Регіонали завжди багато говорять про надвисоку ціну на газ, навмисно замовчуючи,
що формули ціни на газ та ціни на транзит приймалися в пакеті.
Не зайвим буде звернути увагу суспільства, як зросла ставка транзиту і, відповідно, прибутки з транзиту рос.газу.
Вся інформація взята з відкритих джерел. Виконані найпростіші арифметичні дії. Отже:
В 2009 - ставка за транзит $1,7 за 1 тис куб м на 100 км
в другому кварталі 2012 - ставка за транзит $3,11
http://www.interfax.com.ua/rus/eco/112083/
Беручи до уваги, що у 2011 році загальний об"єм транзиту рос.газу через Україну згідно сайту Нафтогазу дорівнював
104,2 млрд куб м
http://www.naftogaz.com/www/2/nakwebru.nsf/0/55281C46033E071DC22574020053D761/$file/GasTransitR.gif
а також те, що довжина транзиту через Україну складає
1200 км (точніше, 1,24 тис км)
http://archive.kontrakty.ua/gc/2011/48/11-rossiya-evropa-geografiya-gazovogo-tranzita.html
неважко підрахувати приблизну маржу прибутку з транзиту у 2012 в порівнянні з 2009:
3,0-1,7=1,3 $
1,3*1,200=1,560 $
1,56*1 млрд = 1,56 млрд $ !!!
(загальна плата за транзит на рік складає більше 3 млрд $.)
А тепер давайте пригадаємо який рівень цін був у 2009-2010 і як європейскі країни ці ціни постіпово змінювали в бік зменшення:
Середня ціна на газ у 2009-2010:
Болгарія - 310/2010 - 298/2009
Британія - 260/2010 - 191/2009
Німеччина - 271/2010 - 294/2009
Польща - 336/2010 - 333/2009
Румунія - 304/2010 - 294/2009
Угорщина - 348/2010 - 306/2009
Чехія - 314/2010 - 302/2009
Україна - 259*/2010 - 228/2009
* - без урахування "харківської" знижки 100 доларів
http://www.epravda.com.ua/publications/2011/05/31/287596/
Харьковські угоди дали Україні "знижку", яка насправді стала не знижкою, а відстрочкою
платежів, і прив"язали газові контракти до міждержавного договору.
В той же час європейські країни у 2010 та в 2011 роках домоглися суттєвої зміни формули в бік знижения ціни та введення в формулу долі, яка забезпечує прив"язку до спотових цін. Ось як це відбувалося:
25 Фев, 2011
Как сообщил Агентству газовой информации (АГИ) источник, знакомый с итогами работы
концерна, дешевле всего российский газ продается в Великобритании, где
по итогам 2010 года средневзвешенная цена его реализации сложилась на
уровне $191 за тысячу кубометров (было продано 6,8 млрд кубометров на
$1,3 млрд). Это на 27% ниже, чем в 2009 году ($260).
Германским потребителям (E.ON Ruhrgas, Wingas, WIEH), которые выторговали для себя
перевод 16% объемов поставок на спотовые цены, в результате удалось
сбить итоговую цену поставок на 8% — до $271 за тысячу кубометров (34 млрд кубометров на $9,2 млрд).
В адрес французской GDF Suez с 1 июля 2010 года 16% поставок осуществляется по спотовой цене. Это привело к снижению цены во втором полугодии на $11 на тысячу кубометров.
При поставках газа в Италию Газпром пошел на предоставление скидок
покупателям при сохранении нефтепродуктовой формулы цены. Самую большую
получила Eni — порядка $40 с тысячи кубометров.
Самые высокие цены поставок сложились для Польши, Венгрии и Греции.
http://sannews.com.ua/2011/02/dvojnye-standarty-ili-kak-rossiya-prodaet-gaz-velikobritanii-na-100-dollarov-deshevle-chem-bratskoj-ukraine.html
2011-08-03
«В результате длительных переговоров между E.On и «Газпром экспортом» с 1 января 2010
года были внесены изменения в формулу, по которой определяется цена
природного газа, поставляемого этой германской компании, – уточнил заместитель
гендиректора компании «Газпром экспорт» Сергей Челпанов. –Всего месяц спустя E.On обратился с новой просьбой пересмотреть эти цены. Переговоры длились более года, но договоренность не была
достигнута. Тогда наши германские партнеры решили обратиться к арбитражным процедурам, что предусматривается контрактом».
