четвер, 8 вересня 2011 р.

Юлія Тимошенко. Стенограма виступу в суді від 7.09.2011

Свідчення та правова позиція Юлії Тимошенко у газовій справі

Шановні учасники судового розгляду!
В першу чергу я хочу зазначити. що навколо цієї справи вирує дуже багато домислів та інсинуацій. При цьому слід звернути увагу на те, що роблять спробу звинуватите мене у скоєнні кримінально-карного діяння, тобто злочину, передбаченого конкретною нормою кримінального закону, а саме ч. 3 ст. 365 Кримінального Кодексу України (ККУ).
Що до суті та форми цього процесу, мені чесно кажучи, немає що додати, тому що щодо цього вже висловилися представники політикуму, видатні особистості, представники громадянського суспільства, творчих та наукових кіл України, провідні європейські політики та державні діячі, офіційні органи практично всіх країн, які входять до Європейського Союзу, а також офіційні органи Сполучених Штатів Америки, Російської Федерації. Всі вони визначили разом з відомими правозахистними організаціями світу цей процес як такий, що немає нічого спільного з кримінальним процесом. Що він є політично вмотивованим, що арешт є вкрай незаконним, а обвинувачення є не тільки не конкретним, а ще і надуманим, є спробою криміналізувати нормальні політичні рішення та нормальну діяльність премьєр-міністра України. Коли я передам свої покази суду, в письмовій формі в тому числі, я додаю всі офіційні заяви, звернення до суду, до діючого президента, які оформлені належним чином і де видно, що світ вже давно дав оцінку цьому процесу як політично-замовному. Але окремо хотіла би наголосити на дуже важливому висновку Данського Гельсингського комітету з прав людини (ДГКПЛ) , який детально вивчив мою кримінальну справу: вона була перекладена, для того були підібрані всі документи і робилося це на звернення відповідних інституцій Європейського Союзу і саме в цьому висновку ДГКПЛ зазначається, що висунуті мені обвинувачення криміналізують звичайні політичні рішення з якими не може погодитися по якимось причинам чинний уряд, а також звинувачення, які мені пред"явлені і розглядаються в цьому судовому процесі за своїм характером, як зазначено у висновку ДГКПЛ є такими, що ніколи би не вважалися кримінальним злочином у звичайних обставинах, а також у країнах, де немає політичних репресій і такі справи не можуть вирішуватися в рамках системи кримінального правосуддя.
Таким чином, не покладаючися на цілком прогнилу систему правосуддя в Україні і на явну замовність цього суду, правозахистні організації світу, яким довіряють, яких поважають, думку яких беруть до уваги, вже визначилися і відносно порушеної кримінальної справи і відносно цього процесу. І це значить, що навіть якщо суд набереться безправ"я і винесе обвинувальний вирок, я думаю, що цей вирок буде таким самим нелегитимним, як і весь цей суд, як і штучна, за політичними обставинами сфальшована кримінальна справа. При цьому слід зазначити, що сторона обвинувачення протягом ходу всього судового розгляду робить спробу підмінити поняття та замість чітких і зрозумілих аргументів, які надавали б хоч якісь докази в цій кримінальній справі, робить спробу нав"язати дискусію з пропагандистським ухилом з питань, які не мають нічого спільного з кримінальними обвинуваченнями, які вони сфальшували. Наприклад, зокрема: піднімаються події 1996 року, виключно з пропагандистською метою, з"ясовується вигідність або невигідність газових контрактів, до підписання яких я не маю відношення, до сфальшованих обвинувачень, які вони мені пред"являють. Також робиться спроба якимось чином укладання угоди між керівниками НАК Нафтогазу та Газпроому 19.01.2009 прив"язати до моєї діяльності і моїх функцій як прем"єр-міністра. Все це - груба чорна пропагандистська кампанія, яку веде сьогодні режим, використовуючи прокуратуру і цей суд.
Одразу хочу зазначити, що всі ті питання, які пропагуються прокуратурою і всім цим замовним судовим процесом не є та не може бути предметом кримінального переслідування, однак про це я скажу трохи пізніше.
А зараз я хотіла би відійти від будь яких політичних оцінок, тому що мені здається, що весь світ вже дав свою політичну оцінку всьому, що відбувається, а я хотіла би перейти на юридичну мову і саме використовуючи виключно право розібратися в юридичних аргументах цього обвинувачення.
