказ, доручення. Пунктом 2 параграфу 9 Регламенту КМУ в редакції, чинній станом на січень 2009, передбачено, що прем"єр-міністр наділений правом давати доручення:

Регламент Кабінету Міністрів України вiд 18.07.2007  № 950-207-п
Параграф 9, пункт 2:
Прем'єр-міністра  України  з метою   спрямування,  координації  і  контролю  діяльності  членів Кабінету Міністрів України,  керівників інших центральних  органів виконавчої  влади,  Ради  міністрів  Автономної  Республіки  Крим, місцевих державних адміністрацій уповноважено надавати  доручення, обов'язкові  для  виконання  зазначеними  органами  та  посадовими особами. Таке доручення Прем'єр-міністра України оформляється  як офіційний   документ   організаційно-розпорядчого   характеру   на спеціальному бланку.
Ця норма Регламенту було зупинено указом президента  N 297 від 8 травня 2009 року (Конституційне подання президента КСУ тоді залишив без розгляду). Більш детально ця норма була прописана вже в редакції Регламенту КМУ в 2011 році

Тепер з"ясуємо, хто входив в склад делегації НАК Нафтогаз. Серед інших, в неї входив міністр палива та енергетики Ю.Продан. Саме йому видала свої директиви прем"єр Тимошенко, що профільний міністр й засвідчив, коли їх завізував своїм підписом і надав для виконання голові НАК Нафтогаз О.Дубині. Треба зазначити, що у повній відповідності до Статуту НАК Нафтогаз, голова НАКу О.Дубина перед цим на засіданні правління НАКу отримав повноваження підписувати контракти з Газпромом.
А чи могла прем"єр видавати директиви саме по результатах своїх переговорів з прем"єром Росії? Дивимось повноваження прем"єра у законі про КМУ:

Закон Про Кабінет Міністрів України вiд 16.05.2008  № 279-VI
Стаття 44. Прем'єр-міністр України 9) представляє  Кабінет  Міністрів  України  у  відносинах  з іншими органами,  підприємствами,  установами та  організаціями  в Україні та за її межами; 10) вступає  у  відносини  з  урядами іноземних держав...

Зі стенограми судового засідання:
"коли я аналізував так звані директиви, я прийшов до висновку, що у даному випадку я вважаю це як спосіб реалізації повноважень прем’єр-міністра. У статті 44 закону про Кабмін чітко виписано, що прем’єр-міністр головує на засіданнях. Питань немає: головування на засіданні – це зрозуміло. А далі - яким способом голова уряду має здійснювати керування діяльності уряду? Єдиний спосіб, який прописаний у нашому законодавстві – це право давати доручення органам виконавчої влади та їх посадовим особам, які є обов’язковими для виконання. Власне, я до цього прийшов висновку. Тому і на цьому допиті я сказав, що за змістом сприймаю дані директиви як доручення прем’єр-міністра керівнику НАК "Нафтогаз України"...
Вони не можуть кваліфікуватись як директиви уряду, тому що директиви уряду даються тільки на підписання міжурядових міжнародних угод, - заявив свідок. - А закон про зовнішню-економічну діяльність не передбачає надання таких директив, тому і зроблений такий висновок, більш того і повноваження, скажімо, голови правління "Газпрому" також не передбачає, що він має діяти там за певними директивами, саме в цьому контексті зроблено відповідь...
Сам термін "директива" має десятки значень. А в даному випадку, я вважаю, його можна кваліфікувати як доручення з певними параметрами на відповідні переговори."


Таким чином, ми з"ясували декілька важливих речей:

1. Видання директив прем"єром КМУ Ю.Тимошенко було в межах її повноважень.
2. ст.365 ККУ про перевищення повноважень передбачає, що таким перевищенням повноважень вважається одноособове прийняття дій або рішень, які лише і беззаперечно знаходяться в компетенції колегіального органу. Отже, зміст ст.365 одразу ж стає відсутнім у діях експрем"єра Тимошенко.
3. Законодавством України не передбачено надання директив КабМіном на переговори господарюючих суб"єктів.

неділя, 30 жовтня 2011 р.

Мистецтво брехні від президента Ющенка

Як відомо, екс-президент Ющенко виступив фактично головним свідком обвинувачення по справі Юлії Тимошенко, по якій її засуджено на 7 років позбавлення волі. Одразу ж по оголошенню вироку, після придушення демонстрації протесту під печерським районим судом м. Києва, екс-президент Ющенко отримав 21.10.2011 прайм-тайм на Першому Національному ТБ каналі для поширення своїх тез щодо того, за що по суті було засуджено екс-прем"єра. Екс-президент одразу ж наголосив, що це питання не політичне, а "математичне". І він, як колишній прем"єр і голова НБУ у самий доступний спосіб розповів про це українському народу.



Оскільки це питання вагою 7 років позбавлення волі, давайте прискітливо подивимось на те, у що переконували (і багатьох переконали). Стверджую, що практично ВСІ основні тези екс-президента Ющенка є дезінформація. Спробую це довести.

Як випливає з подальшого контексту, мова йде про цифри 2009 року.

1. Віктор Ющенко: "базова ціна - це ціна на кордоні, коли змінюється власник, на той самий газ з того самого родовища по тій самій газовій трубі."
- тут все брехня, бо базова ціна - це базова ставка в формулі розрахунку квартальної ціни на газ, а не ціна на кордоні, це по-перше. А по-друге, наведені Ющенком цифри для Італії та Німеччини - це середньовзважені річні ціни і аж ніяк не базова ставка в формулі.
Окрім того Німеччина отримує російский газ з трьох різних газогонів з різних родовищ і з різним транспортним плечем, а не з однієї труби з одного і того самого родовища. Про це детальніше ми розповімо пізніше.

2. Віктор Ющенко неправильно підраховує ціну газу за транспортування:
для України середня ставка за транзит в 2011 була 2,81 $ за 100 км прокачки
2,81 * 24 = 67,44 $ а в Ющенка вийшло: 250 - 175 = 85 $
якщо ж взяти ставку 1,7 за 2009 рік, то буде: 1,7 * 24 = 40,8 $
Поняття середньої ціни транзита в Європі нема, бо ціни дуже різняться,
але зазвичай для зворотнього обрахунку від Німеччини до Росії беруть 3,75 $.
тоді буде: 3,75 * 24 = 90 $ а в Ющенка вийшло: 250 - 147 = 103 $

3. Віктор Ющенко дає показники споживання натурального газу по Україні, Німеччині та Італії (про некоректність саме такого вибору порівнянь трохи згодом):
Україна - 52 млрд куб м, Німеччина - 33 млрд куб м, Італія - 19 млрд куб м.
Насправді, Німеччина споживала 93 млрд куб м, Італія - 78 млрд куб м.
Правильніше було б тоді говорити про імпорт російского газу.
Для 2009 року цифри були відповідно такі:
Україна - 27 млрд куб м, Німеччина - 35,7 млрд куб м, Італія - 22,9 млрд куб м.
Отже, Україна у 2009 році не була найбільшим імпортером російского газу.

4. Віктор Ющенко креслить приблизну схему газогону Союз-Дружба, для наявного порівняння довжини транспортного плеча. При цьому він ігнорує, що, наприклад, Німеччина, отримує російский газ по двум газогонам (Nord Stream у 2009 році ще не працював), причому газогон Ямал, який проходить теріторією Білорусі, має набагато коротше транспортне плече.


5. Не можна також сказати і про те, що порівняння України як імпортера газу, з Німеччиною та Італією є більш, ніж некоректним. Україна має лише одного постачальника-монополіста - російский Газпром. Німеччина та Італія кожна має декілька джерел імпорту газу. Це наочно можно побачити із мап їхніх газотранспортних систем:
Італійська ENI:

Німецькі EON Ruhrgas та Wingas:


6. Не зайвим буде зазначити, що російский Газпром володіє 50% німецької газотранспортної компанії Wingas, а також те, що Німеччина є найпотужнішим інвестором Газпрому, зокрема йдеться про Nord Stream та Штокманське газове родовище. Італійська ж  ENI розглядається як стратегічний інвестор у майбутній South Stream. За теріторіальним розташуванням було б доцільно порівнювати Україну з Польщею та Словаччиною. Однак Віктор Ющенко цього не зробив.
7. Слід зауважити, що саме на Польщу орієнтувався український уряд при обговорюванні контракту з Газпромом у січні 2009 року під час газової війни, коли Газпром повністю перекрив постачання російского газу в Європу. Польський уряд тоді надав офіційну інформацію про те, що вони купували російский газ за ставкою біля 500$. Іншої офіційної інформації від решти урядів сусідніх країн, на які можна було б аргументовано спиратися, не було (і досі не має), оскільки це є комерційна таємниця.
8. Слід нагадати, що український уряд вимушений був заключати контракт на закупівлю газу у січні 2009 за найнесприятливіших умов на європейскому газовому ринку за останні 10 років: саме у січні 2009 ціни на російский газ сягнули свого історичного максимуму, а постачання російского газу в Європу було повністю припинено, і це взимку, у найбільш критичний для споживання газу період! Маніпулюючи цифрами, Віктор Ющенко лякав аудіторію ціною 133$ за барель нафти, стверджуючи, що ціна на газ для України при цьому буде 680$. Треба пояснити, що згідно формули ціни на газ існує залежність цієї ціни від ціни на нафту, причому ціна на газ реагує на ціну на нафту із піврічним запізненням. Чи була ціна на нафту 133$? Так, саме у червні-липні 2008 ціна на нафту в Європі сягнула свого історичного максимуму. Віповідно через півроку у грудні 2008-січні 2009 підвищилась ціна на російский газ. Пригадаємо, які тоді були середньозважені місячні ціни на російский газ на кордоні з Німеччиною за офіційними данними МВФ. Отже, при ціні за барейль нафти Брент 133,9$ у червні-липні 2008 ціна на газ у грудні-січні була 576,7$:

Ціна за 1 барель сирої нафти марки Брент :  червень-липень 133,9$


Ціна на російский газ на кордоні з Німеччиною: грудень 2008-січень 2009 - 576,7$.

Примітка: Раніше на сайті графік показував ціну по відношенню до 1 тис куб м, але зараз до 1 міліона енергетичних унцій (британська метрична система). Щоби перевести до ціни газу за 1 тис куб м, треба ціну помножити на 36: 16.02*36=576,72

9. Подальші економічні розрахунки Віктора Ющенка це взагалі якийсь нонсенс. Ніяк не можна пояснити, наприклад, суму уявних збитків у $4 млрд, яку наводить він, спричинену нібито завищеною ціною.


