У п"ятничний вечір останнього дня червня у популярній передачі ТБ каналу ZIK "Zіткнення" народний депутат від фракції "Батьківщина" Сергій Власенко зробив резонансну заяву щодо колишньої бездіяльності на посаді міністра економіки теперішнього президента України Петра Порошенка:
"... згідно з позовом Стокгольмського арбітражу Україна говорить про переплату за 2011- 2013 роки. Я хочу нагадати, що у 2012 році міністром економіки в уряді Януковича-Азарова був Петро Порошенко. І саме міністерство економіки відповідало за формування цін на газ. Хай Петро Олексійович подивиться у дзеркало і задасть питання сам собі, як він, міністр економіки в уряді Азарова, ДОПУСТИВ переплату (не оплату по контракту, а переплату по контракту) і як він дозволив Російській Федерації грабувати український бюджет. Це питання до Петра Олексійовича особисто."
Серед прихильників праволіберальної економіки є поширеною думка, що прем"єр Тимошенко загоняла НАК Нафтогаз у борги, втримуючи для населення мінімальну плату за газ. Насправді аналіз офіційних показників Нафтогазу доводить, що не зважаючи на глибоку світову економічну кризу 2008-09 років, НАК Нафтогаз за прем`єрства Тимошенко залишався прибутковим.
Щоб довести це звернімося до офіційного звіту НАК Нафтогаз щодо його діяльности у 2007-2009 роках. Давайте звернемо увагу на те, що збитки у компанії НАК Нафтогаз були саме за часів прем"єрства Віктора Януковича у 2007. Ось що з цього приводу говориться у офіційному звіті НАК Нафтогаз:
"Фінансова діяльність.
Результати діяльності Компанії за 2007 рік характеризувались наступними показниками:
• заборгованість Компанії за імпортований природний газ становила близько 5,2 млрд. грн.;
• заборгованість підприємств теплокомуненерго сягала 3,5 млрд. грн.;
• Компанія практично не мала власного природного газу в підземних газосховищах;
• було втрачено половину усього ринку реалізації природного газу в Україні, а саме найбільш платоспроможний промисловий сегмент, залишились тільки населення, бюджетна сфера та теплокомуненерго;
• валовий дохід НАК "Нафтогаз України" за 2007 рік склав лише 26,2 млрд.грн., що становить менше третини від доходу, отриманого Компанією у 2009 році;
• НАК "Нафтогаз України" стояла на межі оголошення дефолту банками-кредиторами через відсутність аудиторського звіту за 2006 рік, оскільки у аудитора були сумніви щодо здатності Компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі;
• загальний дефіцит обігових коштів для забезпечення стабільної діяльності Компанії становив більше 19 млрд. грн., був повністю «розірваний» газовий баланс України.
Вжиті у 2008-2009 роках системні заходи дозволили суттєво поліпшити фінансовий стан Компанії та досягти певної стабілізації в її роботі.
Дохід від реалізації товарів, робіт та послуг Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за 2009 рік склав 87,4 млрд.грн. (див. діаграму 1), що на 34% більше від доходу від реалізації, отриманого в 2008 році (61,6 млрд.грн.), та в 3,3 рази більше, ніж дохід, отриманий в 2007 році (26,2 млрд.грн.). Збільшення доходу від реалізації протягом двох останніх років пояснюється наступними факторами:
• збільшенням доходу від реалізації природного газу за рахунок повернення до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з березня 2008 року ринку промислових споживачів;
• збільшенням доходу від надання послуг з транспортування природного газу, що стало наслідком підвищення з 1 січня 2008 року ставки оплати за послуги з транзиту природного газу територією України з 1,6 до 1,7 дол.США за 1000 куб.м на кожні 100 км відстані. Чистий прибуток Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за 2009 рік відповідно до бухгалтерської звітності склав 2,3 млрд.грн., за 2008 рік – 11, 2 млрд.грн., при цьому за 2007 рік було отримано чистий збиток в сумі 12,1 млрд.грн. Для коректного порівняння показників різних років потрібно виключити вплив зміни курсу національної валюти та результати від операцій по нарахуванню та списанню штрафних санкцій. Як наслідок, скоригований чистий прибуток Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за 2009 рік складе 4,0 млрд.грн., за 2008 рік – 5, 4 млрд.грн., за 2007 рік скоригований чистий збиток – 0,6 млрд.грн. (див. діаграми 2,3).
Слід відзначити, що протягом 2008 – 2009 років показники ліквідності покращили свої значення по відношенню до аналогічних показників 2007 року.
Так, коефіцієнт покриття, який показує достатність ресурсів Компанії, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань, станом на 31.12.2007 складав 1,02, станом на 31.12.2008 – 1,14, станом на 31.12.2009 - 1,37 (див. діаграму 4). Такі значення коефіцієнтів свідчать про зростання протягом двох останніх років обсягу наявних у Компанії ресурсів для погашення її поточних зобов’язань.
Також протягом 2008 – 2009 років значно зріс розмір чистого оборотного капіталу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", який розраховується як різниця між оборотними активами підприємства та його поточними зобов'язаннями і свідчить про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати подальшу діяльність. Станом на 31.12.2007 чистий оборотний капітал Компанії дорівнював 371 млн.грн., станом на 31.12.2008 – 5 056 млн.грн., станом на 31.12.2009 року – 17 833 млн.грн. (див. діаграму 4). Зростання величини чистого оборотного капіталу та коефіцієнту покриття стало наслідком збільшення оборотних активів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", що відбулося, в першу чергу, за рахунок збільшення запасів природного газу в ПСГ.
Показники платоспроможності (фінансової стійкості) характеризують рівень ризику діяльності компанії і її залежності від позикового капіталу. Покращення показників платоспроможності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" протягом останніх двох років стало наслідком зростання частки власного капіталу у загальній величині активів Компанії. Зростання величини власного капіталу було забезпечено прибутковістю.
Позитивний результат діяльності Компанії дозволив насамперед профінансувати створення у 2009 році запасів природного газу в ПСГ в обсязі близько 23 млрд.куб.м. (станом на 01.01.10 р.) (див. діаграми 5,6), необхідного для забезпечення безперебійної поставки природного газу споживачам України протягом опалювального сезону 2009 – 2010 років.
Протягом 2009 поточного року НАК "Нафтогаз України" та її дочірніми підприємствами сплачено до державного бюджету 40,6 млрд.грн.(у 2007 р. – 13,5 млрд. грн., у 2008 р – 25,1 млрд. грн.), більше половини цих коштів, або 20,1 млрд. грн. у 2009 році було спрямовано на сплату ПДВ при розмитненні імпортованого газу (див. діаграму 8).
Значну увагу у 2008-2009 роках було направлено на впровадження заходів з підвищення фінансової прозорості діяльності Компанії. Так, 31 серпня минулого року були оприлюднені результати аудиту фінансово-господарської діяльності компанії «Нафтогаз України» за 2008 рік, який виконувався компанією «Ernst & Young» вперше з поглибленим вивченням основних дочірніх компаній, як наполягав МВФ."
Оскільки Блок Петра Порошенка настійливо намагається використовувати тему газових контрактів як інструмент дискредитації політичної репутації Юлії Тимошенко, є нагальна потреба пояснити суспільству в популярній формі необгрунтованість таких звинувачень.
Правило "бери або сплачуй" (обов"язковий наперед фіксований обсяг закупівлі) було типовим у 2009 для більшості контрактів Газпрому з європейськими компаніями. Контракти з "бери або сплачуй" у Газпрома на той момент були з Edison (Італія), Eni (Італія), GDF Suez / Engie (Франція), Econgas (Австрія), E.ON Ruhrgas (ФРН), RWE Transgas (Чехія-ФРН), SPP (Словакія), PGNiG (Польща), DEPA (Греція), "Булгаргаз" (Болгарія), Panrusgas (Угорщина) та ін., тож газовий контракт Газпрома з Нафтогазом та закладена в ньому норма "бери або сплачуй" на той час не був якимось винятком. Першою компанією, якій вдалося в 2012 році скасувати вимогу "бери або сплачуй" у своєму контракті з Газпромом була чесько-німецька компанія RWE Transgas. Тепер поступово європейські газові компанії відмовляються від цієї норми контракту.
Українці ніколи не платили за контрактне зобов"язання "бери або сплачуй" навіть однієї гривні. НАК Нафтогаз не виконував цей пункт контракту з моменту його підписання. Річні законтрактовані обсяги газу фіксувались у щорічних додатках до контракту, легалізуючи у такий спосіб значно менші обсяги закупівель.
Так, згідно п.2.2 газового контракту ГКК (річний законтрактований обсяг) у 2010-2019 мав бути 52 млрд куб м, а обов"язковий до сплати на 20% менший, тобто 0,8*52=41,6
Але усталена практика була геть інша: скільки Нафтогаз замовляв, стільки він і сплачував. А замовляв Нафтогаз завжди менше, ніж обов"язковий мінімальний за контрактом обсяг.
Це доводять річні обсяги поставок російського газу в Україну (в млрд куб м):
2009 - 27
2010 - 36,6
2011 - 40 (+4,8 Ostchem Group DF)
2012 - 32,9
2013 - 27,4
2014 - 14,5 2015 - 16,4
Отже,по факту контрактувався у додатках менший річний обсяг ніж 41,6 млрд куб м і штрафи за недобір ніколи не бралися.