Впрочем, Челпанов считает, что «такое обращение не означает разрыва переговорных
отношений». «Мы исходим из того, что поиск решения будет продолжен», – надеется он.
Между тем недовольство нерыночной ценовой политикой «Газпрома» уже прорвалось две недели назад, когда небольшая итальянская компания Edison, покупающая всего-то около 2 млрд. газа в год, сумела
договориться о пересмотре цены по долгосрочному контракту на поставку газа из России с учетом «изменившихся рыночных условий». Почти три года переговоров закончились обращением в суд и капитуляцией «Газпрома».
http://www.ng.ru/economics/2011-08-03/4_gazprom.html
в конце октября 2011 "Газпром" предоставил скидку на топливо уже
третьему своему партнеру в Германии - Verbundnetz Gas (VNG AG).
17.02.2012
На прошлой неделе «Газпром» сообщил, что ведет консультации по пересмотру условий контрактов еще с рядом европейских потребителей: германскими RWE Transgas, и E.On Ruhrgas, британо-нидерландской Shell Energy Europe, польской PGNiG, австрийскими Centrex и GWH Gashandel,
итальянскими Eni и EGL, голландской GasTerra и датской Dong.
«Газпром» пошел на уступки европейским компаниям. По итогам переговоров с рядом партнеров цена в рамках долгосрочных контрактов была снижена в среднем на 10%, сообщила Financial Times со ссылкой на главу «Газпром экспорта» Александра Медведева.
http://www.gazeta.ru/financial/2012/02/17/4004397.shtml
17.02.2012
В конце 2011 – начале 2012 года завершился процесс подписания соответствующих документов с германской Wingas, французской GDF Suez, итальянской Sinergie Italiane, словацкой SPP и австрийской Econgas "Газпром" отказался комментировать суть корректировки, и к настоящему времени о содержании новых договоренностей сообщил лишь источник, близкий к Sinergie Italiane. "Цены пересмотрены существенно вниз, условия для Sinergie Italiane улучшились, объемы это не затронуло", -
сказал он. Wingas, GDF Suez, SPP и Econgas пока не комментируют ситуацию.
http://delo.ua/ukraine/gazprom-zametno-snizil-cenu-gaza-dlja-evropy-no-otkazal-ukrain-171968/
01.08.2012
Литва одержала победу над "Газпромом" в Стокгольмском арбитраже. В результате российская монополия утратила контроль над литовской газопроводной системой.
http://www.kommersant.ua/doc/1992829
Як бачимо з цих чисельних прикладів, прагматичні уряди не переводять газове питання у політичну площину, вирішуючи його у цівілізований спосіб. При цьому їм вдається набагато ефективніше захистити державний інтерес. А можливо українські можновладці просто плутають свій власний корпоративний інтерес з державним?
В той же час не можна сказати, щоб українські урядовці забули про інтереси олігархів. Ось що пише Віталій Шабунін в ЕП:
"Нас з вами обдурюють тричі.
Спочатку НАК "Нафтогаз" за наші податки купує газ в Росії.
Далі цей же газ, але вже дорожче, продають нам через облгази, при цьому маржа виводиться в офшори, не потрапляючи в держбюджет. А потім з наших же податків ремонтують мережі облгазів."
http://www.epravda.com.ua/columns/2012/05/17/323909/
І на останок: дуже поширеним є порівняння України з Німеччиною при співставленні ціни на газ. Але це порівняння є маніпулятивним і ось чому:
Німеччина отримує газ:
а) російського походження, при чому аж трьома газогонами: Дружба
(Україна), Ямал (Білорусь), Нордстрім (Балтіка). Відповідно - це мікс з
різних родовищ із різними транспортними плечами.
б) норвезького походження (North sea gas system)
в) голландського походження (North sea gas system)
То ж Німеччина може обирати найвигідніші пропозиції.
У нас геть інша ситуація. Ми вимушені погоджуватися на пропозиції рос.монополіста. Газогон Дружба у порівнянні з Нордстрім та Ямал має більше транспортне плече. Окрім того, Німеччина може докуповувати невеликі партії газу на спотовому ринку. І на додаток, Німеччина э найбільшим інвестором Газпрому в таких проектах як Nord Stream, як Штокман, Газпром володіє 50% ГТС Wingas.