Наступні цифри ще абсурдніші. Ющенко розповідає про умовні втрати на транзиті. Треба зауважити, що Ющенко не говорить про те, що Україна на момент заключення контракту  у січні 2009 знаходилась в умовах угоди від 4.01.2006, де транзитна ставка через теріторію України була затверджена як 1,6$  до 1.01.2011. Забудькуватість пана Ющенка доволі дивна, адже саме він тоді "20 разів крутив цю угоду у різних версіях".
Не зайвим буде зазначити, що згідно консолідованому звіту аудіторської компанії "Ернст енд Янг", що проводила аудіт фінансової діяльності НАК Нафтогаз за 2009 рік, було зазначено, що на транспортування нафти і газу в 2008 році використано 6,9 млрд грн, а в 2009 - 5,9 млрд грн., тобто транспортні расходи були в 2009 меншими на суму біля 1 млрд грн, ніж у 2008 році. 


Нагадаємо, що транзитна ставка транспортування газу згідно контрактів 2009 розраховується також за формулою, і на 3 квартал 2011 року транзитний тариф офіційно складав $2,89 за 1 тис. куб м газу на 100км газогону.
10. Наступною строкою розрахунків пана Ющенка йдуть штрафи у $4,2 млрд. Треба одразу сказати, що таких штрафів не існує. Так, справді п.6.5 контракту 2009 були передбачені помісячні штрафи за недобір газу (щоправда, ці штрафи були абсолютно дзеркальні, тобто як за недобір п.6.5, так і за недопостачання п.6.6). Але на зустрічі прем"єрів у 2009 було домовлено, що ці штрафи не будуть братися. Згодом, ця домовленність була закріплена доповненнями до контракту, які підписали керівники Газпрому і Нафтогазу. А ще трохи згодом п.6.5 та 6.6 контракту 2009, в яких йшла мова про штрафи, були взагалі скасовані харківською угодою 2010, що була ратіфікована парламентами обох країн.
Українці ніколи не платили за контрактне зобов"язання "бери або сплачуй" навіть однієї гривні. НАК Нафтогаз не виконував цей пункт контракту з моменту його підписання. Річні законтрактовані обсяги газу фіксувались у щорічних додатках до контракту, легалізуючи у такий спосіб значно менші обсяги закупівель.
Більш детально можна ознайомитися з питанням "бери або сплачуй" за посиланням.
11. Окремою темою є питання нібито збиткововсті НАК Нафтогаз у 2009. Насправді і тут український народ навмисно дезінформують.
Щоб довести це звернемось до офіційного звіту НАК Нафтогаз щодо її діяльности у 2007-2009 роках. Давайте звернемо увагу, що збитки у компанії НАК Нафтогаз були саме за часів прем"єрства Віктора Януковича у 2007. Ось що з цього приводу говориться у офіційному звіті НАК Нафтогаз:
"Фінансова діяльність.
Результати діяльності Компанії за 2007 рік характеризувались наступними показниками:
• заборгованість Компанії за імпортований природний газ становила близько 5,2 млрд. грн.;
• заборгованість підприємств теплокомуненерго сягала 3,5 млрд. грн.;
• Компанія практично не мала власного природного газу в підземних газосховищах;
• було втрачено половину усього ринку реалізації природного газу в Україні, а саме найбільш платоспроможний промисловий сегмент, залишились тільки населення, бюджетна сфера та теплокомуненерго;
• валовий дохід НАК "Нафтогаз України" за 2007 рік склав лише 26,2 млрд.грн., що становить менше третини від доходу, отриманого Компанією у 2009 році;
• НАК "Нафтогаз України" стояла на межі оголошення дефолту банками-кредиторами через відсутність аудиторського звіту за 2006 рік, оскільки у аудитора були сумніви щодо здатності Компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі;
• загальний дефіцит обігових коштів для забезпечення стабільної діяльності Компанії становив більше 19 млрд. грн., був повністю «розірваний» газовий баланс України.
Вжиті у 2008-2009 роках системні заходи дозволили суттєво поліпшити фінансовий стан Компанії та досягти певної стабілізації в її роботі.
Дохід від реалізації товарів, робіт та послуг Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за 2009 рік склав 87,4 млрд.грн. (див. діаграму 1), що на 34% більше від доходу від реалізації, отриманого в 2008 році (61,6 млрд.грн.), та в 3,3 рази більше, ніж дохід, отриманий в 2007 році (26,2 млрд.грн.). Збільшення доходу від реалізації протягом двох останніх років пояснюється наступними факторами:
• збільшенням доходу від реалізації природного газу за рахунок повернення до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з березня 2008 року ринку промислових споживачів;
• збільшенням доходу від надання послуг з транспортування природного газу, що стало наслідком підвищення з 1 січня 2008 року ставки оплати за послуги з транзиту природного газу територією України з 1,6 до 1,7 дол.США за 1000 куб.м на кожні 100 км відстані.
Чистий прибуток Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за 2009 рік відповідно до бухгалтерської звітності склав 2,3 млрд.грн., за 2008 рік – 11, 2 млрд.грн., при цьому за 2007 рік було отримано чистий збиток в сумі 12,1 млрд.грн.
Для коректного порівняння показників різних років потрібно виключити вплив зміни курсу національної валюти та результати від операцій по нарахуванню та списанню штрафних санкцій. Як наслідок, скоригований чистий прибуток Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за 2009 рік складе 4,0 млрд.грн., за 2008 рік – 5, 4 млрд.грн., за 2007 рік скоригований чистий збиток – 0,6 млрд.грн. (див. діаграми 2,3).
Слід відзначити, що протягом 2008 – 2009 років показники ліквідності покращили свої значення по відношенню до аналогічних показників 2007 року.
Так, коефіцієнт покриття, який показує достатність ресурсів Компанії, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань, станом на 31.12.2007 складав 1,02, станом на 31.12.2008 – 1,14, станом на 31.12.2009 - 1,37 (див. діаграму 4). Такі значення коефіцієнтів свідчать про зростання протягом двох останніх років обсягу наявних у Компанії ресурсів для погашення її поточних зобов’язань.
Також протягом 2008 – 2009 років значно зріс розмір чистого оборотного капіталу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", який розраховується як різниця між оборотними активами підприємства та його поточними зобов'язаннями і свідчить про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати подальшу діяльність. Станом на 31.12.2007 чистий оборотний капітал Компанії дорівнював 371 млн.грн., станом на 31.12.2008 – 5 056 млн.грн., станом на 31.12.2009 року – 17 833 млн.грн. (див. діаграму 4). Зростання величини чистого оборотного капіталу та коефіцієнту покриття стало наслідком збільшення оборотних активів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", що відбулося, в першу чергу, за рахунок збільшення запасів природного газу в ПСГ.
Показники платоспроможності (фінансової стійкості) характеризують рівень ризику діяльності компанії і її залежності від позикового капіталу. Покращення показників платоспроможності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" протягом останніх двох років стало наслідком зростання частки власного капіталу у загальній величині активів Компанії. Зростання величини власного капіталу було забезпечено прибутковістю.
Позитивний результат діяльності Компанії дозволив насамперед профінансувати створення у 2009 році запасів природного газу в ПСГ в обсязі близько 23 млрд.куб.м. (станом на 01.01.10 р.) (див. діаграми 5,6), необхідного для забезпечення безперебійної поставки природного газу споживачам України протягом опалювального сезону 2009 – 2010 років.
Протягом 2009 поточного року НАК "Нафтогаз України" та її дочірніми підприємствами сплачено до державного бюджету 40,6 млрд.грн.(у 2007 р. – 13,5 млрд. грн., у 2008 р – 25,1 млрд. грн.), більше половини цих коштів, або 20,1 млрд. грн. у 2009 році було спрямовано на сплату ПДВ при розмитненні імпортованого газу (див. діаграму 8).
Значну увагу у 2008-2009 роках було направлено на впровадження заходів з підвищення фінансової прозорості діяльності Компанії. Так, 31 серпня минулого року були оприлюднені результати аудиту фінансово-господарської діяльності компанії «Нафтогаз України» за 2008 рік, який виконувався компанією «Ernst & Young» вперше з поглибленим вивченням основних дочірніх компаній, як наполягав МВФ."
Наведені в звіті діаграми:








Отже, скільки людям не бреши з екранів ТБ та засобів масової інформації, а правда все-таки вийде назовні. Хотілося б сподіватися, що це не буде запізно для тих, хто був скривджений і несправедливо ув"язнений.

субота, 29 жовтня 2011 р.

Щодо незаконності Директив Ющенка, виданих ним у 2008 році



У 2008-2009 році на території України діяла Конституція України в редакції 2004 року (тобто із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 року №2222-IV).
Відповідно до даної редакції Конституції України Президент України втратив повноваження здійснювати державне регулювання в сфері економічної та зовнішньоекономічної діяльності. Згідно п.3 ч.1 ст.106 Конституції України Президент був уповноважений лише представляти державу в міжнародних відносинах, здійснювати керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, вести переговори та укладати міжнародні договори України.
Відтак, всі директиви Ющенка на переговори з російською стороною щодо газових питань (щодо газового посередника, щодо тарифів і т.п.), які були затверджені трьома указами Президента України у 2008 році, є затвердженими у непередбачений Конституцією та законами України спосіб. Простіше кажучи, вони є незаконними.
Таким чином, президент Ющенко перевищував свої повноваження на той час, безпосередньо втручаючись у сферу тарифної політики НАК Нафтогаз.

Справка:
Конституція, Закон  вiд 28.06.1996  № 254к/96-ВР
Стаття 106. Президент України:
3) представляє державу  в  міжнародних  відносинах,  здійснює керівництво  зовнішньополітичною    діяльністю    держави,    веде переговори та укладає міжнародні договори України;
Згідно Конституції співробітництво у газовій сфері аж ніяк не є сферою повноважень президента України.

четвер, 27 жовтня 2011 р.