Чому ж арбітраж став на бік Нафтогазу по цьому питанню, не зважаючи на те, що у контракті вимога "бери або сплачуй" одназначно вказує на обов"язковість сплати не менше 41,6 млрд куб м газу?
Тому, що арбітраж взяв до уваги не тільки текст контракту, але і щорічні додатки до нього, а також усталену практику виконання цього контракту, яка була підтверджена у минулому керівництвом самого Газпрому. Що мається на увазі під "усталеною практикою" виконання контракту пояснімо більш детально.
Отже, кінець 2009 року, премьєр-міністр РФ В.Путін, пряма мова: "Газпром имеет прямое указание, и еще раз я его подтвердил. Никакие штрафы украинским партнерам предъявляться не будут. В рамках контрактов они (Газпром и Нафтогаз) должны там между собой разобраться, но штрафов не будет", - сказал премьер РФ.
Одразу за висловленою позицією премьєра РФ те саме підверджує, але вже більш конкретно (на 2009 та на наступний, 2010 рік) і голова РАО Газпром О.Міллер, пряма мова: «Согласованные объемы исключают риск уплаты штрафов НАК «Нафтогаз Украины» в 2010 году за неотбор газа в соответствии с контрактом. И достигнута окончательная договоренность о том, что «Газпром» не будет взимать штрафы за недобор газа, который составил, по итогам десяти месяцев, 13 млрд. куб. м, в 2009 году. Эти договоренности положены на бумагу – подписано дополнение к контракту. Еще раз повторю: все это сделано в соответствии с политическими договоренностями двух премьер–министров в Ялте».
Чи зберіглася така практика виконання контракту після прем`єрства Тимошенко, коли український уряд очолив М.Азаров? Так, зберіглася. В цьому контексті варто згадати відповідь голови Газпрому О.Міллера міністру енергетики України у серпні 2011 року. Тодішній міністр енергетики України Ю.Бойко подав заявку у Газпром на обсяг 27 млрд куб м газу на наступний 2012 рік. Голова Газпрому публічно відповів буквально наступне:
«... в любом случае НАК «Нафтогаз Украины» будет оплачивать поставки из расчета не менее чем 33 миллиарда кубометров. Таковы условия «бери или плати» по действующему контракту, и они применяются как в этом году, так и в течение всего срока контракта». Як бачимо, голова Газпрому, визнаючи мінімальний обов"язковий річний обсяг до сплати назвав не обсяг 41,6 млрд куб м, як те передбачалося текстом самого контракту, а обсяг 33 млрд куб м, який зі слів міністра енергетики України був ним раніше заявлений у квітні 2011 року на наступний рік. Фактично саме цей обсяг (32,9 млрд куб м) по факту Нафтогаз отримав і сплатив у 2012 році. Отже те, що голова Газпрому погодився із заявкою об"ємів закупівлі газу у наступному році, яка була значно меншою мінімального об"єму за правилом "бери або сплачуй", закріпленим у п.2.2 газового контракту, підтвердило усталену практику виконання контракту, започатковану ще при прем`єрстві Ю.Тимошенко, яка легалізовувалася РАО Газпром шляхом підписання щорічних додатків до контракту.
Треба також зазначити, що європейське антимонопольне законодавство визначає, що за наявності більш ніж одного покупця в одного і того ж постачальника саме покупцям надаються преференції. Відтак, арбітраж став на бік покупця і відхилив вимогу "бери або сплачуй" за контрактом як неприйнятну й таку, що суперечить усталеній практиці виконання контракту.
Тепер торкнемося питання, а чи був обсяг 52 млрд куб м, заявлений у пункті 2.2 газового контакту як ГКК (річний контрактовий об"єм) обгрунтованим станом на січень 2009 року? Так, він був обгрунтованим обсягами імпорту російського газу за минулі перед тим 15 років, що доводить статистика НАК Нафтогаз:
1992 - 89,1
1993 - 79,6
1994 - 69,0
1995 - 66,3
1996 - 71,2
1997 - 62,4
1998 - 53,6
1999 - 60,0
2000 - 59,3
2001 - 56,9
2002 - 57,7
2003 - 58,7
2004 - 59,2
2005 - 61,7
2006 - 57,0
2007 - 58,8
2008 - 52,6
Отже, підсумуючи, можна стверджувати, що данні, закладені в контракт, відповідали тодішнім потребам економіки України, а вимога "бери або сплачуй" була стандартною вимогою, яка містилась у більшості контрактів РАО Газпром з європейськими газовими компаніями.
Передбачити наперед коньюктуру ринку нафтопродуктів, до якої була прив"язана формула ціни на газ (що, знову ж таки, була загальноєвропейська практика на той час) не міг ніхто і саме коньюктура ринку у 2010-2014 обумовила падіння об"ємів закупівлі газу Україною і заміну їх іншими енергетичними ресурсами.
Правляче угрупування президента Порошенка так само як і правляча кліка Януковича нав"язливо використовує тему газових контрактів як інструмент дискредитації політичної та ділової репутації Юлії Тимошенко. При цьому воно не оригинальне і часто вдається до маніпуляції і брехні. Покажемо як це робиться на конретному прикладі.
Після оприлюднення підсумків попереднього рішення Стокгольмського Арбітражу щодо першої частини позовів Нафтогазу і Газпрому, які стосувались ціни газу та зобов"язання "бери або сплачуй" (take or pay), на офіційній сторінці президента у фейсбуці було опубліковано наступне:
На жаль, президент у цьому дописі дезінформував суспільство. Українці ніколи не платили за контрактне зобов"язання "бери або сплачуй" не тільки мільярдів, але навіть однієї гривні. Так трапилось, що НАК Нафтогаз не виконував цей пункт контракту з моменту його підписання. Річні законтрактовані обсяги газу фіксувались у щорічних додатках до контракту, легалізуючи у такий спосіб значно менші обсяги закупівель російського газу.
Так, згідно п.2.2 газового контракту ГКК (річний законтрактований обсяг) у 2010-2019 мав бути 52 млрд куб м, а обов"язковий до сплати на 20% менший, тобто 0,8*52=41,6
Однак, практика була геть інша: скільки Нафтогаз замовляв, стільки він і сплачував. А замовляв Нафтогаз завжди менше, ніж обов"язковий мінімальний за контрактом обсяг.
Це доводять річні обсяги поставок російського газу в Україну (в млрд куб м):
2009 - 33
2010 - 36,5
2011 - 40
2012 - 32,9
2013 - 27,4
2014 - 14,5
Отже, по факту у додатках контрактувався завжди менший річний обсяг і штрафи за недобір ніколи не бралися.
Чому ж Стокгольмський Арбітраж став на бік Нафтогазу по цьому питанню, не зважаючи на те, що у контракті вимога "бери або сплачуй" одназначно вказує на обов"язковість сплати не менше 41,6 млрд куб м газу?
Вірогідно тому, що арбітраж взяв до уваги не тільки текст контракту, але і щорічні додатки до нього, а також усталену практику виконання цього контракту, яка була підтверджена у минулому керівництвом самого Газпрому. В цьому контексті варто нагадати відповідь голови Газпрому О.Міллера міністру енергетики України у серпні 2011 року. Тодішній міністр енергетики України Ю.Бойко подав заявку у Газпром на обсяг 27 млрд куб м газу на наступний 2012 рік. Голова Газпрому публічно відповів буквально наступне: «... в любом случае НАК «Нафтогаз Украины» будет оплачивать поставки из расчета не менее чем 33 миллиарда кубометров. Таковы условия «бери или плати» по действующему контракту, и они применяются как в этом году, так и в течение всего срока контракта».
Як бачимо, голова Газпрому, визнаючи мінімальний обов"язковий річний обсяг до сплати назвав не обсяг 41,6 млрд куб м, як те передбачалося текстом самого контракту, а обсяг 33 млрд куб м, який зі слів міністра енергетики України був ним раніше заявлений у квітні 2011 року на наступний рік. Фактично саме цей обсяг (32,9 млрд куб м) по факту Нафтогаз отримав і сплатив у 2012 році.
Треба зазаначити, що європейське антимонопольне законодавство визначає, що за наявності більш ніж одного покупця в одного і того ж постачальника, саме покупцям надаються преференції. Відтак, СА став на бік покупця і відхилив вимогу "бери або сплачуй" за контрактом як неприйнятну й таку, що суперечить усталеній практиці виконання контракту.
Правило "бери або сплачуй" (обов"язковий наперед фіксований обсяг закупівлі) було типовим у 2009 для більшості контрактів Газпрому з європейськими компаніями. Контракти з "бери або сплачуй" у Газпрома були з Edison (Італія), Eni (Італія), RWE (Чехія-ФРН), PGNiG (Польща), DEPA (Греція), "Булгаргаз" (Болгарія), Panrusgas (Угорщина-РФ) та ін., тож Нафтогаз на той час не був якимось винятком. Першою компанією, якій вдалося в 2012 році скасувати вимогу "бери або сплачуй" у своєму контракті з Газпромом була чесько-німецька компанія RWE Transgas. Тепер поступово європейські газові компанії відмовляються від цієї норми контракту.
Але повернімося до заяви президента стосовно рішення Стокгольмського Арбітражу. Слід зауважити, що і в питанні визначення ціни за контрактом президент не був до кінця правдивим. Петро Порошенко заявив буквально наступне: "Рішення Трибуналу надає право «Нафтогазу» вимагати зниження ціни на газ по контракту з «Газпромом» відповідно до умов ринку. Таким чином, вартість газу буде визначатися не Кремлем, а виключно прозорим та вільним ринком."