Розпочну з того, що 17.06.2011 старший слідчий в особливо важливих справах Генеральної Прокуратури України (ГПУ) пан Нечвоглод в порушення вимог ст.223 КПК України склав обвинувальний висновок у кримінальній справі №493151 за обвинуваченням у вчиненні якби-то злочину, передбаченого ч.3 ст.365 ККУ. Зверніть увагу, в той же самий день, коли він склав обвинувачення, обвинувальний висновок був за лічені хвилини затверджений першим заступником ГПУ паном Р.Кузьміним, який знаходиться в прямій взаємодії з Адміністрацієй Президента (АП) і реально робить все, щоб політичні репресії через ГПУ провести в життя. В той же день, коли незаконно був складений обвинувальний висновок і в той же день, коли Р.Кузьмін без будь якого вивчення справи одразу ж підписав цей висновок, в цей же день справа була передана до Печерського суду. І в цей же самий день, через декілька хвилин справа була якби-то розподілена судді Кірєєву, якого за місяць до того Указом президента з районного суду перевели сюди теж невипадково. Все це готувалося і планувалося. Зверніть увагу: у цей самий день у справі було відкрито впровадження. За один день 17.06.2011 були пройдені процедури, які в інших кримінальних справах проходять місяцями. На данний момент справа перебуває в провадженні судді Печерського районного суду в м.Києві, який слухає її практично без будь яких перерв: з ранку з 9-10 години до 19-20 години вечора, повністю позбавивши мене права на конфіденційне спілкування з моїми адвокатами, на будь яку роботу з адвокатами, на підготовку до захисту, але про це я скажу пізніше.
Зараз я хочу перейти до того питання, яке безпосередньо стосується юридичних аспектів. Відповідно до вимог ст.285 Кримінально-Процесуального Кодексу України (КПКУ) судовий розгляд кримінальної справи може бути лише і виключно в межах обвинувачення, визначенного в обвинувальному висновку. Відповідно до ч.2 ст.233 КПК України обвинувальний висновок складається з описової і резулятивної частини. В описовій частині обов"язково мають бути зазначені обставини справи, як їх встановлено на досудовому слідстві: місце, час, спосіб, мотиви, наслідки якби-то злочину, вчиненого обвинуваченим, а також докази, які зібрано у справі і відомості про потерпілого. Хочу підкреслити, що "докази" - це ключове слово.
Наступне: показання кожного з обвинувачених по суті пред"явленного йому обвинувачення також мусять бути представлені і доводи, наведені ним на свій захист, і результаті їх перевірки. Всі доводи, які я наводила, по цій справі ніхто не перевіряв.
А крім того, прокуратура зобов"язана була в цьому обвинувальному висновку зазначити обставини які як обтяжують, так і пом"якшують всі ті висновки. Нічого подібного зроблено не було.
В той же час в обвинувальному висновку по кримінальній справі всупереч ч.2 ст.232 КПКУ не міститься будь яких данних та доказів, що підтверджують скоєння мною будь якого порушення закону. не кажучи вже про злочин, які передбачені ч.3 ст.365 ККУ. У суда на цю хвилину, маючи всі матеріали кримінальної справи, немає будь яких доказів існування навіть елементу порушення закону. Для цього я хочу навести сам склад ст.365, який мені інкрімінуть.
Ст.365 передбачає, що покарання наступає за перевищення влади, службових повноважень, тобто умисне (це перша обставина, яка не доведена) вчинення службовую особою дій, які явно (підкреслюю, явно) виходять за межі наданних їй службових повноважень. Тобто обвинувачення мусило довести явні беззаперечні мої дії, які б виходили за межі моїх повноважень. І це при тому, якщо вони б завдали реальної шкоди або окремим громадянам або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. І саме це вже карається. А крім цього, ч.3 передбачено, що дії, за які наступає покарання, згідно ст.365, якщо вони спричинили тяжкі наслідки караються вже таким позбавленням волі, як вказала ГПУ, від 7 до 10 років. Тобто не просто завдана шкода, а мусить бути завдана тяжка шкода, тяжкі наслідкі.
А тепер я хочу зазначити, що норма, сформульована у ст.365 ККУ є нормою, яку юристи називають бланкетною диспозицією, тобто вона сама по собі не може бути складом злочину. Вона лише описує, який це злочин, але ця норма потребує детальнішого доказу. І для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Бланкетна диспозиція основана на тому, що норма має лише загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнюють кримінально-правову норму чітким і конкретним змістом, бо сама по собі вона не існує.
Тобто і під час досудового слідства, і зараз в суді, зобов"язані були з"ясувати саме які дії особи, передбачені будь якою нормою, необхідно ретельно з"ясувати і визначити у відповідних процесуальних документах:
1. в чому саме полягають названі в статтях порушення.
2. норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержані. Якщо говориться про явне перебільшення повноважень, тут мусить бути імперативна норма, яку я прямо порушила, і це слідство мусить довести.
3. обов"язково встановленний причинно-наслідковий зв"язок між порушенням конкретної імперативної норми та передбаченими законом суспільно-небезпечними наслідками. І цей зв"язок мусить бути настільки нерозривним, щоб він доводив це.
Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 (це імперативна норма) від 26.12.2003 "Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень" під перевищенням влади або службових повноважень необхідно розуміти:
1. це вчинення дій, які є компетенцією вищестоящою службовою особою цього відомства чи службової особи іншого відомства.
2. це вчинення дій, виконання яких дозволяється в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку за відсутності цих умов.
3. одноособове вчинення дій, які могли бути вчинені лише колегіально. Саме цю норму до мене намагаються застосувати.
4. вчинення дій. які ніхто не має права виконувати або дозволяти.