Загальні висновки щодо цивільного позову НАК Нафтогаз

Висновки довідок (проміжної) та загальної перевірки фінансово-господарської діяльності НАК "Нафтогаз України", висновків експертиз від 21.04.11 та від 17.05.11 про те, що підписання контрактів від 19.01.2009 р. № КП і № ТГКУ не відповідає умовам Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про додаткові заходи щодо забезпечення транзиту природного газу по території України від 4 жовтня 2001р. (ратифікована згідно з Законом України від 15.11.2001р. №2797-111) наявними у справі матеріалами не підтверджуються.
Жоден суб’єкт господарювання (включаючи Компанію "РосУкрЕнерго" та ВАТ "Газпром") станом на 01.01.2009 р. не мав договірних зобов’язань перед НАК "Нафтогаз України" з поставки природного газу за ціною 179,5 доларів США за 1000 куб. м.
Здорожчення ціни на газ за контрактом від 19.01.09 №КП (18 % приросту) була найменшим за останні 4 роки;
Зокрема, якщо
у 2006 році ціна на газ зросла з 50 $ до 90 $ - це склало 80% приросту,
у 2007 році з 90 $ до 130 $ - 44,4% приросту,
у 2008 році з 130 $ до 179,5 $ - 38,1% приросту,
у 2009 році з 197,5 $ до 232,98 $ - 18 % приросту. 
Виконання контракту від 19.01.09 №КП забезпечило порівняно з 2008 роком отримання прибутку НАК «Нафтогаз України» у 2009 році на суму 3 195,3 млн. грн.; Послуги з транзиту газу за ставкою 1,7 доларів США у 2009 році були прибутковими.
«Проведений аналіз прибутковості та збитковості договорів купівлі продажу газу, укладених НАК «Нафтогза України» на придбання та продаж газу природного газу власного видобутку та імпортованого природного газу, засвідчив, що за 2009 рік НАК «Нафтогаз України» отримано прибуток в загальній сумі 3 195, 3 млн.грн». У той час, проведений аналіз прибутковості та збитковості договорів купівлі продажу газу, укладених НАК «Нафтогаз України» на придбання та продаж природного газу власного видобутку та імпортованого природного газу, засвідчив, що за 2008 рік НАК «Нафтогаз України» отримано збиток в розмірі 3 158,4 млн.грн.» (Акт ревізії ГоловКРУ від 21.08.10 стор. 88-89 том. 5 стор. 90-91).Сума чистого доходу від надання послуг з транзиту газу в обсязі 97 232,4 млн.куб.м. за 2009 рік НАК «Нафтогаз України» становила 10 596,8 млн.грн.Акт ревізії ГоловКРУ від 21.08.10 «05-21/122, (том.5 стор.104)Ставка за транзит газу на момент укладання контрактів від 19.01.09 була закріплена чинними договорами до 2011 року. Без підписання контракту від 19.01.09 ставка на транзит в 2009 році становила б 1,6 долара США за 1000 куб. м. газу на 100 км.Положення Договорів, що впливали на формування ставки послуг за транзит природного газу територією України протягом 2008-2009 рр. та станом на 01.01.2009 р., не передбачали обов'язкового перегляду її розміру у разі зростання ціни на природний газ.Пунктом 1 Угоди від 04.01.2006 р. визначено, що у галузі забезпечення транзиту належного ВАТ "Газпром" (ТОВ "Газекспорт") та Компанії "РосУкрЕнерго" природного газу територією України і Російської Федерації Сторони узгодили на строк до 01.01.2011 р. ставку плати за транзит у розмірі 1,6 доларів США за 1000 куб. м на 100 км відстані.
Законодавство України та укладені договори, станом на 19.01.2009 р., не передбачали обов'язковість перегляду ціни послуг на транзит природного газу територією України у разі зростання ціни на природний газ.
Купівля-продаж газу на виробничо-технічні витрати (ВТВ) здійснюється на підставі внутрішніх договорів між двома суб’єктами господарювання НАК «Нафтогаз України» та «Укртрансгаз» і до укладання вказаних договорів ані Прем’єр-міністр України Тимошенко Ю.В., ані її Директиви ніякого відношення не мали, оскільки діяли вони окремо, як в просторі так і в часі.
Договір № 118-438 на купівлю-продаж газу на ВТВ на 2009 рік був укладений 17.12.2008 р., тобто ще до підписання контрактів від 19.01.09 та на той об’єм, який вже перебував у власності продавця НАК Нафтогаз України.Зазначений договір є в розпорядженні сторони захисту. Також, на вказаний Договір від 17.12.08 №118-438 в своїх показаннях зазначали свідки Дубина О.В., Діденко І.М., Продан Ю.В. Даний договір вказаний у переліку документів, які надавалась експертам і він повністю спростовує низку тверджень обвинувачення.
Витрати на газ ВТВ у 2009 році склали менше, а ніж у 2008 році.Відповідно до офіційної публічної звітності НАК "Нафтогаз України" розділу 5.3 Консолідованої фінансової звітності НАК «Нафтогаз України» (стор. 34) (яка затверджена міжнародною аудиторською компанією Ернст енд Янг) за 2009 рік, витрати НАК "Нафтогаз України" на транспортування нафти та газу в 2008 році складали 6 973 мільйонів гривень, а в 2009 році 5 912 мільйонів гривень, тобто витрати НАК "Нафтогаз України" на транспортування газу в 2009 році були МЕНШИМИ, ніж в 2008 році
Продаж газу на ВТВ станом на 01.01.09. здійснювався із закачаного в ПСГ в попередні періоди об’єму в розмірі 14 млрд. куб. м. В матеріалах справи міститься Акт ревізії фінансово-господарської діяльності «НАК Нафтогаз України» за період з 01.01.08 по 01.03.10 від 21.08.10 № 05-21/122 (том.5 стор. 3-291) в якому в пункті 8.2 «розподіл природного газу» визначено, що станом на 31.12.08 по обліку НАК «Нафтогаз України» рахувався залишок природного газу 14 489,3 млрд. куб. м., з якого імпортованого газу було в обсязі 9 010,1 млрд. куб. м.
Договори з ДК Укртрансгаз забезпечили у 2009 році прибуток НАК Нафтогаз України. Також актом ревізії НАК «Нафтогаз України» від 21.08.10 де в розділі 8.4 «Фінансовий результат від реалізації газу, отримання компенсації» визначено, що протягом 2009 року договори з ДК «Укртрансгаз» забезпечили НАК «Нафтогза України» отримання прибутку.

Адвокат О.Плахотнюк
27.09.2011
Виступ в дебатах адвоката Плахотнюка О.А.
http://obkom.net.ua/media/vystup.html

середа, 26 жовтня 2011 р.

Докази, що виправдовують Тимошенко Ю.В.

 

1. Лист Міністерства Юстиції України від 07.04.2011 року (а.с. 182-187 т.1);
В тексті цього документу, з якого 15.04.2011 року було знято гриф секретності (т. 1 а.с. 181), зазначено: «Враховуючи вищенаведене, законодавство України передбачає затвердження Кабінетом Міністрів України директив делегаціям чи представникам України стосовно ведення переговорів і підписання лише міжнародних договорів України. У зв’язку з цим, директиви делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання контракту купівлі-продажу природного газу у 2009-2019 роках та контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки, затверджені Прем’єр-міністром України 19 січня 2009 року, на нашу думку, не можуть розглядатись у розумінні директив Уряду, затвердження яких регулюється законодавством України.» (т. 1 а.с. 185).
На питання «Щодо відповідності положень контрактів від 19 січня 2009 року домовленостям, досягнутим в ході підписання Меморандуму між Урядом Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України про співпрацю в газовій сфері від 02.жовтня 2008 року та угоди між НАК «Нафтогаз України» та ВАТ «Газпром» від 16березня 2008 року щодо принципів довгострокового співробітництва у газовій сфері» у вказаному вище документі міститься відповідь. Зокрема, в ньому зазначено: «Таким чином, на нашу думку, положення контрактів від 19 січня 2009 року не суперечать положенням вказаного Меморандуму» (т. 1 а.с. 186).
Даний документ був підписаний Міністром юстиції України О.Лавриновичем. Тобто, в цьому документі міститься офіційна позиція Міністерства юстиції України стосовнопроблематики саме цієї кримінальної справи.

2. Лист заступника Генерального прокурора України від 18.06.2010 р ( а.с. 10-12 т.2) на адресу Народного депутата України Олійника В.М.

У цьому документі зазначено: «Перевірку (за зверненням) проведено із залученням фахівців Міністерства юстиції України та Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Установлено, що законодавство України передбачає затвердження Кабінетом Міністрів України директив делегаціям чи представникам України лише стосовно ведення переговорів і підписання міжнародних договорів України.
Зокрема відповідно до ст. 5 Закону України «Про міжнародні договори» рішення про проведення переговорів та підписання міжурядових договорів приймаються щодо міжурядових договорів, які укладаються від імені Уряду України, Кабінетом Міністрів України, а щодо міжвідомчих договорів – у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», який регулює основні засади здійснення цієї діяльності, на містить норм про надання директив органами державної влади суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності щодо укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів).
Законом України «Про Кабінет Міністрів України» прямо не передбачено як повноважень Прем’єр-міністра України приймати одноособово відповідні рішення, так і заборони приймати такі рішення».Також, у вищезгаданому документі зазначено:"За висновками фахівців Міністерства юстиції України та інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, директиви делегації НАК "Нафтогаз України" на переговори з ВАТ "Газпром" щодо укладання, контракту купівлі-продажу природного газу у 2009-2019 роках та контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 рік, затверджені 19.01.2009 року Прем’єр-міністром України не можуть розглядатися в розумінні директив Уряду, затвердження яких регулюється законодавством України".

3. Лист від 15.05.2011 року за підписом Генерального прокурора України О.Медведька на адресу Адміністрації Президента України аналогічного змісту, долученого судом до матеріалів справи на клопотання захисту.

В цьому листі акцентовано увагу на те, що директиви Кабінету Міністрів необхідні лише для підписання міжнародних договорів.

4. Лист КРУ від 26.07.2010 року № 05-17/793.

Відповідно до наглядового провадження, до Генеральної прокуратури України надійшов лист ГоловКРУ України від 26.07.2010, де було зазначено про неможливість встановити розмір завданих збитків внслідок додатково сплачених коштів компанії у результаті виконання умов контракту від 19.01.2009 року.
Даний лист спростовує подальші дії ГоловКРУ України щодо проведення комісійної перевірки та складання Довідок, у яких вже з невідомих причин було зазначено про наявність збитків у результаті додатково сплачених коштів НАК «Нафтогаз України» внаслідок виконання умов контракту від 19.01.2009 року.