Але ж ціна на газ за контрактом від самого початку визначалася за формулою ціни, яка була прив"язана до світових цін на нафтопродукти, а не "визначалася Кремлем". Можна погодитися з тим, що формула була в чомусь недовершеною, що особливо гостро відчулося тоді, коли світові ціни на нафту стрімко піднялися і ціна за формулою стала значно вищою за ціни на спотовому європейському ринку газу. Але коли ціна на нафтопродукти суттєво впала, ціна за формулою знов стала на рівні європейського ринку спотових цін. Це підтверджує і комерційний директор НАК Нафтогаз Ю.Вітренко, який відповідає за імпорт газу в Україну. Ось що він написав на своїй сторінці у фейсбуці 7.12.2016: "... Ціни на європейський газ постійно коливаються, у серпні-вересні були значні поставки з ціною нижчу за газпромівську... Потім була незвично холодна осінь і європейські ціни стали вище газпромівських, але різниця була відносно невеликою".
Тут слід окремо відмітити, що на момент укладання контракту з Газпромом практика застосування формули ціни на газ з прив"язкою до світових цін на нафтопродукти була усталеною, а європейська практика змін формули ціни і прив"язки її до рівня спотових цін європейських газових хабів стала розвиватися вже після 2011 року, коли оскарження газпромівських контрактів з європейськими компаніями набули розвитку. Наскільки довершеною стане формула ціни на російський газ з прив"язкою до європейського газового хабу поки що казати завчасно. Тільки практика застосування дасть змогу зробити конкретні висновки.
Чому звертаємо
на неї увагу? Тому, що якщо в нашій країні можна брутально сфальшувати
кримінальне обвинувачення і винести абсурдний вирок
експрем"єру і лідеру опозиції, то будь-яку пересічну людину можна за
визнанням колишнього генпрокурора С.Піскуна засудити за згвалтування найближчого стовпа.
Для
детального аналізу кримінальної справи проти Тимошенко потрібно
декілька годин скрупулезного викладання фактів та законодавчих норм.
Бажаючі можуть ознайомитися з виступами сторони захисту на дебатах в
суді. Проте для того, аби збагнути суть справи, достатньо торкнутися
лише її основних моментів.
Передусім потрібно розуміти, що мова йде не про політичну, а про кримінальну відповідальність вагою 7-10 років.
Відтак необхідно брати до уваги лише факти та дії, які мають безпосереднє відношення до кримінального обвинувачення.
Перше,
що треба зазначити: Ю.Тимошенко не має безпосереднього відношення до
тексту комерційних контрактів між Нафтогазом та Газпромом, укладеним
19.01.2009, вона їх не укладала, не підписувала і не змушувала
їх підписувати саме в тому вигляді, в якому вони були укладені керівниками
Нафтогазу та Газпрому. Директиви Тимошенко на переговори для делегації Нафтогазу для укладання довгострокового контракту з Газпромом на 2009-19 регламентували наступне:
1. цінову газову політику на 2009 рік, що мусило передбачати:
а. рівень базової ціни для цінової формули - $450-20%
б. транзитний тариф $1,7 за транзит 1 тис.куб. м газу на 100 км
в. придбання у Газпрома права на 10.6 млрд куб м газу, який знаходився в ПГС України і належав РосУкрЕнерго
2. загальні принципи довгострових контрактів 2009-19 щодо:
а. забезпечення щорічного транзиту не менше ніж 110 млрд куб м на рік
б. забезпечення формульного розрахунку ціни на газ
в. забезпечення формульного розрахунку тарифу на транзит
Деякі
політики з партії регіонів тривалий час поширюють тезу про те, що
Ю.Тимошенко нібито підробила Директиви, видавши власні за директиви
уряду. Треба відразу сказати, що це не відповідає дійсності. Директиви
КабМіну повинні затверджуватися окремою постановою КМУ, такою є форма ухвалення колегіального рішення з відповідними реквизитами. Відтак навіть з візуального оформлення
Директив Тимошенко можна зробити однозначний висновок, що це Директиви
саме прем"єра, а не Директиви уряду. Треба також зазначити, що станом на
19.01.2009 в українському законодавстві були відсутні норми, які б
регламентували ухвалення урядом директив делегації НАК Нафтогаз на
переговори з укладення довгострокових контрактів.
Треба також зазначити, що формульний підхід до формування ціни на газ підтримував і тогочасний президент Віктор Ющенко. Укладання ж саме довгострокових контрактів вимагало як російське керівництво, так і представники європейських країн.
Чи
мала право Ю.Тимошенко як прем"єр втручатися в цінову політику
державного підприємства, 100% акцій якого передано в управління
міністерству палива та енергетики? - Так, мала, бо згідно ст.44 Закону
про Кабінет Міністрів України, прем"єр представляє КМУ у відносинах з
підприємствами. Окрім того слід взяти до уваги, що голова Нафтогазу
О.Дубіна у своїх показах
від 03.02.2011 прямо засвідчив, що після зустрічі в Брюсселі 10.01.2009
голів європейських урядів, голів Нафтогазу та Газпрому, "після розмови з
президентом В.Ющенком президент Росії Д.Медведєв заявив про те, що ціна
для України складає 420 доларів США на "блакитне паливо" за 1 тисячу
кубометрів. Тоді я знов зазначив, що вказані рішення є політичними і
повинні вирішуватись політиками."
Іншими словами, голова Нафтогазу прямо визнав власну неспроможність вирішити газову кризу в той час.
В
січні 2009 року українська газотранспортна система вперше за своє
існування почала працювати в непередбачуваному своїми технічними умовами
реверсному режимі. В деякі південні райони України подати газ взагалі
не було технічної можливості. Потреби країни в газі забезпечувалися лише
на 2/3 від необхідного (покази по справі Ярослава Марчука, голови Укртрансгазу на момент газової кризи). 15.01.2009 ексголова "Нафтогазу" Юрій Бойко заявив,
що Україна знаходиться на межі техногенної аварії через низький тиск в
українській газотранспортній системі. Більшість підприємств хімпрому на
той час вже не працювала, металургія працювала в передаварійному режимі.
Діючи в стані крайньої необхідності,
прем"єр мусила відновити постачання російського газу, що і було
зроблено. Навіть якщо теоретично припустити, що прем"єр нібито порушила
законодавчі норми, втрутившись у цінову політику Нафтогазу, ст.39
Кримінального Кодексу звільняє її від кримінальної відповідальності.
Не
можна не торкнутися абсурдності підрахування збитків, зроблених
слідством і підтриманих прокуратурою на основі не бухгалтерської
первинної документації, а за допомоги аналітичної довідки, що будувалась
на хибному припущенні про те, що якщо середньорічна зважена ціна на
газ в 2009 році складала $232 за тис.куб. м рос.газу, то Укртрансгаз
нібито отримав збитки у порівнянні з ціною $179 за 2008 рік, купуючи газ
за ціною $232 для власних технічних потреб. Насправді ж вся
бухгалтерська звітність, починаючи від актів прийому / здачі газу і
закінчуючи аудітом доводять той факт,
що газ у 2009 на технічні потреби використовувався виключно з минуло та
позаминулорічних запасів газу у ПГС, що за ціною був 179 або нижче,
відтак Укртрансгаз (який є дочірнею компанією НАК Нафтогаз) отримав лише
прибутки у 2009 році.
Тим, в кого є бажання більш детально ознайомитися з цією справою, варто порекомендувати звернути увагу на наступні замітки:
Тарифи ТКЕ складають левову частину комунальних платежів, тому це питння зачіпає інтереси чи кожного громадянина України. Більше того, це питання стає інструментом махінацій у геополітичній грі та впливає на цівілізаційний вибір цілого народу України. Розглянемо це детальніше.
За даними газового балансу на 2013 рік:
- газ українського видобутку - 22,049 млрд куб м при цьому - населенню та для забезпечення горіння Вічного вогню - 16,5 млрд куб м - для виробництва теплової енергії для потреб населення, релігійних організацій та творчих спілок - 6,3 млрд куб м Отже, потреби населення в газі на споживання та опалення згідно газового балансу мають цілком покриватися за рахунок газу власного видобутку, а згідно ст.10 закону України “Про засади функціонування ринку природного газу” (№ 2467-VI). газ власного українського видобутку направляється на потреби населення. за цінами, встановленими державним регулятором (НКРЕ).
За останньою інформацією від 23.11.2013, що її на шоу Шустер лайв озвучив міністр енергетики Е.Ставицький, ціна на газ українського видобутку - 340 грн / 1 тис. куб м ціна з транспортуванням для населення - 800 грн / 1 тис. куб м газ для ТКЕ - 1100 грн / 1 тис. куб м
Розглянемо достовірність цієї інформації на прикладі пересічного киянина, тепло та гарячу воду якому постачає ТЕЦ-5 (що працює на газі), а газ для газовоої плити постачає Київгаз. Отже, - газ для плити (Київгаз) - 725 грн / 1 тис. куб м - гаряча вода (ТЕЦ-5) - 16240 грн / 1 тис. куб м - опалення (ТЕЦ-5) - 3000 грн / 1 тис. кв м
Якщо до тарифу щодо газу для газової плити питань не виникає, то з другим і третім тарифами питання виникають дуже серйозні.