5. Стенограма засідання Кабінету Міністрів України від 19.01.2009 року (т.6 а.с.114-137);

З тексту стенограми засідання Уряду вбачається, що О.Турчинов зазначив, що він лише проінформував членів КМУ про хід переговорів, та заявив членам КМУ, що ніякого затвердження директив з боку Кабінету Міністрів України не потрібно. Зазначене підтвердили допитані в судовому засіданні свідки Турчинов, Павленко, Куйбіда, Новицький, Вакарчук, Вінський, Оніщук, Шандра, Єхануров, Огризко

6. Стенограма засідання Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 року (т.4 а.с.15-36);

Відповідно до стенограми засідання Уряду від 21.01.2009 року (т.4 а.с.15-36) за результатами доповіді Тимошенко Ю.В. Уряд України, в легітимний та законний спосіб, схвалив дії української делегації на переговорах та результати цих переговорів. Відповідно до стенограми засідання Уряду від 21.01.2009 року(т.4 а.с.15-36) на засіданні Уряду була присутня заступник Генерального прокурора України Т.Корнякова. Відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру", вона здійснювала загальний нагляд за дотриманням законності під час проведення засідань Кабінету Міністрів України. Досліджуючи вищезазначену стенограму (а.с. 15-36 т.4) в судовому засіданні під час цієї справи, Печерський районний суд м. Києва встановив, що під час обговорення питання про результати переговорів української делегації в м. Москва 17-20 січня 2009 року, заступник Генерального прокурора України не висловлювала будь-яких сумнівів у законності дій Прем’єр-міністра України, або будь-кого із членів української делегації. Зазначене підтвердили допитані в судовому засіданні свідки: Турчинов, Павленко, Куйбіда, Новицький, Вакарчук, Вінський, Оніщук, Шандра, Єхануров, Огризко, Корнякова, Кудрявцев.

7. Висновок фахівців інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України (т. 23 а.с. 48).

Згідно даних висновків Директиви делегації НАК Нафтогаз України на переговори з ВАТ "Газпром" щодо укладання, контракту купівлі-продажу природного газу у 2009-2019 роках та контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 рік, затверджені 19.01.2009 року Прем’єр-міністром України, не можуть розглядатися в розумінні директив Уряду, затвердження яких регулюється законодавством України".» (т. 23 а.с. 48 абз. 6).

8. Допити свідків Нагребельного, Оніщука, Кудрявцева, (т.20 а.с.216-221), Корнякової (т.19 а.с.126-128), Коваля,(т.19 а.с.234-235), Ратушняка (т.19. а.с.235-237), Турчинова наданих 10.08.11.

Під час допиту в судовому засіданні свідків Нагребельного, Оніщука, Кудрявцева, (т.20 а.с.216-221) Корнякової, (т.19 а.с.126-128), Турчинова вони підтвердили що :
1. затверджені 19.01.2009 року Прем’єр-міністром України, на нашу думку, не можуть розглядатися в розумінні директив Уряду, затвердження яких регулюється законодавством України
2. Відповідно до вимог чинного законодавства України, ніяких директив Кабінету Міністрів України для проведення переговорів НАК "Нафтогазу України" із будь-якими господарюючими суб’єктами, в тому числі і з ВАТ "Газпром" не потрібно.
Свідок Кудрявцев додатково підтвердив, що зазначені вище позиції не були його особистою думкою, а були позицією Генеральної прокуратури України, як органу, оскільки були відображені і в листі Генерального прокурора України.

9. Консолідована фінансова звітність НАК «Нафтогаз України» за міжнародними стандартами за 2009 рік за результатами аудиту ЗАТ «Ернст енд Янг Украудит» (долучено, проте том невідомий)

Зазначена звітність спростовує висновки обвинувачення про начебто понесення збитків НАК «Нафтогаз України» при придбанні газу на ВТВ в сумі 194,6 млн. доларів США у 2009 році.
Так, відповідно до п. 5.3 звіту в 2008 році витрати компаній системи НАК "Нафтогаз України" на транспортування нафти та газу складали 6,973 млрд. гривень, а в 2009 році 5,912 млрд. грн. Тобто в 2009 році підприємства системи НАК "Нафтогаз України" витратили на 1 млрд. грн. менше ніж в 2008 році, що беззаперечно доводить, що порівняно із 2008 роком НАК "Нафтогаз України" не втратив, а зекономив на транзиті, що повністю виключає наявність збитків з цього питання.

10. Науково-консультативний висновок щодо кримінально-правової оцінки дій окремих службових осіб, пов’язаних із здійсненням митного оформлення природного газу обсягом 11 млрд. куб. м. на підставі договорів укладених 20.01.09 між НАК «Нафтогаз України» та ВАТ «Газпром», підготовленого завідувачем кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, к.ю.н. професором Андрушком П.П. (долучено, проте том невідомий)

Зазначеним висновком повністю спростовано доводи обвинувачення про наявність в діях Тимошенко Ю.В. складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України внаслідок підписання Директив від 19.01.09, визначено їх правову природу та підтверджено правомірність їх видання.
Зокрема, у висновку було зазначено:
  • видання Тимошенко Ю.В. директиви делегації НАК «Нафтогаз України» не може вважатись перевищенням влади та службових повноважень;
  • Директиви делегації НАК «Нафтогаз України» надані Тимошенко Ю.В. в межах її службових повноважень;
  • не обґрунтовано наявність в діях Тимошенко Ю.В. обов’язкових ознак складу злочину, передбаченого ст.365 КК;
  • твердження обвинувачення про наявність в діях Тимошенко Ю.В. складу злочину, передбаченого ст.365 КК, побудоване здебільшого на припущеннях, умовиводах і особистих судженнях слідчого, а не наведенням доказів, на яких ґрунтується обвинувачення.
11. Висновок № 20/11 від 12.07.11, складений ТОВ «Центр Судових Експертиз «Альтернатива»» (долучений, проте том невідомий).
Зазначеним Висновком повністю спростовано висновки проміжної та загальної Довідок фінансово-господарської діяльності ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 року, покладеної в основу обвинувального висновку.
Зокрема, Висновком було встановлено, що документально та нормативно не підтверджуються висновки Загальної довідки щодо:
  • втрати активів та нанесення збитків НАК "Нафтогаз України" розмірі 194,6 млн. доларів США;
  • збільшення вартості природного газу для установ та організацій, фінансуються з державного і місцевих бюджетів на 941 млн. грн.
12. Міжурядова угода від 04.10.2001 р. між Урядом Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України 04.10.2001 р. «Про додаткові заходи щодо забезпечення транзиту російського природного газу по території України, укладеною між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації» (нормативно правовий акт).
Зазначена угода спростовує висновки Довідки проміжної та загальної, що підписання контракту на поставку газу між ВАТ "Газпром" та НАК "Нафтогаз України" від 19.01.2009 р. № КП суперечило вимогам Угоди про додаткові заходи щодо забезпечення транзиту російського природного газу по території України, укладеної між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації 04.10.2001 р. у частині визначення ціни природного газу, а саме запровадження формульного механізму її розрахунку замість застосування фіксованої ціни.
Так, згідно з абзацом другим статті 2 Міжурядової угоди від 04.10.2001 р., "обсяги транзиту російського природного газу через територію України, а також розмір платежів в грошовій формі та/або обсяги поставок газу в рахунок оплати транзиту будуть уточнюватися на основі щорічних Міжурядових протоколів на відповідний рік". Абзацом четвертим статті 2 Міжурядової угоди від 04.10.2001 р. визначено, що "НАК "Нафтогаз України" і ВАТ "Газпром" до 1 листопада 2001 року підпишуть довгостроковий контракт про транзит російського природного газу територією України на період 2002 - 2013 років". Отже, Міжурядова угода від 04.10.2001 р. врегульовує механізм узгодження ціни послуг транзиту російського природного газу через територію України, а також ціни на природний газ, який поставляється в рахунок оплати транзиту. Разом з тим, норми Міжурядової угоди від 04.10.2001 р. не визначають порядок встановлення ціни на природний газ, який поставляється з інших підстав, ніж у рахунок оплати транзиту.

13. Листи НАК «Нафтогаз України» щодо листування з Генеральною прокуратурою України та додатки до них (т.3 а.с.1-273)
Так, листами НАК «Нафтогаз України» від 15.02.11 (т.3 а.с. 2-3) та ДК «Укртрансгаз» від 17.02.11 (т.3 а.с. 273) підтверджуються доводи захисту щодо критичної, позаштатної ситуації, що склалась з забезпеченням України газом та транзиту газу до держав ЄС.
Крім того, наявні у додатках до листів НАК «Нафтогаз України» документи листування з ВАТ «Газпром» чітко окреслюють ультимативну, вимогливу та вкрай критичну позицію, яку на той час прийняла РФ щодо домовленостей на поставку та транзит газу.
Також, у додатках до листа НАК «Нафтогаз України» наявна телеграма від Заступника голови правління ВАТ «Газпром» Дубині О.В. (т.3 а.с. 177-178), в тексті якої зазначено, що делегація НАК «Нафтогаз України» покинула Москву в односторонньому порядку, за вказівкою керівництва України, що фактично підтверджує свідчення Дубини О.В. стосовно надання Президентом України В. Ющенко в телефонному режимі наказу керівнику НАК «Нафтогаз України» О. Дубині покинути переговори та відбути до Києва.

14. Аналітична довідка до звіту про виконання фінансового плану апарату НАК «Нафтогаз України», затвердженого постановою КМУ від 29.12.09 №1431, за 2009 рік. (а.с. 201-224 т. 14)

Вказаною Аналітичною запискою, підписаною заступником голови правління НАК «Нафтогаз України», підтверджено отримання НАК «Нафтогаз України» прибутку за результатом надання послуг по транзиту природного газу, більше того, більшого, ніж в 2008 році. Крім того, підтверджено факт зменшення у 2009 році вартості технологічного газу у порівнянні з 2008 роком.
У вказаній Аналітичній записці, зокрема, зазначено (а.с. 204 т.14): «Надання послуг з транзиту залишається доходним видом діяльності апарату Компанії, у порівнянні з минулорічним періодом та плановими показниками валовий прибуток за 2009 рік від цього виду діяльності збільшився. Валовий прибуток від надання послуг з транзиту газу за 2009 рік склав 4,2 млрд.грн., що на 2,7 млрд.грн. більше від запланованої суми та на 2,5 млрд. грн.. більше, ніж за 2008 рік.
На збільшення валового прибутку по відношенню до плану вплинуло суттєве як зростання чистого доходу на 951,1 млн. грн. або 10% через збільшення обсягу транзиту по відношенню до плану, так і зменшення собівартості (вартості послуг ДК «Укртрансгаз») на 1,74 млрд.грн. або 21%, яке пов’язане із зменшенням вартості технологічного газу.»




Адвокат О.Плахотнюк
27.09.2011
Виступ в дебатах адвоката Плахотнюка О.А.
http://obkom.net.ua/media/vystup.html

вівторок, 25 жовтня 2011 р.

Оцінка доказів обвинувачення





У відповідності до ст. 65 КПК України доказами у кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Кожен доказ в кримінальному процесі повинен мати такі властивості, як відносність та допустимість. Допустимість доказу означає законність джерела, засобу і процесуального порядку його одержання. Законом встановлені умови визнання доказу допустимим:- доказ повинен бути отриманий належним суб'єктом, який має право проводити процесуальні дії, спрямовані на збирання доказів;- доказ повинен бути отриманий з належного процесуального джерела (ч.2 ст. 65 КПК України). До них відносяться: показання свідка, показання потерпілого, показання підозрюваного, обвинуваченого, висновок експерта, речові докази, протоколи слідчих і судових дій та інші документи.
Доказ повинен бути отриманий належним процесуальним засобом (ст. 66 КПК України). Кримінально-процесуальна форма строго визначає засіб одержання доказів, невиконання якого призводить до порушення принципу законності кримінального судочинства, а отже, і до скасування винесеного по справі рішення.
При збиранні доказів повинен дотримуватися встановлений порядок провадження процесуальної дії, яка використовується в якості засобу одержання доказу.
У відповідності до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Пленум Верховного Суду України в п. 19 постанови №9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя ” від 01.11.96 відзначив, що докази повинні визнаватися отриманими незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання та закріплення здійснене або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не вповноваженою на те особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.
Проаналізувавши матеріали справи, захист приходить до висновку, що переважна більшість, так званих доказів обвинувачення не відповідають вимогам закону або за формою, або за джерелом походження, або за змістом.

1. На думку обвинувачення, одним із доказів, що підтверджують неправомірність дій Тимошенко Ю.В. є «Директиви делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки» (а.с. 159-160 т.4) (далі - Директиви).
Даний документ був оглянутий згідно протоколу 18.04.2011 року (т. 4 а.с. 161). Але до матеріалів справи було приєднано документ, який, згідно постанови про приєднання до кримінальної справи документів (т. 4 а.с. 163), було оглянуто 17.04.2011 року. Тобто, або до постанови про приєднання до кримінальної справи документів (т. 4 а.с. 163) слідчим внесено завідомо неправдиву інформацію, або в матеріалах справи відсутній документ, а саме протокол огляду документу від 17.04.2011 року.
Крім того, у судовому засіданні 05.09.11 було допитано у якості свідка Лівінського М.О., який повністю виключив можливість виготовлення документу, який міститься в матеріалах справи (а.с. 159-166, т. 4) у КМ України та власноручне підписання його Тимошенко Ю.В. Зокрема, Лівінський М.О. однозначно заявив, що документ під назвою Директиви делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладення Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки не є актом Кабінету міністрів України. Свідок Лівінський М.О. заявив, що пред’явлений йому у судовому засіданні документ не міг готуватися в Кабінеті Міністрів України, оскільки виготовлений з численними порушеннями встановлених правил діловодства.
Крім того, свідок Лівінський М.О. однозначно ствердив, що на вказаному документі стоїть факсимільний відтиск, а не власноручний підпис Тимошенко Ю.В.
Враховуючи викладене вище, а також положення ст. 65, 66 КПК України, ст. 62 Конституції України, п. 19 постанови №9 Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 01.11.96, документ, під назвою «Директиви делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки» (а.с. 159-160 т.4) є недопустимим доказом по справі.

2. Недопустимим доказом по справі є також і протокол огляду документу від 18.04.2011 року (т. 4 а.с. 161-162),
складений старшим прокурором-криміналістом відділу криміналістики Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України Псюком Р.Й. Цим протоколом процесуально оформлено огляд документу під назвою «Директиви делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки».
Так, в описовій частині протоколу огляду документу від 18.04.2011 року зазначено наступне: „У правому верхньому кутку першого аркушу міститься гриф затвердження, який складається з надпису друкованим текстом «ЗАТВЕРДЖЕНО Прем’єр-міністр України Ю.В. ТИМОШЕНКО», рукописного підпису від імені Тимошенко Ю.В. та дати «від 19 січня 2009 р.», в якій число та назву місяця виконано рукописним текстом. Підпис виконано барвником чорного кольору, а рукописну частину дати – барвником синьо-фіолетового кольору. Підпис від імені Тимошенко Ю.В. засвідчено відтиском гербової печатки «КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ», виконаною барвником синього кольору…”
Однак, такі твердження протоколу не відповідають дійсності, адже як було зазначено раніше, на документі під назвою «Директиви делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки» стоїть факсимільний відтиск, а не рукописний підпис.
Крім того, якби навіть на цьому документі і був не факсимільний відтиск, а чийсь власноручний підпис, то твердження прокурора-криміналіста Псюка Р.Й. про те, що на документі міститься рукописний підпис від імені Тимошенко Ю.В., є вигаданими та необґрунтованими, так як висновок експертів № 3616/11-113617/11-13 за результатами проведення комплексної експертизи у кримінальній справі № 49-3151, яким ніби-то встановлено, що досліджуваний підпис в графі «Затверджено. Прем’єр-міністр України Ю.В. Тимошенко» в документі «Директиви делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання Контракту купівлі-продажу природного газу у 2009-2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки» від 19.01.09 виконаний самою Тимошенко Ю.В., був складений 20.04.2011 року, а огляд цього документу проводився 18.04.2011 року.
Дуже цікаво, яким чином прокурор Псюк Р.Й. встановив чий підпис стоїть на документі ще до того, як це було встановлено експертами? Крім того, в останньому абзаці протоколу огляду документу від 18.04.2011 року вказано: „Протокол прочитаний вголос. Все записано правильно, заяв та зауважень від понятих надходило.
Тобто, як вбачається з протоколу огляду, від понятих Кожухівського Павла Олександровича та Акуленка Антона Олеговича, в присутності яких проводився огляд документу під назвою «Директиви делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки», надходили заяви та зауваження.
Проте, тексту цих заяв та зауважень немає ні в протоколі огляду документу від 18.04.2011 року, ані в матеріалах справи, що свідчить про приховування органом досудового слідства заяв та зауважень понятих, та ще раз підтверджує незаконність протоколу, тобто його невідповідність вимогам кримінально-процесуального закону.
Враховуючи викладене вище, а також положення ст. 65, 66 КПК України, ст. 62 Конституції України, п. 19 постанови №9 Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 01.11.96, Протокол огляду документу від 18.04.2011 року (т. 4 а.с. 161-162) є недопустимим доказом по справі.

3. Обвинувачення вважає (стор. 59, 71-73 обвинувального висновку), що одним із доказів, що підтверджують розмір шкоди в сумі 194,6 млн. дол. США у даній кримінальній справі, є Довідка (проміжна) від 11.04.11 № 05/88т (т.1 а.с. 191-198) комісійної перевірки з окремих питань фінансово-господарської діяльності ВАТ «НАК Нафтогаз України» за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 року (далі – Довідка (проміжна));
Вказана Довідка (проміжна), на якій, зокрема, ґрунтується обвинувачення, не може бути визнана допустимим доказом у справі з огляду на допущення під час її складання та отримання численних грубих порушень норм чинного законодавства та з огляду на її численні недоліки, зокрема:
- перевірка проводилась та оформлялась не у відповідності до норм чинного законодавства;
- перевірка проводилась не встановленими слідством особами;
- результати перевірки оформлені не у встановлений законом порядку;
- висновки довідки є перекрученими, не відповідають дійсності та свідомо тлумачаться виключно на користь обвинувачення, оскільки зроблені на підставі окремо відібраних із усього загалу документів, без будь-якого дослідження ситуації в цілому, що повністю підтверджується офіційними документами цивільного позивача (звіт НАК «Нафтогаз України» за 2009 рік) та іншими доказами.Вказана перевірка, як зазначено у Довідці (проміжній) проводилась на виконання доручення Прем’єр-міністра України Азарова М.Я. від 30.03.11 № 244 «Таємно», зміст якого нікому не відомий та не досліджувалось під час провадження у даній кримінальній справі. Крім того, перевірка проводилась не встановленими слідством особами.Так, відповідно до свідчень членів робочої групи комісійної перевірки, які нібито здійснювали перевірку та складали наведенні вище довідки, наприклад, свідчення заступника начальника відділу методології ціноутворення департаменту цінової політики та цінового регулювання Мінекономіки Климовича І.Ю. (а.с 47 т.10), директора Юридичного департаменту НАК «Нафтогаз України» Винокурова В.В. (а.с.28-32 том. 10) вбачається, що Програму-Робочий план комісійної перевірки НАК «Нафтогаз України» було затверджено заступником Голови ГКРУ Управління Рубан Н.І.,», а саму Довідку (проміжну) було надано на єдиному засіданні робочої групи у кабінеті заступника Голови Рубан Н.І., яку ними було просто підписано. Свої показання свідки підтвердили і в судовому засіданні. Вказані свідчення дають підстави стверджувати, що Довідка (проміжна) складалась безпосередньо не робочою групою, а перевірка та оформлення її результатів проводилась не встановленими слідством особами за участю тодішнього заступника Голови ГКРУ України Рубан Н.І., хоча вона не була включена до складу робочої групи та не значилася головою даної робочої групи.
Крім того, результати перевірки оформлені не у встановленому законом порядку. Враховуючи положення ст.ст. 8, 10, 11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою затвердженого Постановою КМ України від 20.04.96 № 550 у повноваженнях контрольно-ревізійної служби не передбачено проведення комісійних перевірок, а відповідно до пп. 35-44 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою результати перевірок оформлюються актом. Складання довідки у таких випадках не передбачено.
Крім того, згідно вказаних положень під час перевірки встановлюються винні особи, якщо виявлені порушення та за результатами надсилаються вимоги про її усунення. Як відомо в довідці не зазначено осіб, які вчинили наведені в ній порушення та не направлено вимоги про усунення цих порушень.
Враховуючи викладене вище, а також положення ст. 65, 66 КПК України, ст. 62 Конституції України, п. 19 постанови №9 Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя ” від 01.11.96, вважаю, що Довідка (проміжна) від 11.04.11 № 05/88т комісійної перевірки з окремих питань фінансово-господарської діяльності ВАТ «НАК Нафтогаз України» за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 року (т.1 а.с. 191-198) є недопустимим доказом у справі та таким, на який суд не може посилатися у вироку.
4. Наступним доказом, який на думку обвинувачення (стор. 59, 71-73 обвинувального висновку), підтверджує розмір шкоди в сумі 194,6 млн. дол. США у даній кримінальній справі, зазначено: Загальна довідка комісійної перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ «НАК Нафтогаз України» (а.с. 100-125 т.13) (далі – Загальна довідка).
Однак, вказана Загальна довідка не може бути визнана допустимим доказом у справі з огляду на допущення під час її складання та отримання численних грубих порушень норм чинного законодавства та з огляду на численні її недоліки, зокрема:
- перевірка проводилась та оформлялась не у відповідності до норм чинного законодавства;
- перевірка проводилась не встановленими слідством особами;
- загальна довідка взагалі складана у не встановлені слідством дату та рік;
- результати перевірки оформлені не у встановленому законом порядку;
- висновки довідки є перекрученими, не відповідають дійсності та свідомо тлумачаться виключно на користь обвинувачення, оскільки зроблені на підставі окремо відібраних із усього загалу документів, без будь-якого дослідження ситуації в цілому, що повністю підтверджується офіційними документами цивільного позивача (звіт НАК «Нафтогаз України» за 2009 рік) та іншими доказами, які залучаються до справи стороною захисту. Вказана перевірка, як зазначено у Загальній довідці проводилась на виконання доручення Прем’єр-міністра України Азарова М.Я. від 30.03.11 № 244 «Таємно» та від 11.04.11 № 480-ДСК, зміст яких нікому не відомий та вони не досліджувались під час провадження у даній кримінальній справі. Крім того, перевірка проводилась не встановленими слідством особами.
Крім того, результати перевірки оформлені не у встановленому законом порядку. Враховуючи положення ст.ст. 8, 10, 11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою затвердженого Постановою КМ України від 20.04.96 № 550 у повноваженнях контрольно-ревізійної служби не передбачено проведення комісійних перевірок, а відповідно до п.п. 35-44 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою результати перевірок оформлюються актом. Складання довідки у таких випадках не передбачено.
Крім того, згідно вказаних положень під час перевірки встановлюються винні особи, якщо виявлені порушення та за результатами надсилаються вимоги про її усунення.
Як відомо в довідці не зазначено осіб, які вчинили наведені в них порушення та не направлено вимоги про усунення цих порушень.
Враховуючи викладене вище, а також положення ст. 65, 66 КПК України, ст. 62 Конституції України, п. 19 постанови №9 Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя ” від 01.11.96, вважаю, що Загальна довідка комісійної перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ «НАК Нафтогаз України» (а.с. 100-125 т.13) є недопустимим доказом у справі та таким, на який суд не може посилатися у вироку.