Стосовно опалення, звичайно, порівняння є ускладненим. оскільки йдеться про нагрівання 1 тис кв м повітря будинку.
Проте в інтернет архіві знайшлося цікаве твердження міністра ЖКГ в 2010, саме в той час, коли були підняті тарифи на газ для населення на 50%. У зв"язку з цим піднімалися і тарифи на ЖКГ, при цьому міністр Юрій Хіврич тоді говорив таке: "У зв'язку з тим, що в собівартості тепла і води газ складає в
середньому 53%, то, за нашими розрахунками, ціна на тепло і воду
підніметься на 20-25%"
Отже з цього твердження робимо приблизний розрахунок:
тариф на гарячу воду та опалення = 1100 *153% = 1683 грн Погодьтеся, що різниця між 1683грнта 16240 грн і3000 грн є величезною
А далі ще цікавіше. Навіть при такій величезній надприбутковій маржі, тарифи ТКЕ є офіційно збитковими і дотуються держбюджетом. Так, наприклад, в цьому році, заборгованість держбюджету перед підприємствами ТКЕ щодо погашення різниці в тарифах для населення офіційно склала на 1 вересня 2013 р. 10,6 млрд грн, в наслідок чого партією влади був терміново прийнятий вексельний закон, що відтерміновував сплату боргу під 5% річних.
Отже, населенню продають дуже дорогий газ, і при цьому є абсолютно незрозумілим. куди зникає дешевий газ українського видобутку.
Так. наприклад, компанiя "Київенерго" 25.10.2013 офіційно заявляє, що частка українського газу в її виробництвi теплоенергiї становить лише 30%.
З"являються також факти, коли НАК Нафтогаз намагається змусити наслення купувати газ за промисловими тарифами
На останок не зайвим буде нагадати, що саме дефіцит НАК Нафтогаз викликав найбільшу стурбованість МВФ, який на запит щодо можливого отримання кредитної лінії урядом України відповідно вимагав скорочення дефіциту НАК Нафтогаз шляхом підвищення внутрішніх цін на газ. І саме це стало чи не основним аргументом, який наводив прем"єр Азаров, виправдовуючи урядове зупинення процесу підписання угоди про Асоціацію з ЄС.
За фактами - за прем"єрства Тимошенко ціни були нижчими або відповідали ринковим.
За прем"єра Азарова - вищими за ринкові. За логікою
Януковича за економічні збитки (якщо ними можна назвати недоотриману
вигоду) має відповідати Азаров і сам Янукович,
який уклав харківські угоди, що по суті не змінили параметрів
контракту, але аж ніяк не Тимошенко
21.04.2010 Подписаны дополнения к контракту на поставку газа на Украину Формула цены и условие «бери или плати» остаются без изменений. http://www.gazprom.ru/press/news/2010/april/article97635/ "Мы
не взимаем штрафные санкции, и это мы отразили в дополнении к договору.
Россия впредь не будет взимать штрафные санкции за недобор газа
Украиной", - заявил глава "Газпрома" Алексей Миллер в среду журналистам в
Харькове. http://interfax.com.ua/news/economic/37057.html http://rus.newsru.ua/finance/21apr2010/gazz.html
Контракт
"Газпрома" и "Нафтогаза" содержит условие "бери или плати", которое
распространяется на 80% объема закупки газа, предусмотренного по
договору. Исходя из годового контрактного объема на 2012 год в 52 млрд
куб м, Украина должна была бы оплатить не менее 41,6 млрд куб м газа.
Действующий долгосрочный контракт "Нафтогаза" и "Газпрома"
предусматривает штрафные санкции при закупке газа ниже минимального
объема http://rus.newsru.ua/finance/09jan2013/tranzz.html http://korrespondent.net/business/companies/1489027-molchanie-monopolista-gazprom-otkazalsya-kommentirovat-milliardnye-pretenzii-k-ukraine
05.05.2010 «Я
скажу такую деталь, на которую не обратили внимания средства массовой
информации за этим шумом, – что мы что-то продали, что мы уступили. Мы
отказались от формулы «бери или плати», смодернизировали договор..."”, -
сказал Н.Азаров. http://economics.unian.net/rus/news/45531-ukraina-i-rossiya-otkazalis-ot-usloviya-beri-ili-plati.html
"Я не стал в своем докладе обострять этот вопрос. Я отвечу и как
гражданин, и как менеджер, и как Президент. Контракт, который был
подписан в 2009 году, тогда воспринимали как уникальный, который
принесет блага стране. А он ежегодно приносит убытки стране, и я отвечаю за это, приблизительно 6 млрд долларов в год. Аплодируйте, почему вы не аплодируете?," - немного повысив голос сказал Янукович. http://lb.ua/news/2013/03/01/191173_yanukovich_timoshenko_stradaet.html
“Мне иногда задают вопрос, а почему бы его (контракт - УНИАН) через суд не расторгнуть? Мы бы это давным-давно сделали, если бы в контракте содержалась хоть малейшая юридическая зацепка, малейшее юридическое обоснование расторжения этого контракта. Но нет такого юридического обоснования. Договор абсолютно бесправный для Украины”, - сказал Н.Азаров. http://economics.unian.net/rus/news/161566-gazovyie-kontraktyi-ukrainyi-s-rossiey-nelzya-oprotestovat-v-sude-zayavil-azarov.html
Газовий контракт 2009: 4.4.
Если какая-либо из Сторон заявит, что обстоятельства на рынке
топливно-энергетических товаров существенно нзменилсь по сравнению с
тем, что Стороны обоснованно ожидали при заключении настоящего
Контракта, и контрактная цена, указанная в пункте 4.1 настоящеro
Контракта, не отражает уровень цен рынка, то Стороны вступают в
переговоры по пересмотру контрактной цены в соответствии с положениями
настояшего Контракта. 4.4.1. Требование о пересмотре цены должно
быть представлено в письменной форме и должным образом обосновано
выдвигающей его Стороной. После получения соответствующей Стороной выше
указанноro требования Стороны обязуются в течение 20 дней вступить в
переговоры, и, в случае достижения договренности подписать соответствующее дополнение к контракту.
4.4.2 Если письменная договренность о пересмотре контрактной цены не
будет достиrнyта в течение 3 (трех) месяцев с даты начала переговоров,
то каждая из Сторон имеет право оспорить действия другой из Сторон по
исполнению настоящего Контракта и передать дело в арбитраж в
соответствии со Статьей 8 Контракта для принятия окончательного решения. http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2009/01/22/4462671/
Віктор Ющенко, переймаючи вахту в Азарова і Богословської, вчергове звинуватив Ю.Тимошенко в неіснуючих астрономічних збитках
1.11.2013
В.Ющенко: В 2009 году подписали газовое соглашение в Москве, по условиям которого Украина получает газ по 580 долларов за тысячу кубометров, со скидкой — по 480 долларов. В то же время Германия платит по 175 долларов. Как это называть? Это политическое или криминальное решение? А может, это коррупция? Кто будет отвечать за то, что у нас сегодня около 19 млрд долларов только штрафов за газ, который мы вообще недобирали предыдущие четыре года?
http://focus.ua/politics/287964/
Розберемо потезово.
1. "по условиям которого Украина получает газ по 580 долларов за тысячу кубометров, со скидкой — по 480 долларов" - твердження В.Ющенка не відповідає дійсності
За данними Держстату у серпні 2013 року вартість 1 тис. куб м рос.газу для України склала $399,3, а газу з країн ЄС - $397,3
http://ua.comments.ua/money/212369-rosiyskiy-gaz-dlya-ukraini-podeshevshav-do.html
Міністерство енергетики і вугільної промисловості України прогнозує ціну на російський природний газ у 4-му кварталі 2013 року для Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в межах 410 доларів за тисячу кубометрів.
http://www.unian.ua/news/600660-ukrajina-za-9-misyatsiv-importuvala-rosiyskogo-gazu-na-7-milyardiv.html
2. "В то же время Германия платит по 175 долларов" - твердження В.Ющенка не відповідає дійсності
Ціна рос. газу в Німеччині коливається в межах $400-440 в залежності від сезону споживання
http://www.mongabay.com/commodities/price-charts/price-of-russian-natural-gas-in-germany.html
22.10.2013 "средняя цена на немецкой бирже, которая до недавнего времени в пересчете составляла менее 400 долл. за тысячу кубометров, на прошлой неделе выросла до около 410-420 долл."
http://economics.unian.net/rus/news/178867-podorojanie-gaza-dlya-ukrainyi-obuslovleno-sezonnyimi-faktorami-polskiy-ekspert.html
3. "у нас сегодня около 19 млрд долларов только штрафов за газ, который мы вообще недобирали предыдущие четыре года" - твердження В.Ющенка не відповідає дійсності.
Недобір рос.газу згідно контракту 2009 був завжди. Річний законтрактований об"єм газу затверджується окремим додатком до контракту на кожний рік. Проте питання щодо штрафів через недобір було підняте вперше лише у січні 2013 за підсумками 2012 року.