5. Обвинувачення стверджує, що доказом розміру завданої шкоди в сумі 194,6 млн. дол. США у даній кримінальній справі, є Висновок від 21.04.2011 № 3573/11-19 (а.с. 207-213 т.1) судово-економічної експертизи у кримінальній справі № 49-3151 (далі – Висновок експертизи).
Але, вказаний вище Висновок експертизи, на якому, зокрема, ґрунтується обвинувачення, не може бути визнано допустимим доказом у справі з огляду на чисельні порушення норм чинного законодавства, зокрема:
- експертиза проведена з грубим порушенням ст. 197 КПК України;- експертиза проведена за даними незакінченої перевірки, тобто без будь-яких встановлених висновків;- експертиза, у якої рівень складності - «складна», проведена у найкоротші терміни (три дні) та у ній фактично продубльовано викладене у довідці (проміжній) та, навіть, з тими ж орфографічними помилками;- експертиза проведена за документами, яких станом на 18.04.11 у матеріалах справи не було взагалі, а витребовувались вони за клопотанням сторони захисту;- експертиза проведена методом співставлення, але не містить вагомих даних 2008 року, з якими відбувалось співставлення даних 2009 року, зокрема, з ключового питання - питання витрат на купівлю газу на ВТВ;- висновок експертизи є перекрученим, не відповідає дійсності та свідомо тлумачиться виключно на користь обвинувачення, оскільки зроблений на підставі окремо відібраних із усього загалу документів, без будь-якого дослідження ситуації в цілому, що повністю підтверджується офіційними документами цивільного позивача (звіт НАК «Нафтогаз України» за 2009 рік) та іншими доказами.
Призначаючи експертизу для підтвердження викладеного у Довідці (проміжній), складеній за результатом перевірки, слідчим не було всебічно, повно та об’єктивно розглянуто та взято до уваги всі обставини, а саме: правильність складання вказаної довідки, відповідність її та проведеної комісійної перевірки нормам закону, що регулює проведення вказаних перевірок та викладення їх результатів, обсяг перевірних документів кожним членом робочої групи та складання ним своїх висновків за результатами перевірки.
Крім того, експертиза проведена з грубим порушенням ст. 197 КПК України.
Так, відповідно до ст. 197 КПК України при призначенні і проведенні експертизи обвинувачений має право: заявити відвід експертові; просити про призначення експерта з числа вказаних ним осіб; просити про постановку перед експертизою додаткових питань; давати пояснення експертові; пред'являти додаткові документи; ознайомлюватися з матеріалами експертизи і висновком експерта після закінчення експертизи; заявляти клопотання про призначення нової або додаткової експертизи. Обвинуваченому за його клопотанням слідчий може дозволити бути присутнім при проведенні експертом окремих досліджень і давати пояснення. Слідчий повинен ознайомити обвинуваченого з постановою про призначення експертизи і роз'яснити йому його права, встановлені цією статтею, про що складається протокол з додержанням вимог статті 85 цього Кодексу.
В порушення зазначених вище норм КПК України, Тимошенко Ю.В. не було навіть повідомлено про призначення вказаних експертиз, що повністю виключило можливість реалізації законних прав обвинуваченим та його захистом.
Зазначене безапеляційно свідчить про недотримання встановленого законом порядку отримання доказів у справі.
Згідно ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» - «Судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства». Тобто, експертиза проводиться експертом одноособово.
Згідно ч. 3 п. 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Мінюсту України від 30.12.2004 року № 144/5) (надалі - Інструкція) - «Комісійна експертиза проводиться двома чи більшою кількістю експертів».
Згідно ч. 4 п. 1.2. вищезгаданої інструкції – «Експертиза, для вирішення питань якої необхідні знання з різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань, є комплексною».
18.04.2011 року ст. слідчим в ОВС Генеральної прокуратури України Нечвоглодом О.А. було винесено постанову «Про призначення економічної експертизи» (т. 1 а.с. 201-202). Згідно резолютивної частини цієї постанови слідчим було призначено по справі «проведення комплексної економічної, автотоварознавчої експертизи».
Згідно ч. 2 ст. 196 КПК України, при необхідності проведення експертизи слідчий складає мотивовану постанову. В порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, слідчий в постанові від 18.04.2011 року (т. 1 а.с. 201-202) не зазначив, чому ним було призначено саме «комплексну економічну, автотоварознавчу експертизу» та для вирішення яких питань необхідні знання з різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань.
Згідно п. 135 Інструкції, «До числа основних завдань автотоварознавчої експертизи належать визначення ринкової вартості дорожніх транспортних засобів (далі - ДТЗ), їх складових, а також розміру вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику або володільцю ДТЗ унаслідок пошкодження останнього». В постанові слідчого від 18.04.2011 року немає жодного слова про дорожні транспортні засоби, або їх пошкодження, а Тимошенко Ю.В. не інкримінується викрадення або пошкодження дорожніх транспортних засобів.
Згідно тексту постанови від 18.04.2011 року про призначення експертизи, слідчий надіслав експертам для проведення експертизи «Довідку (проміжну) комісійної перевірки з окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за період 01.01.08 по 31.12.10 років та матеріали кримінальної справи № 49-3153 у 12 томах.» (т. 1 а.с. 202). Але, згідно супровідного листа слідчого № 17/1/1-3151 від 18.04.2011 року на адресу директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз було направлено лише «постанова про призначення експертизи на 2-х аркушах, довідка (проміжна) комісійної перевірки з окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» за період 01.01.08 по 31.12.10 років». (т. 1 а.с.200). Згідно цього ж листа, «Матеріали кримінальної справи № 49-3151, необхідні для проведення зазначеної експертизи будуть надані додатково, після узгодження із експертом.» (т. 1 а.с. 200). В подальшому в матеріалах справи відсутні будь які погодження між слідчим та експертами стосовно надання необхідних для проведення експертизи матеріалів кримінальної справи. Тому незрозуміло, яким чином та на підставі чого до експертів потрапили інші, окрім постанови та довідки (проміжної), матеріали, зазначені у абз. 3 Висновку № 3573/11-19 судово-економічної експертизи у кримінальній справі № 49-3151 (т.1 а.с. 209 ), зокрема:
- директива делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки;- витяг з стенограми засідання Кабінету міністрів України від 19.01.2009 року;- протокол № 3 засідання Кабінету Міністрів України від 19.01.2009 року;- контракт № КП від 19.01.2009 року, укладений між ВАТ «Газпром (Москва, Російська Федерація) та НАК «Нафтогаз» Україна (Київ, Україна) купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках;- контракт № ТКГУ від 19.01.2009 року, укладений між ВАТ «Газпром (Москва, Російська Федерація) та НАК «Нафтогаз» Україна (Київ, Україна) про обсяги і умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки;- контракт від 14.03.2008 № 14/198/08, укладений між НАК «Нафтогаз України» та компанією ROSUKRENERGO AG;- договір від 17.12.2008 № 118-438 про передачу природного газу для виробничо-технологічних цілей, складений НАК «Нафтогаз України» з ДК «Укратрансгаз». Виходячи з вищенаведеного, експертами досліджувались матеріали, які в установленому законом порядку до них не надходили.
Згідно матеріалів справи на адресу експертів 19.04.2011 року старшим прокурором-криміналістом відділу криміналістики Генеральної прокуратури України Псюком Р.Й. 19.04.2011 року згідно супровідного листа № 17/1/2-49-3151-10 від 19.04.2011 року (т. 1 а.с. 206) «у додаток до раніше направлених матеріалів для проведення економічної експертизи у кримінальній справі № 49-3151» додатково були направлені наступні документи:
1) акт від 21.08.2010 № 05-21/122 на 284 арк.;2) висновок на заперечення до акту ревізії від 21.08.2010 на 105 арк.;3)дані про надходження природного газу по договору № КП від 19.01.2009 на 1 арк.;4) аналіз прибутковості договорів за 2009 рік на 4 арк. Згідно тексту висновку № 3573/11-19 судово-економічної експертизи у кримінальній справі № 49-3151 (т.1 а.с. 209-213 ) експертами досліджувались саме оригінали акту Голов КРУ ревізії окремих фінансово-господарської діяльності ПАТ НАК «Нафтогаз України» за період з 01.01.2008 по 01.03.2010 від 21.08.2010 № 05-21/122 на 284 арк. та висновку на заперечення до акту ревізії від 21.08.2010 на 105 арк., В матеріалах кримінальної справи № 49-3151 такі документи як акт від 21.08.2010 № 05-21/122 на 284 арк. та висновок на заперечення до акту ревізії від 21.08.2010 на 105 арк. в оригіналах відсутні і джерело їх походження - невідоме.
Тобто, інформація, яка міститься в супровідному листі прокурора № 17/1/2-49-3151-10 від 19.04.2011 року (т. 1 а.с. 206) про направлення експертам оригіналів акту Голов КРУ ревізії окремих фінансово-господарської діяльності ПАТ НАК «Нафтогаз України» за період з 01.01.2008 по 01.03.2010 від 21.08.2010 № 05-21/122 на 284 арк. та висновку на заперечення до акту ревізії від 21.08.2010 на 105 арк., а також у висновку № 3573/11-19 судово-економічної експертизи у кримінальній справі № 49-3151 (т.1 а.с. 209 ) – не відповідає дійсності.