Історія питання:
Газ.контракт 2009 передбачав річний законтрактований об"єм ГКК = 52 млрд куб м, мінімальний МКК = 0,8*52 = 41,8
2009 річний об"єм - 33 млрд
За прийнятими додатками до газового контракту штрафи не беруться !!!
http://crimea.unian.net/ukr/detail/16071
2010 річний об"єм - 36,5 млрд
http://www.pravda.com.ua/articles/2010/04/22/4956389/
2011 річний об"єм - 40 млрд
2012 річний об"єм - 27 млрд
Питання можливих штрафів за недобір було вперше піднято у 2013 році:
26.01.2013 "НАК "Нафтогаз України" отримала від "Газпрому" рахунок на $7 млрд, бо купила в минулому році менше газу, ніж передбачено чинним контрактом."
http://gazeta.ua/articles/politics/_mizh-rosieyu-i-ukrajinoyu-nazrivae-masshtabnij-konflikt-cherez-nedobir-gazu/479243
При цьому необхідно зазначити, що у 2012 фірма Д.Фірташа Ostchem Holding за окремим контрактом з Газпромом імпортувала в Україну біля 8 млрд куб м. А Газовий Контракт 2009 підписувався в умовах повної монополії на імпорт рос.газу з боку НАК Нафтогаз.
4. "Как это называть? Это политическое или криминальное решение? А может, это коррупция? Кто будет отвечать... "
Хто має відповідати - це гарне питання. Давайте розберемося.
Газовий Контракт 2009 як будь який типовий довгостроковий контракт мав прописаний механізм змін до контракту шляхом прийняття додатків. Тобто, є недобросовістною маніпуляцією стверджувати, що константи, прописані в 2009 році мали існувати без змін на протязі 2009-2019
В разі незгоди рос.сторони щодо внесенння змін контракт мав прописаний механізм оскарження в стокгольмському Арбітражі.
"4.4. Если какая-либо из Сторон заявит, что обстоятельства на рынке топливно-энергетических товаров существенно нзменилсь по сравнению с тем, что Стороны обоснованно ожидали при заключении настоящего Контракта, и контрактная цена, указанная в пункте 4.1 настоящеro Контракта, не отражает уровень цен рынка, то Стороны вступают в переговоры по пересмотру контрактной цены в соответствии с положениями настояшего Контракта.
4.4.1. Требование о пересмотре цены должно быть представлено в письменной форме и должным образом обосновано выдвигающей его Стороной. После получения соответствующей Стороной выше указанноro требования Стороны обязуются в течение 20 дней вступить в переговоры, и,
в случае достижения договренности подписать соответствующее дополнение к контракту.
4.4.2 Если письменная договренность о пересмотре контрактной цены не будет достиrнyта в течение 3 (трех) месяцев с даты начала переговоров, то каждая из Сторон имеет право оспорить действия другой из Сторон по исполнению настоящего Контракта и передать дело в арбитраж в соответствии со Статьей 8 Контракта для принятия окончательного решения."
http://www.pravda.com.ua/articles/2009/01/22/3686613/
Як свідчить практика європейських країн в 2009-2013, внесення змін до
довгострокових контрактів з Газпромом - досить поширене явище.
http://blogs.pravda.com.ua/authors/zhdanov/524aa41eb3521/
Експерт RusEnergy Михайло Крутіхін: " проблема полягає в тому , що жоден арбітр не погодиться розглядати це питання , оскільки воно обтяженене міждержавною угодою - там , наприклад , є знижка на газ через севастопольську військово-морську базу . І як тільки який-небудь арбітр у Стокгольмі побачить подібні речі , він скаже : " Вибачте , це непідсудне " .
Тому ні "Газпром " не в змозі звернутися до арбітрів і стягнути з України гроші , які йому належать за невибраний за контрактом газ , ні Україна не в змозі йти в Арбітраж для того , щоб поскаржитися на " Газпром " у завищенні цін .
Таким чином газовий контракт наразі ані оскаржити , ані переглянути не можливо. "
http://newsland.com/news/detail/id/1267190/
Тобто, як засвідчив експерт, зараз нема можливості оскаржити умови газового контракту в разі незгоди рос.сторони внесення до нього змін, тому що у 2010 році було заключено харківську міждержавну угоду між Україною та Росією, друга стаття якої безпосередньо посилається на Газовий Контракт і змінює порядок оплати за імпортований рос. газ
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/643_359
Допоки існує харківська міждержавна угода, оскаржити в Арбітражі умови контракту неможливо. Велика помилка заключення харківської угоди полягає в тому, що вона: 1. закрила шлях до змін умов газ.конкракту, унеможлививши його оскарження в судовому порядку 2. не дала фактичної знижки ціни на газ, а лише загнала в борги 3. віддала в аренду недружній агресивній сусідній країні нашу ВМ базу
Обвинувачення по газовій справі є і залишаються основним пропагандистським знаряддям Партії Регіонів. Але навіть поверхове вивчення цих звинувачень, обертає їх проти самої партії регіонів.
І.
Передусім ті, хто вішають на Ю.Тимошенко зависокі ціни на газ у 2010-13 роках, вочевидь не читали матеріалів суду над Ю.Тимошенко, інакше б вони знали, що Ю.Тимошенко засуджено за нанесення неіснуючих !!! збитків Укртрансгазу в 2009 році в особливо великих розмірах. Неіснуючих хоча б тому, що тариф на транзит у 2009 році був збережений на рівні 2008 року, тобто $1,7 за 1 тис куб м на 100 км при річній середньозваженій ціні на газ для України в 2009 році $232 за 1 тис куб м, що було вигідно для українського споживача з огляду на ринкові ціни. ( більш детальний звіт про те, як гепрокуратура рахувала збиткі по газовій справі - тут )
ІІ.
варто зазначити, що юридично Ю.Тимошенко відповідальна лише за рівень ціни на газ за ВЛАСНИЙ період правління, тобто за 232 долл за 1 тис куб м газу,. Як відомо, газовий контракт 2009 передбачав корегування контрактової ціни на газ, для чого був прописаний відповідний механізм. Тому варто говорити про відповідальністість Ю.Тимошенко лише в тих часових межах, коли вона мала повноваження і мала безпосередню можливість впливати на ситуацію на газовому ринку України. Чинний газовий контракт 2009 передбачав оскарження ціни у випадку, якщо вона не буде відповідати цінам на газовому ринку:
4.4. Если какая-либо из Сторон заявит, что обстоятельства на рынке топливно-энергетических товаров существенно нзменилсь по сравнению с тем, что Стороны обоснованно ожидали при заключении настоящего Контракта, и контрактная цена, указанная в пункте 4.1 настоящеro Контракта, не отражает уровень цен рынка, то Стороны вступают в переговоры по пересмотру контрактной цены в соответствии с положениями настояшего Контракта. 4.4.1. Требование о пересмотре цены должно быть представлено в письменной форме и должным образом обосновано выдвигающей его Стороной. После получения соответствующей Стороной выше указанноro требования Стороны обязуются в течение 20 дней вступить в переговоры, и, в случае достижения договренности, подписать соответствующее дополнение к контракту. 4.4.2 Если письменная договренность о пересмотре контрактной цены не будет достиrнyта в течение 3 (трех) месяцев с даты начала переговоров, то каждая из Сторон имеет право оспорить действия другой из Сторон по исполнению настоящего Контракта и передать дело в арбитраж в соответствии со Статьей 8 Контракта для принятия окончательного решения.
скан з публикації Украинскої Правди
http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2009/01/22/4462671/
Скан з персональної сторінки адвоката Власенко С.В.
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=525421604190077&set=a.370005866398319.84278.100001667276617&type=1&relevant_count=1
Покладання на Ю.Тимошенко відповідальності за ситуацію з цінами на газ в 2010-13 має на меті не тільки приховування судової фальсифікації збитків у 2009, за які засуджено Ю.Тимошенко, але й уникнення відповідальності за ситуацію на газовому ринку України впродовж 2010-2013 для тих посадових осіб, котрі мали відповідні посадові повноваження і безпосередньо регулювали газовий ринок України.
То що ж приховує партія регіонів за власними обвинуваченнями Ю.Тимошенко?
1. Харківські угоди не тільки загнали розрахунки по газу в державний борг перед Росією, але й фактично унеможливили перегляд чи оскарження контрактової ціни в Арбітражі, оскільки Харківські Угоди підвищили статус газових контрактів між господарюючими суб"єктами до статусу міждержавної угоди, оскарження чи регулювання якої вже не передбачається газовим Контрактом.
2. Заключення параллельного газового контракту з Газпромом і компанію Ostchem Gas Trading AG пана Фірташа, яка фактично перерозподілила на себе постачання російського газу для промислових підприємств України, залишивши для НАК Нафтогаз збиткову комунальну сферу, фактично доводить Нафтогаз до банкрутства:
"Так, починаючи з лютого поточного року без узгодження з НАК Нафтогаз і без підписання відповідних доповнень щодо скорочення постачань за контрактом (купівлі-продажу газу від 19 січня 2009 року - ред.) з території Росії надходить імпортований природний газ через компанію Ostchem Gas Trading AG (Швейцарія) в місячних обсягах, які практично повністю покривають потреби в імпортованому газові промислових споживачів України", - говориться в листі НАК Нафтогаз
http://dt.ua/ECONOMICS/naftogaz-u-listi-stavickomu-poskarzhivsya-na-nadmirniy-import-rosiyskogo-gazu-firtashem-121037_.html
http://www.epravda.com.ua/rus/publications/2013/04/23/372392/
Які наслідки від такої кооперації отримує населення можна побачити з офіційної заяви ПАТ "Київенерго":
"... у зв'язку з очікуваним зниженням температури і похолоданням необхідні параметри теплоносія дотримані не будуть. У зв'язку з цим без гарячого водопостачання та теплопостачання залишаться понад 7 тисяч споживачів (житлових будинків, об'єктів соцсфери) у Деснянському, Оболонському, Печерському, Голосіївському, Шевченківському, частини Дарницького районів столиці... Київенерго" нагадує, що через заборгованість бюджету з компенсації різниці у тарифах, а також несвоєчасними розрахунками споживачів, особливо бюджетної сфери, за електричну та теплову енергію, компанія не може забезпечити своєчасні розрахунки за спожитий природний газ перед "Нафтогазом"... Сьогодні на державному рівні питання про виділення компенсації різниці в тарифах не вирішене. Є реальна загроза в питанні наявності газу і подачі на теплові джерела. Борги за спожиті енергоресурси бюджетних організацій тільки ростуть", - зазначив гендиректор ПАТ "Київенерго" Олександр Фоменко.
Станом на 1 жовтня 2013 року заборгованість становить 2,1 мільярда гривень, тоді як загальна заборгованість споживачів за теплову та електричну енергію перед "Київенерго" - 2,263 мільярда гривень, а обсяг невідшкодованої різниці в тарифах на теплову енергію становить 1,588 мільярда гривень.
Отже, ми зупинилися у своєму дослідженні показів Віктора Ющенка на суді проти Ю.Тимошенко щодо зриву переговорів 31.12.2008 на нещодавному інтерв"ю Дмитра Фірташа.
Нагадаємо його зміст:
"Что он (В.Ющенко - прим. ред.)
сделал: он сказал, ребята, вот вы нам вот так не будете менять, и мы
родиной торговать не будем. Газ – это газ. Это бизнес, но мы считаем,
что цена для нас вот такая должна быть. Вот транспорт, вот цена, вот мы
готовы заплатить 190-200 долларов. Больше мы вам не заплатим. Он их
обосновал. Да, я ему советовал, но я был прав. Я ему показал, сколько
стоит в Европе, я отнял все транспорты и сказал: вот максимальная цена,
на которую вы можете согласиться. Он попросил экспертов, поехал в
Европу. Он кроме моих слов, ты же понимаешь, он ведь президент, он мне
мало верил. Он собрал, все, что мог. Он сам был уверен в том, что это
правильно. И он сказал: ребята, или буде такая цена, или не будет. Он
задал вопрос: газ в подземке есть? Есть. Если мы начнем воевать, какая
будет история? Я с ним просидел три дня. Это был такой горящий вопрос, и
он сильно считал, что я специалист в этом деле. Он со всеми
разговаривал, но со мной он провел много времени. Для него это были
ключевые решения. Я ему сказал простую вещь: цена такая-то, газ в
подземке у тебя есть. Ты принимаешь решения, не я. Для того, чтобы его
принять, ты должен понимать, что если ты не отключишь промышленность, ты
не проживешь. Играться в то, что мы начнем куда-то давать газ, там
Румынии или еще кому-то и параллельно отдавать его еще и на
промышленность, то мы умрем. Но если мы остановимся и все осушим, то до
конца отопительного сезона вопросов нету. Страна будет теплая, все будет
хорошо. Он это решение принял, Россия полностью перекрыла кран."
http://versii.com/news/290916/
http://versii.com/files/111.mp3
Можливо Дмитро Фірташ зумисно дезінформує суспільство? Але нещодавне інтерв"ю Дмитра Фірташа дивним чином збігається з інформацією від Ігоря Бакая, яку той озвучив російським ЗМІ ще 29 січня 2009 року: "Ющенко считал, что цена для Украины должна быть ниже 200 долларов (за
тысячу кубометров), потому что ему сказали, что в Европе "Газпром"
торгует по 250 долларов. Ющенко считал, что у Украины есть время
торговаться: "Нафтогаз" ему представил расчеты, что Украине надолго
хватит своего газа из ПХГ - ведь потребление из-за кризиса сократилось.
Давайте заставим менеджеров "Газпрома" поехать в Брюссель на публичные
слушания, пусть он раскроет цены... Газпром показал цены в нескольких контрактах: от 400 долларов до 450
долларов - и стал требовать от Украины 450 долларов. "Вы хотели в
Брюссель? Мы поехали. Вы просили, чтобы вам показали контракты? Мы
показали!" "
РИА Новости http://ria.ru/gas_news/20090129/160401312.html
На підтвердження цієї версії свідчить виступ на брифінгу уповноваженого президента з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдана Соколовського, який розповсюдила прес-служба президента В.Ющенка 25.12.2008:
"Соколовський нагадав, що відповідно до домовленостей президентів
України та РФ у лютому 2008 року, для України ціна за газ складає 179,5
дол. за 1 тис. куб. м, що, в свою чергу, складає близько 50% від
середньоєвропейської ціни (400 дол.) мінус вартість транзиту від
кордонів України до пунктів передачі газу європейським споживачам. Крім
того, за цими домовленостями та домовленостями на рівні прем'єрів двох
країн у жовтні 2008 року, передбачається трирічний період поступового
переходу від нинішньої до європейської формули ціноутворення (від 50% до
100%).
За словами Соколовського, на перший квартал 2009 року середньоєвропейська ціна прогнозується на рівні 300 доларів.
"Звідси
виходить, що у першому кварталі 2009 року ціна газу для України мала б
складати близько 150 доларів (при сьогоднішньому коефіцієнті 50% до
середньоєвропейської)", – зазначив представник президента.
При
цьому він додав, що до середини другого півріччя наступного року ціна на
газ, прив'язана до нафтового кошика, суттєво знижуватиметься.
"За
умови подальшого виходу в четвертому кварталі на рівень цін першого
кварталу 2009 року, середньорічна ціна для України мала б складати менше
100 доларів за 1 тис. кубометрів", – наголосив Соколовський."
http://www.pravda.com.ua/news/2008/11/25/3619251/
Підсумовиючи вищенаведене, простий аналіз фактів не може не привести до логічного висновку про те, що вочевидь президент Віктор Ющенко був дезінформований Дмитром Фірташем стосовно цінової політики Газпрому в Європі і саме це стало причиною того, що Віктор Ющенко заборонив голові НАК Нафтогаз підписувати газову угоду 31 грудня 2008 на умовах "ціна 235 доларів, тариф на транзит 1,8 долара".
Коли ж українська делегація в Брюселі 10.01.2009 зіткнулася з офіційною інформацією від Газпрому щодо законтрактованих цін для європейських країн, за словами голови НАК Нафтогазу О.Дубіни, українській стороні навіть не дали викласти свою позицію по цьому питанню: "... в Брюселі, коли ми приїхали своєю делегацією, нам дали тоді 3 хвилини, Росія потім виступала 25 хвилин, а на те, щоб ми пояснили ситуацію щодо тієї інформації, що надала Росія, у нас не було змоги взагалі..."
http://www.youtube.com/watch?v=utO2wVwg4HQ
Таким чином, в української сторони на той момент реально не залишилося аргументів щодо отримання підтримки з боку європейських країн. Фактично тоді в січні 2009 року Україна опиналася під подвійним тиском з боку ЄС та Росії: Європа вимагала негайного відновлення транзиту, а Росія - узгодження нової цінової політики. І це питання до того ж ускладнювалося передаварійним станом газотранспортної системи України.
Одразу ж після показів президента В.Ющенка по справі головної опозиціонерки, які він дав у Печерському суді 17.08.2011, з боку деяких політиків пролунали звинувачення на його адресу в його лжесвідченні під присягою. Обвинувачення це дуже серйозне, оскільки ст.385 Кримінального Кодексу України передбачає за завідома неправдиве показання свідка обмеження волі до 2 років, а у поєднанні зі штучним створенням доказів обвинувачення - до 5 років позбавленням волі.
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page11
Вивчивши факти і порівнявши свідчення по газовій справі Тимошенко, можна з усією відповідальністю заявити про те, що Віктор Ющенко лжесвідчив по двох пунктах:
1. Він стверджував, що підписання угоди між Нафтогазом та Газпромом було зірване прем"єром Тимошенко 28 грудня 2008 і далі вести перемовини не було сенсу
2. Він стверджував, що він не забороняв голові Нафтогазу О.Дубині підписувати угоду на умовах 235 /1,8 , які були запарафовані і які залишалося лише підписати.
Отже, сухою мовою фактів і свідчень:
17.08.2011 В.Ющенко у своїх показах в суді стверджує:
1. що після того, коли Ю.Тимошенко 28.12.2008 відхилила пропозицію російского прем"єра В.Путіна за ціною $250 та транзитним тарифом $1,7, "Переговори зходять із позиції 250 і закінчуються драматично. Зрозуміло, що там вже шукать якихось компромісів 28-го числа урядовій делегації, вірніше НАК Нафтогазу, не було можливо".
2. "Підкреслюю, ніякого відкликання президент України не робив. Хочу
зауважити: у мене нема повноважень по відкликанню делегації.