В розпорядженні органів досудового слідства були лише копії зазначених вище документів, які були отримані на запит ГПУ з КРУ згідно супровідного листа від 19.04.2011 року (т. 5 а.с. 2).
Як вбачається з матеріалів справи, не дивлячись на те, що копії даних документів були надіслані на адресу ГПУ 19.04.2011 року (т. 5 а.с. 2) (інформація про дату отримання копій документів в матеріалах справи відсутня), оглянуті слідчим вони були лише 28.04.2011 року (т.5 а.с.292), а приєднані до матеріалів справи лише 04.05.2011 року (т. 5 а.с. 298).
З наведеного вище вбачається, що слідчий не мав права 19.04.2011 року, тобто до того, як вони були оглянуті 28.04.2011 року та приєднані до матеріалів справи 04.05.2011 року, направляти експертам копії акту ГоловКРУ ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ НАК «Нафтогаз України» за період з 01.01.2008 по 01.03.2010 від 21.08.2010 № 05-21/122 на 284 арк. та висновку на заперечення до акту ревізії від 21.08.2010 на 105 арк. Тим більше, слідчий не міг направити експертам оригінали даних документів, так як їх не було в його розпорядженні а експерти не могли досліджувати оригінали, як це зазначено у висновку експертизи.
Згідно супровідного листа № 17/1/2-49-3151-10 від 19.04.2011 року старшим прокурором-криміналістом відділу криміналістики ГПУ Псюком Р.Й. «У додаток до раніше направлених документів для проведення економічної експертизи у кримінальній справі № 49-3151» було направлено «протокол та матеріали виїмки, проведеної у НАК «Нафтогаз України» 19.04.2011 року», які, згідно відмітки, були отримані експертами 19.04.2011 року (т. 1 а.с. 205).
Згідно тексту висновку експертизи № 3573/11-19 від 21.04.2011 року, згадані вище документи досліджувались експертами. (т.1 а.с. 209 ).
Згідно протоколу огляду від 29.04.2011 року (т. 7 а.с. 181), вилучені 19.04.2011 року у НАК «Нафтогаз України» документи були оглянуті слідчим лише 29.04.2011 року і визнані документами та приєднані до матеріалів справи також 29.04.2011 року (т. 7 а.с.221-225). Тобто, раніше, ніж вилучені матеріали були визнані документами, вони не могли досліджуватись експертами, а тому направлення їх прокурором в адресу експертів є незаконним, так як і дослідження їх експертами.
Згідно протоколу виїмки від 19.04.2011 року (т. 7 а.с. 4-8), виїмка документів, які згідно супровідного листа від 19.04.2011 року (т. 1 а.с. 205) були направлені експертам, проводилась 19.04.2011 року в приміщенні НАК «Нафтогаз України», за адресою: м. Київ, вул.. Б.Хмельницького, буд. 6, каб. 152 з 16 год.15 хв. по 18 год. 00 хв. (т. 7 а.с. 4). Але, враховуючи вищезазначене, можна зробити висновок про те, що до КНДІСЕ дані документи потрапили після закінчення робочого дня. Як вбачається з відмітки на супровідному листі від 19.04.2011 року, вилучені 19.04.2011 року у НАК «Нафтогаз України» були отримані КНДІСЕ в той же день - 19.04.2011 року (т. 1 а.с. 205).
Враховуючи, що супровідний лист (т. 1 а.с. 205) складався старшим прокурором - криміналістом відділу криміналістики ГПУ Псюком Р.Й., який не був присутній при проведенні виїмки (т. 7 а.с. 4-8), після закінчення виїмки, тобто після 18 год. 00 хв. 19.04.2011 року необхідний був час, щоб вилучені документи потрапили спочатку до слідчого Нечвоглода О.А., який виніс постанову про проведення виїмки (т. 7 а.с. 3). Після цього, документи повинні були потрапити до прокурора Псюка Р.Й., який склав супровідного листа від 19.04.2011 року (т. 1 а.с. 205), а вже після цього документи повинні були бути спрямовані до КНДІСЕ. Враховуючи те, що проведення виїмки закінчилось 19.04.2011 року о 18 год. 00 хв., а на передачу вилучених документів, оформлення супровідних документів та їх транспортування до КНДСЕ (м. Київ, вул. Смоленська, 6 ) можна зробити висновок про те, що: або інформація про те, що вилучені 19.04.2011 року у НАК «Нафтогаз України» документи були передані до КНДІСЕ не 19.04.2011 року, як це вбачається з супровідного листа (т. 1 а.с. 205), а пізніше, що свідчить про підробку документа; або про те, що зазначені вище документи були отримані працівниками КНДІСЕ вже багато після закінчення робочого дня 19.04.2011 року, що може свідчити про їх упередженість, особисту зацікавленість та необ’єктивність.
Як вже зазначалось раніше, слідчим по справі було призначено «комплексну економічну, авто товарознавчу експертизу» (т. 1 а.с. 201-202). Але, згідно тексту Висновку експертизи, «Проведення експертизи доручено комісії експертів» (т. 1 а.с. 209 зворот), тобто, фактично, всупереч постанові слідчого, було проведено комісійну економічну експертизу. Згідно п. 127 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Мінюсту України від 30.12.2004 року № 144/5) – «Економічна експертиза включає дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій, дослідження документів фінансово-кредитних операцій.»
В порушення вимог до проведення економічної експертизи, експерти при, так званому експертному дослідженні, обмежились лише вивченням довідки (проміжної) комісійної перевірки з окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» за період 01.01.08 по 31.12.10 років. Згідно матеріалів експертизи, в розпорядженні експертів перебували: сама довідка (проміжна); матеріали справи в одному томі на 256 аркушах; акт ГоловКРУ ревізії окремих фінансово-господарської діяльності ПАТ НАК «Нафтогаз України» за період з 01.01.2008 по 01.03.2010 від 21.08.2010 № 05-21/122 на 284 арк.; висновок на заперечення до акту ревізії від 21.08.2010 на 105 арк.; дані про надходження природного газу по договору № КП від 19.01.2009; аналіз прибутковості договорів за 2009 рік на 4 арк.; протокол виїмки на 5 арк.; документи вилучені під час виїмки на 172 арк.
Згідно абз. 5 п. 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Мінюсту України від 30.12.2004 року № 144/5), «Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи…», тобто, враховуючи, що постанова про проведення експертизи та частина матеріалів об’ємом близько 300 сторінок надійшли до КНДІСЕ 18.04.2011 року (т. 1 а.с. 200), то проведення експертизи повинно було б розпочатись 19.04.2011 року. Інша частина документів об’ємом більше ніж 500 стор. надійшла до КНДІСЕ, якщо вірити відмітці на супровідному листі (т. 1 а.с. 205), 19.04.2011 року, а значить вивчати їх експерти, по причинах зазначених вище, могли лише починаючи з 20.04.2011 року. Висновок же експертизи було складено та підписано експертами вже 21.04.2011 року (т. 1 а.с. 209-213).
Таким чином, виникає великий сумнів, що документи, які, начеб то були в розпорядження експертів, досліджувались ними.
Крім того, відповідно до Висновку від 21.04.2011 № 3573/11-19 судово-економічної експертизи у кримінальній справі № 49-3151, ним підтверджено висновки саме Довідки (проміжної) фінансово-господарської діяльності ПАТ «НАК «Нафтогаз України»» за період з 01.01.08 по 31.12.10, в той час, як для проведення перевірки такий документ не надавався та відсутній у матеріалах кримінальної справи взагалі.
Таким чином, оскільки висновок експертизи зроблений на підставі документу, походження якого не встановлено, та відносно якого є сумнів у його існуванні взагалі, вважаю, що Висновок від 21.04.2011 № 3573/11-19 судово-економічної експертизи у кримінальній справі № 49-3151 (а.с. 207-213 т.1) є недопустимим доказом у справі та на нього не може ґрунтуватись обвинувачення.
Окремо хочу звернути увагу на те, що згідно матеріалів справи результати експертизи, оцінку якої було тільки що надано, були передані слідчому та отримані ним 24.04.2011 року, тобто в неділю, і більше того на Великдень. (а.с. 208 т. 1).
Відповідно до ст. 200 КПК України “Після проведення необхідних досліджень експерт складає висновок, в якому повинно бути зазначено: коли, де, ким, на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використовував та які провів дослідження, мотивовані відповіді на поставлені питання.”
Згідно з ст. 196 КПК України “При необхідності проведення експертизи слідчий складає мотивовану постанову” Вказаний доказ містить недостовірну інформацію та дані, які протирічать один одному. Згідно з Актом №3573/11-19 здачі-приймання висновку експертизи, який був складений 24.04.2011 року, постанову про проведення вказаної експертизи було складено 18.12.2011 року.
На момент складання вказаного Акту ще не наступила дата, яка вказана, як дата складання постанови про проведення експертизи, котра зазначена в Акті як підстава для проведення експертизи. Окрім того в матеріалах справи немає і не може бути вказаної постанови, оскільки дата складання її не відповідає жодній календарній даті, які мали місце до теперішнього часу. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що відповідно до Акту №3573/11-19 здачі-приймання висновку експертизи, експертне дослідження було проведено на підставі неіснуючої постанови, що суперечить нормам КПК України, а саме ст. ст. 196, 200 КПК України.
Враховуючи все вищевикладене, цей висновок є недопустимим доказом, в зв’язку з чим взагалі не може оцінюватися судом як доказ тих чи інших обставин по справі.