відрядженної урядом - це компетенція не моя. І байки, які щедро там
лунають, що хтось когось там відкликав, це спосіб не відповідати за свою
позицію або перекласти свою відповідальність. Я нікого не відкликав".
http://www.youtube.com/watch?v=SFORdcdcNjg
Ці покази суперечать показам екс-голови Нафтогазу О.Дубини, який свідчив, що:
«Станом на 30 грудня 2008 року була узгоджена попередня домовленість про ціну природного газу для НАК „Нафтогаз України“ у 235 дол за тисячу кубометрів і про вартість транзиту у 1,8 дол за транспортування тисячі кубометрів газу на 100 км. Вказані умови були викладені на папері, а саме у проектах договору, які були узгоджені між юристами, фахівцями з української та російської сторони, тобто залишалося лише їх підписати. На той час, наскільки я пам"ятаю, ніяких директив уряду з приводу укладення договору між НАК "Нафтогаз України" та "Газпромом" на вказаних умовах не було. Президент України Ющенко В.А. усно забороняв підписувати контракт на таких умовах, оскільки вважав, що ціна газу занадто велика. Проте я особисто вважав, що така ціна є прийнятною для України в тих умовах. 31 грудня 2008 року наскільки мені відомо внаслідок телефонних розмов між Президентами України та Росії, а також між прем"єрами була оприлюднена кінцева ціна на газ 320 доларів США за 1 тисячу кубометрів. Тут уже я вважав, що така ціна є завеликою, тому зібрав делегацію НАК "Нафтогаз України" та ми поїхали додому без підписання контракту».
http://www.pravda.com.ua/articles/2011/05/18/6213010/
29.07.2011 Під час своїх свідчень у суді, на пряме запитання Ю.Тимошенко про зрив переговорів О.Дубіна зайвий раз підтвердив, що Ющенко таки відкликав його:
Тимошенко: “Скажіть, будь ласка: Ющенко Віктор Андрійович відкликав вас 31-го грудня, щоб не дати вам підписати ці контракти?”
Дубина: “Так, він відкликав, щоб я не підписував ці контракти.”
http://www.youtube.com/watch?v=9Dkdee9MjTI
07.09.2013 Ю.Тимошенко свідчила в суді щодо зриву переговорів
наступне: "я про це дізналась 31 грудня, коли мене Дубина поставив перед
фактом, що все розвалилось і що він отримав ціну 320".
http://www.youtube.com/watch?v=4WwE2jbZxXk
Російська сторона об"єктивно є учасником газової справи. Треба сказати, що вже від самого початку цієї історії російська сторона звинувачувала у зриві перемовин з українською делегацією у Москві саме В.Ющенка, а не голову делегації О.Дубину чи прем"єра Ю.Тимошенко. Інформація, яку поширило "РИА Новости" в той день, коли переговори були зірвані, тобто 31.12.2008, була однозначною:
"Президент Украины Виктор Ющенко дал главе делегации "Нафтогаза" Олегу Дубине указание прервать переговоры с "Газпромом" "
http://ria.ru/economy/20081231/158437451.html
Трохи згодом та ж сама теза невдовзі повторювалася як мінімум тричі:
двічі головою Газпрома О.Міллером:
5.01.2009 - "команду на прекращение в одностороннем порядке переговоров с Газпромом о поставке газа в этом году дал лично президент Украины Ющенко"
http://риановости.рф/politics/20090105/158648009.html
20.01.2009 - "в конце декабря премьер-министры России и Украины пришли к соглашению, и наши компании были готовы договориться о цене газа $235 за 1000 куб. м. при условии совместных экспортных операций с территории Украины, RosUkrEnergo тогда предложило покупать газ для Украины по цене $285". За счет этого компания рассчитывала остаться на рынке. Но несмотря на это, российская сторона от договоренностей по переходу на прямые контракты не отказалась. А 31 декабря, как вы знаете, президент Украины отозвал делегацию НАК "Нафтогаз Украины" с переговоров"
http://www.interfax.ru/business/txt.asp?id=57933
Те ж саме повторив російский прем"єр В.Путін на власній пресконференції західним медіа 8.01.2009 - "по указанию президента Ющенко накануне 31 декабря прошлого года украинская делегация прервала переговоры и покинула Москву."
http://www.youtube.com/watch?v=KuHWPREhebg
Парадоксально, але свідченням В.Ющенка на суді проти Ю.Тимошенко що після її власної відмови 28.12.2008 погодитися на умови 250/1,7 "шукать якихось компромісів 28-го числа урядовій делегації, вірніше НАК Нафтогазу, не було можливо", суперечать слова самого ж В.Ющенка, сказані ним на власній прес-конференції 13.01.2009:
"31 грудня в районі 16:00 за московським часом ми знаходилися дуже близько до позитивного рішення... Переговори повинні були закінчуватися на рівні експертів, на рівні переговорних груп і мала була підписуватися угода... А прагматична частина була близька до позитивного рішення в районі 16 години. Сторони вийшли на перерву. Тоді залишалося неврегульованим тільки одне питання – компенсуючі фактори, малися на увазі ті 6,4 млрд. технологічного газу, які повинні бути враховані в балансі газу на 2009 рік"
http://www.pravda.com.ua/news/2009/01/13/3670546/
Взагалі, В.Ющенко дуже любить цю тему. У своєму інтерв"ю сайту "Главком" від 20.09.2012 В.Ющенко знову повернувся до власної детальної розповіді щодо особливостей переговорного процесу наприкінці грудня 2008, але наразі трохи змінив дату. Тепер Ю.Тимошенко у нього вже відхилила пропозицію В.Путіна 26 грудня, а не 28, як це було в його показах у суді, але цитата В.Путіна про "хрєн с вамі" та загальна картина переговорів і їхнього зриву залишилася такою ж, як і в його показах у суді:
"він (О.Дубина), здається, до 30-го числа грудня просидів, ніяких переговорів ніхто не вів, і він тоді вечором, здається, 30-го, без мого дозволу, хоча формально я ці питання не регулюю, повернувся в Україну. 31-го числа, коли мене інформують, що переговорний процес зірваний, я телефоную Юлії Володимирівні і кажу: «Треба нам дать відповідь для світу і для громадян»... А Юлія Володимирівна тоді легко реагувала на будь-який жест Президента. Бо вона привела до тупіка переговори ці. Не в тому плані, що результатів ми не маєм, а в тому плані, що ми з процесу вийшли."
http://glavcom.ua/articles/8118.html
Віктор Ющенко в тому ж таки інтерв"ю сайту "Главком" від 20.09.2012: "Так воно збіглося, що ішло узгодження на рівні прем'єр-міністрів. Два президенти до цього, стверджую, - ні з російської, ні з української сторони — відношення не мали. Тимошенко з повноваженнями Президента, а там — Путін, який кожний куб російського газу регулює. Чи ще тут щось не ясно?"
http://glavcom.ua/articles/8118.html
17.09.2011 Офіційна реакція представника адміністрації російского президента Д.Мєдвєдєва на свідчення В.Ющенка в Печерському суді:
"Находясь на посту президента, он лично хотел получить политические дивиденды и предлагал президенту России Дмитрию Медведеву самим подписать соглашение об урегулировании газовых проблем. На это ему было сказано, что данный вопрос находится в компетенции правительств двух стран."
http://www.interfax.ru/politics/txt.asp?id=203965
Ця інформація узгоджується із заявою уповноваженого президента Ющенка з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдана Соколовського, яку він дав на офіційному брифінгу 25.12.2008: "«нещодавно Ющенко дав уряду п'ять днів на те, щоб врегулювати всі
проблемні питання з Росії по розрахунках за газ. За словами
Соколовського, п'ятиденний термін закінчується "завтра" (у середу)."Очевидно, якщо уряд не справиться з цим завданням, то президенту України доведеться самому вирішувати це питання"».
http://www.pravda.com.ua/news/2008/11/25/3619421/
Отже, по суті ми маємо факт свідомого систематичного викривлення перебігу подій з боку В.Ющенка, намагання ним виправдати себе і частково перекласти відповідальність за свої дії щодо зриву переговорів наприкінці грудня 2008 року на Ю.Тимошенко, чим наповну скористалась сторона обвинувачення по газовій справі у їхньому намаганні довести зумисний характер дій з боку Тимошенко.
Остання інформація:
12.11.2013
На сайті "Версии.сом" з"явилося цікаве інтерв"ю Дмитра Фірташа (редакцією сайту наданий звуковий файл самого інтерв"ю, пізніше опубліковано відео), в якому Д.Фірташ між іншим розповідає про те, що газова війна січня 2009 була спланованою і це була саме його пропозиція, яку сприйняв і реалізував тодішній президент В.Ющенко. Дмитро Фірташ говорить таке:
"Что он (В.Ющенко - прим. ред.)