6. Наступним доказом обвинувачення, що, на думку прокурорів, підтверджує розмір шкоди в сумі 194,6 млн. дол. США у даній кримінальній справі зазначено Висновок від 12.05.11 № 4049/11-19 (а.с. 131-143 т.13) судово-економічної експертизи у кримінальній справі № 49-3151 (далі – Висновок експертизи).
Однак, вказаний вище Висновок експертизи, не може бути визнаний допустимим доказом у справі, з огляду на те, що:
- експертиза проведена з грубим порушенням ст. 197 КПК України;- експертиза, у якої рівень складності - «складна», проведена у найкоротші терміни (три дні) та у ній фактично продубльовано викладене у Загальній довідці та, навіть, з тими ж орфографічними помилками;- експертиза проведена методом співставлення, але не містить вагомих даних 2008 року, з якими відбувалось співставлення даних 2009 року, зокрема, з ключового питання - питання витрат на купівлю газу на ВТВ;- висновок експертизи є перекрученим, не відповідає дійсності та свідомо тлумачиться виключно на користь обвинувачення, оскільки зроблений на підставі окремо відібраних із усього загалу документів, без будь-якого дослідження ситуації у цілому, що повністю підтверджується офіційними документами цивільного позивача (звіт НАК «Нафтогаз України» за 2009 рік) та іншими доказами.
Призначаючи експертизи для підтвердження викладеного у довідках, складених за результатами перевірок, слідчим не було всебічно, повно та об’єктивно розглянуто та взято до уваги усі обставини, а саме: правильність складання вказаних довідок, відповідності їх та проведеної комісійної перевірки нормам закону, що регулює проведення вказаних перевірок та викладення їх результатів, обсяг перевірних документів кожним членом робочої групи та складання ним своїх висновків за результатами перевірки.
Крім того, експертизи проведенні з грубим порушенням ст. 197 КПК України.
Так, відповідно до ст. 197 КПК України при призначенні і проведенні експертизи обвинувачений має право: заявити відвід експертові; просити про призначення експерта з числа вказаних ним осіб; просити про постановку перед експертизою додаткових питань; давати пояснення експертові; пред'являти додаткові документи; ознайомлюватися з матеріалами експертизи і висновком експерта після закінчення експертизи; заявляти клопотання про призначення нової або додаткової експертизи. Обвинуваченому за його клопотанням слідчий може дозволити бути присутнім при проведенні експертом окремих досліджень і давати пояснення. Слідчий повинен ознайомити обвинуваченого з постановою про призначення експертизи і роз'яснити йому його права, встановлені цією статтею, про що складається протокол з додержанням вимог статті 85 цього Кодексу.
У порушення зазначених вище норм КПК України, Тимошенко Ю.В. не було навіть повідомлено про призначення вказаної експертизи, що повністю виключило можливість реалізації законних прав Тимошенко Ю.В. та її захистом.
Зазначене безапеляційно свідчить про недотримання встановленого законом порядку отримання доказів у справі.
Згідно ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» - «Судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства». Тобто, експертиза проводиться експертом одноособово.
Згідно ч. 3 п. 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Мінюсту України від 30.12.2004 року № 144/5) (надалі - Інструкція) - «Комісійна експертиза проводиться двома чи більшою кількістю експертів».
Згідно ч. 4 п. 1.2. вищезгаданої інструкції – «Експертиза, для вирішення питань якої необхідні знання з різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань, є комплексною».
05.05.2011 року старший слідчий в ОВС ГПУ Нечвоглод О.А. виніс постанову про призначення економічної експертизи (т. 13 а.с. 127-129). Предметом дослідження за цією експертизою повинна була бути загальна Довідка комісійної перевірки з окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за період 01.01.08 по 31.12.10 років.
Згідно тексту постанови від 05.05.2011 року про призначення експертизи, слідчий надіслав експертам для проведення експертизи «Довідку (проміжну) комісійної перевірки з окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» за період 01.01.08 по 31.12.10 років, загальну Довідку комісійної перевірки з окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за період 01.01.08 по 31.12.10 років та матеріали кримінальної справи № 49-3153 у 8 томах.» (т. 1 а.с. 129).
Але, згідно супровідного листа слідчого № 17/1/2-3151-11 від 05.05.2011 року на адресу директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз було направлено лише «постанова про призначення експертизи на 3-х аркушах, довідка (проміжна) комісійної перевірки з окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» за період 01.01.08 по 31.12.10 років, загальна Довідка комісійної перевірки з окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за період 01.01.08 по 31.12.10 років». (т. 13 а.с.126). Згідно цього ж листа, «Матеріали кримінальної справи № 49-3151, необхідні для проведення зазначеної експертизи будуть надані додатково, після узгодження із експертом.» (т.13 а.с. 126). В подальшому в матеріалах справи відсутні будь які погодження між слідчим та експертами стосовно надання необхідних для проведення експертизи матеріалів кримінальної справи. Тому незрозуміло: яким чином та на підставі чого до експертів потрапили інші, окрім постанови та довідок (проміжної та загальної), матеріали, зазначені у висновку експертизи № 4049/11-19 від 12.05.2011 року (т. 13 а.с. 133 зворот, 134), зокрема матеріали в копіях (без зазначення аркушів) на 522 арк.Згідно абз. 5 п. 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Мінюсту України від 30.12.2004 року № 144/5), «Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи…», тобто, враховуючи, що постанова про проведення експертизи та частина матеріалів згідно супровідного листа (т. 13 а.с. 126) надійшла до КНДІСЕ, якщо вірити відмітці на супровідному листі (т. 13 а.с. 126), 05.05.2011 року, а значить вивчати їх експерти, по причинах зазначених вище, могли лише починаючи з 06.05.2011 року. Висновок же експертизи було складено та підписано експертами вже 12.05.2011 року (т. 13 а.с. 133). Враховуючи, що 07.05.11, 08.05.11 та 09.05.11 були вихідними та святковим днями, коли експерти КНДІСЕ не працювали, на проведення експертизи, тобто на вивчення матеріалів, які надійшли на експертизу, на проведення самого дослідження та складання висновку у експертів було всього неповних три дні.Згідно Акту здачі-приймання висновків експертизи № 4049/11-19 від 12.05.2011 року (т. 13 а.с. 132) експертиза по категорії складності була кваліфікована як складна.
Згідно п. 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Мінюсту України від 30.12.2004 року № 144/5), «Строк проведення експертизи встановлюється, у залежності від складності дослідження, з урахуванням експертного навантаження фахівців, керівником експертної установи у межах: - 2-х місяців – щодо матеріалів з великою кількістю об’єктів або складних за характером досліджень». Тобто, враховуючи, що самі експерти визначили категорію даної експертизи як «складна», то і строк її проведення повинен був бути біля двох місяців, а не двох днів.
Також, у висновку судово-економічної експертизи у кримінальній справі №49-3151 від 12.05.11 (т. 13 а.с. 133) зазначено, що експертиза проводиться за постановою від 18.04.11 старшого слідчого в особливо важливих справах ГПУ О.А. Нечвоглода про призначення судово-економічної експертизи з питань нанесення збитків НАК «Нафтогаз України» при закупівлі природного газу у ВАТ «Газпром».
Згідно зазначеної постанови О.А. Нечвоглода від 18.04.11(т. 1 а.с. 201-202) на вирішення експертизи було поставлено питання стосовно підтвердження висновків довідки (проміжної) комісійної перевірки з окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» за період 01.01.08 по 31.12.10 років щодо втрати активів та нанесення збитків НАК «Нафтогаз України» в розмірі 194,6 млн. доларів.
Проте, з невідомих причин, крім зазначеного вище питання, у висновку судово-економічної експертизи у кримінальній справі №49-3151 від 12.05.11 (т. 13 а.с. 133) вирішуються ще 3 питання щодо підтвердження висновків загальної Довідки комісійної перевірки з окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за період 01.01.08 по 31.12.10 років.
Зазначені факти свідчать про невідповідність висновку судово-економічної експертизи у кримінальній справі №49-3151 від 12.05.11 (т. 13 а.с. 133) та постанови від 18.04.11 старшого слідчого в особливо важливих справах ГПУ О.А. Нечвоглода про призначення судово-економічної експертизи з питань нанесення збитків НАК «Нафтогаз України» при закупівлі природного газу у ВАТ «Газпром» дійсним обставинам справи.
Крім того, відповідно до висновку від 12.05.11 № 4049/11-19 (а.с. 142 т.13) судово-економічної експертизи у кримінальній справі №49-3151, ним підтверджено висновки саме загальної Довідки фінансово-господарської діяльності ПАТ «НАК «Нафтогаз України»» за період з 01.01.08 по 31.12.10, в той час, як для проведення експертизи такий документ не надавався та відсутній у матеріалах кримінальної справи взагалі.
В судовому засіданні 02.09.11 Ільчук Г.П. під час допиту її в якості експерта було надано для огляду Загальну довідку комісійної перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року (т. 13 а.с 100), яку, як зазначено у вказаному висновку, надано для проведення експертизи.
Оглянувши надану довідку, Ільчук Г.П. повідомила, що вказаний документ під час проведення експертизи не досліджувався. Таким чином, оскільки висновок експертизи зроблений на підставі документу, походження якого не встановлено, більш того, виникає сумнів у його існуванні взагалі, він є недопустимим доказом у справі та на ньому не може ґрунтуватись обвинувачення.
Також, згідно п. 4.11 Інструкції експерти комісії у разі згоди між собою підписують спільний висновок експертів, а у разі виникнення розбіжностей між членами комісії складається декілька висновків відповідно до позицій експертів. З огляду на те, що висновки по всіх питаннях, що були поставлені на вирішення експертизи, були підписані всіма п’ятьма експертами, то, відповідно до п. 4.11 Інструкції, вказане свідчить про вивчення ними всіх питань та про їх згоду з вказаними висновками.
Однак, у судовому засіданні 02.09.11 Ільчук Г.П. під час допиту її в якості експерта повідомила, що нею досліджувались лише питання № 3 і 4, у зв’язку з чим вона не може нічого пояснити по інших питаннях.
Вказане свідчить про те, що Висновок від 12.05.11 № 4049/11-19 судово-економічної експертизи у кримінальній справі № 49-3151 (а.с. 131-143 т.13) складений без дотримання норм чинного законодавства, а отже є недопустимим доказом у справі та на ньому не може ґрунтуватись обвинувачення.


Адвокат О.Плахотнюк
27.09.2011
Виступ в дебатах адвоката Плахотнюка О.А.
http://obkom.net.ua/media/vystup.html