сделал: он сказал, ребята, вот вы нам вот так не будете менять, и мы
родиной торговать не будем. Газ – это газ. Это бизнес, но мы считаем,
что цена для нас вот такая должна быть. Вот транспорт, вот цена, вот мы
готовы заплатить 190-200 долларов. Больше мы вам не заплатим. Он их
обосновал. Да, я ему советовал, но я был прав. Я ему показал, сколько
стоит в Европе, я отнял все транспорты и сказал: вот максимальная цена,
на которую вы можете согласиться. Он попросил экспертов, поехал в
Европу. Он кроме моих слов, ты же понимаешь, он ведь президент, он мне
мало верил. Он собрал, все, что мог. Он сам был уверен в том, что это
правильно. И он сказал: ребята, или буде такая цена, или не будет. Он
задал вопрос: газ в подземке есть? Есть. Если мы начнем воевать, какая
будет история? Я с ним просидел три дня. Это был такой горящий вопрос, и
он сильно считал, что я специалист в этом деле. Он со всеми
разговаривал, но со мной он провел много времени. Для него это были
ключевые решения. Я ему сказал простую вещь: цена такая-то, газ в
подземке у тебя есть. Ты принимаешь решения, не я. Для того, чтобы его
принять, ты должен понимать, что если ты не отключишь промышленность, ты
не проживешь. Играться в то, что мы начнем куда-то давать газ, там
Румынии или еще кому-то и параллельно отдавать его еще и на
промышленность, то мы умрем. Но если мы остановимся и все осушим, то до
конца отопительного сезона вопросов нету. Страна будет теплая, все будет
хорошо. Он это решение принял, Россия полностью перекрыла кран."
http://versii.com/news/290916/
http://versii.com/files/111.mp3
https://www.youtube.com/watch?v=85hD8ikl_nE&t=85s слухати з 01:25
(
(див. закінчення)
Досить дивно, що майже ніколи не згадується
початок конфлікту між головою уряду Ю.Тимошенко та головою РосУкрЕнерго
Дмитром Фірташем, який трансформувався у газову війну в січні 2009 року
і мав наслідком кримінальну справу проти Ю.Тимошенко у 2011
А варто просто пригадати, з чого почалося друге прем"єрство Ю.Тимошенко
На
початку грудня 2007 тодішній міністр палива та енергетики Юрій Бойко
здійснив заплановий візит до офісу Газпрому, де домовився з його головою
О.Міллером про підвищення ціни рос.газу для України зі $135 до $179,5 за
1 тис. куб. м. Але ситуація на політичній арені в грудні 2007
кардинально змінилася: в наслідок дострокових виборів в парламенті
утворилася нова коаліція, яка відправила уряд В.Януковича у
відставку і сформувала новий уряд на чолі з Ю.Тимошенко
Не пройшло і місяця з моменту призначення
нового прем"єра, як РосУкрЕнерго повідомило про те, що ціна газу для України вже не $179,5 а $314,7. Тоді уряд доклав чималих зусиль. щоб
повернути вже домовлену в грудні ціну і в березні 2008 було укладено
пряму угоду між Нафтогазом та Газпромом, яка повернула ціну $179,5 та
повернула поставлені в січні-лютому обсяги палива за ціною $314,7
безпосередньо РосукрЕнерго. Таким чином, в 2008 році завдяки діям прем"єра Тимошенко було повернуто до держбюджету $(315-180) * 5 200 000 = $720 000 000 якщо я помилився в обрахунках, то виправте :)
Добірка повідомлень з новин: тільки факти
04.12.2007
в центральному офісі ВАТ «Газпром» відбулася робоча зустріч голови
правління Олексія Міллера і міністра палива та енергетики України Юрія
Бойка. Сторони домовилися, що в 2008 році ціна газу на кордоні Росії й
України становитиме 179,5 дол. за 1 тис. кубометрів.
Про це УНІАН повідомили в Управлінні інформації ВАТ «Газпром». http://www.unian.ua/news/224917-nazvali-novu-tsinu-gazu-1795-dolariv.html
18.12.2007
Юлія Тимошенко стає прем"єром і формує коаліційний Кабінет Міністрів
16.01.2008 RosUkrEnergo: газ для України - не туркменський, тому і дорожчий
Швейцарська компанія RosUkrEnergo AG у першому кварталі 2008 року
постачатиме Україні зокрема російський газ для заповнення паливного
балансу України у зв`язку зі скороченням обсягів поставки газу з
Центральної і Середньої Азії. Про це говориться в повідомленні
RosUkrEnergo з посиланням на виконавчого директора трейдингової компанії
Костянтина Чуйченка, копію якого має в своєму розпорядженні УНІАН.
"У січні цього року відбулося зниження обсягів поставки природного газу з
Центральної і Середньої Азії у зв`язку з аномально холодною погодою.
Зниження поставок відносно планових обсягів становить близько 40 млн.
куб. м на добу", – говориться в повідомленні.
У зв`язку з цим, для забезпечення безперебійних поставок природного газу
і заповнення балансу газу України в січні 2008 року компанія
RosUkrEnergo AG придбала російський газ відповідно до діючого контракту і
формули ціни, узгодженої сторонами в січні 2006 року.
"У першому кварталі поточного року ціна закупівлі російського газу,
розрахована за формулою, становить 314,7 доларів США за 1000 куб. м. На
16 січня 2008 року обсяг російського газу, поставленого компанією
RosUkrEnergo AG споживачам України, становив близько 740 млн. куб. м", –
говориться в повідомленні. http://www.unian.ua/news/231144-rosukrenergo-gaz-dlya-ukrajini-ne-turkmenskiy-tomu-i-dorojchiy.html Медведєв: Україна продавала газ своїм споживачам удвічі дорожче Через “структури, які нам невідомі"
Україна продавала газ своїм споживачам за завищеною вдвічі ціною, заявив у п`ятницю президент Росії Дмитро Медведєв на зустрічі з головою "Газпрому" Олексієм Міллером, яку транслювали російські телеканали. "Минулого року, коли ми постачали газ українським споживачам по 179,5 доларів (за тисячу кубометрів), цей самий газ український споживач одержував за ціною 320 доларів за тисячу кубометрів", - сказав глава російської держави. "І вся ця маржа осідала в кишенях структур, які нам невідомі, які, ймовірно, втілюють чиїсь корупційні інтереси. І гроші від цих операцій, ймовірно, використовувалися для досягнення політичної мети або для вирішення особистих проблем", - додав Медведєв. Він назвав цю ситуацію дуже сумною. "Це б`є по кишені звичайного українського споживача, людей, які нам небайдужі, близьким нам людям", - цитує президента РІА "Новости". Він переконаний, що українські споживачі повинні знати про те, що "Газпром" поставляв газ за однією ціною, а фактично їм продавався газ за подвійною ціною. Як повідомляв УНІАН ("Хтось в Україні прагне зберегти газових посередників", За "газовим конфліктом" стоїть намагання повернути посередників), питання щодо загрози повернення посередників протягом останнього тижня порушувалося як російськими, так і українськими офіційними особами. Довідка УНІАН. З 2006 року компанія RosUkrEnergo AG (Швейцарія) була ексклюзивним постачальником газу до України, реалізовуючи його українським споживачам через ЗАТ «УкрГаз-Енерго». 50% RosUkrEnergo належить російському газовому монополісту ВАТ «Газпром», 45% - українському бізнесмену Дмитру Фірташу, 5% - Івану Фурсіну. http://www.unian.ua/news/294172-medvedev-ukrajina-prodavala-gaz-svojim-spojivacham-udvichi-dorojche.html
6 березня 2008 Тимошенко написала Президенту листа щодо ситуації у газовій сфері:
Я, як Прем’єр-міністр України, цілком погоджуюся з Вами і підтримую Вас у
Вашому прагненні нормалізувати ситуацію на газовому ринку України, виключити
будь-які непорозуміння. Також я підтримую і буду виконувати домовленості між
Президентами України та Російської Федерації від 12 лютого у тій частині що
стосуються доцільності негайної нормалізації стосунків між нашими країнами у
газовій сфері.
Проте, Кабінет міністрів не може погодитися з деякими умовами цих
домовленостей, а саме:
Закупівля в першому кварталі 2008 року російського природного газу за ціною
315,6 доларів США за тисячу кубометрів газу з попередньою предоплатою.
Заміна одного посередника іншим шляхом створення спільного підприємства
(СП-2) для реалізації всього імпортованого та газу власного видобутку на внутрішньому
ринку України.
Відсторонення НАК “Нафтогаз України” від можливості балансування та
розподілу газу на внутрішньому ринку України шляхом укладання угод та
постачання газу СП-1 (імпортером газу) та СП-2.
Реалізація цих умов, на переконання Уряду, керівництва НАК “Нафтогаз
України” та незалежних експертів, призведе до збереження корупційних схем та
зловживань, банкрутства НАК “Нафтогаз України” і буде суперечити національним
інтересам. http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=116809364
Москва. 13
марта. INTERFAX.RU - Председатель правления ОАО "Газпром" Алексей Миллер
и председатель правления НАК "Нафтогаз Украины" Олег Дубина подписали
соглашение о развитии отношений в газовой сфере, сообщает "Интерфакс".
В соответствии с соглашением, с марта по декабрь 2008 г., в Украину
будет поставлен газ центрально- и среднеазиатского происхождения в
объеме не менее 49,8 млрд кубометров по цене $179,5 за 1 тыс.
кубометров. Покупателем газа на границе с Украиной будет НАК "Нафтогаз
Украины". При этом поставки среднеазиатского газа в январе-феврале в
объеме 5,2 млрд кубометров будут полностью оформлены и оплачены по
контрактам RosUkrEnеrgo и "УкрГазЭнерго".
Дополнительно к объемам
центрально- и среднеазиатского газа, НАК "Нафтогаз Украины" оформит с
RosUkrEnеrgo контракт купли-продажи российского газа, поставленного в
Украину в январе-феврале 2008 г., по базовой цене $315 за 1 тыс.
кубометров, расчеты по которому могут быть осуществлены путем возврата
соответствующих объемов газа. http://interfax.ru/news.asp?id=4251&sec=1447 Угода між Нафтогазом і Газпромом від 12 березня 2008 (документ):