Хотіла би звернути увагу на те, що ані на досудовому слідстві, ані під час оголошення постанови про притягнення до кримінальної відповідальності в якості обвинуваченої. про що свідчить відповідна відмітка на постанові (том13 арк.126), ані під час судового розгляду, зокрема в судовому засіданні 22.07.2011, ні слідчий ні суддя, ні обвинувачення не змогли в простій зрозумілій формі роз"яснити мені суть пред"явленного мені обвинувачення. В чому є мій злочин? Ніхто не зміг роз"яснити. І враховуючи ту обставину, що роз"яснюючи відповідно до вимог ст.298 КПКУ суть висунутого мені звинувачення, головуючий у справі суддя Кірєєв в судовому засідання 22.07.2011 в 2-х годинних намаганнях сформулювати суть мого злочину все ж таки заявив про те, що я звинуваючуюсь у тому, що затверджуючи вказані директиви я достеменно знала що вони приймаються виключно колегіальтним рішенням Кабінету Міністрів України. Але не зважаючи на те, що урядом документи не були прийняті, я якбито затвердила їх і надала їх особі уповноваженій підписати контракт і що обвинувачення розуміє суть моєї вини в тому, що моє доручення. яке я в вигляді директив підписала, міг приймати лише виключно колегіальний уряд, тобто КМУ. Тому я хочу щоби всі знали, в тому числі і суд, що мене звинувачують не в тому, що контракти неефективні, тому що до контрактів як таких я не маю ніякого відношення, не в тому, що ціна якась не така, а склад злочину ст.365 - це виключно директиви: мала я право підписувати своє доручення у вигляді директив чи не мала. Чи це було виключне право КМУ, а я замість КМУ зробила такий злочин і сама підписала директиви. І за це вони хочуть, власне кажучи, мені від 7 до 10 років виписати в цьому судовому процесі.
Я розумію суть озвученого звинувачення так, що ГПУ мене обвинувачує у тому, що я одноособово вчинила дії, а саме затвердила директиви, які могли бути вчинені лише КМУ як колегіальним органом. Виходячи з цього, ГПУ повинна була мені довести, що затвердження вимог до господарюючого суб"єкту НАК Нафтогаз України у вигляді директив входила на той момент до виключної компетенції колегіального уряду КМУ. Якщо обвинувачення не доводить. що приняття таких директив для господарюючого суб"єкту НАК Нафтогаз не входило до виключної компетенції КМУ, цього злочину не існує. Я звертаю увагу на той факт, що я не зобов"язана доводити свою невинуватість в цьому судовому процесі а також на досудовому слідстві. ГПУ зобов"язана була надати суду беззаперечні докази того, що приняття директив для господарюючого суб"єкту НАК Нафтогаз є виключною компетенцією уряду. Вони мусили надати докази не просто того, що це може бути або не бути, і не докази, які б породжували якісь сумніви, а саме беззаперечні докази.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 26.12.2003 суди зобов"язані вимагати від органів досудового слідства долучення до матеріалів кримінальних справ перевищення влади або службових повноважень копій нормативно-правових актів, положень, інструкцій, інших документів, що доводять беззаперечний характер явного перевищення службових або посадових повноважень. Ч.1 п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 Пленум зобов"язав суди відповідно до вимог ст.161 КПКУ, зберігаючи об"єктивність та неупередженність, створювати необхідні умови виконання сторонами їх процесуальних обов"язків та здійснення наданих їм прав, зокрема на з"ясування всіх фактичних обставин справи. І враховуючи те, що ГПУ звинувачує мене у одноособному вчиненні дій, які законодавством України нібито на їх розсуд віднесено до компетенції КМУ як колегіального органу, однією з головних обставин. які необхідно було з"ясувати слідству та в той час. коли був попередній судовий розгляд треба було з"ясувати і суду: є визначення факту наявності повноважень КМУ як колегіального органу на затвердження директив для господарюючого суб"єкту. І це перша обставина: якщо діючим законодавством не передбачено виключного імперативного зобов"язання приймати урядом директиви для господарюючого суб"єкта, цю справу неможливо було відкривати, а суд мусив закрити її одразу як він би це з"ясував. Але на жаль все відбувається в абсолютно інший спосіб. Навпаки, на досудовому слідстві прокуратура не довела що НАК Нафтогаз обов"язково мусив отримати в імперативному порядку директиви кабінету міністрів. Тому що нема такого документу в природі бо нема такого закону.
Згідно із законом про КМУ (а цей закон є ключовим для аналізу того, перевищувала я свої повноваження, чи ні) в редакції від 16.05.2008 №279-6 в якій він був чинним в січні 2009. Я підкреслюю і прошу всіх звернути увагу: КМУ згідно цього закону не наділенний повноваженнями затверджувати директиви суб"єктам господарської діяльності на ведення переговорів та укладання контрактів і з іншими суб"єтами господарської діяльності в тому числі і інших держав. Тому я власне і діяла і відповідності до цього закону у 2009 році. Абзацем 3 п.4 ч.1 ст.20 Закону про КМУ до повноважень КМУ у сфері зовнішньої політики відносилося лише забезпечення відповідно до закону про міжнародні договори вирішення питань щодо укладання та виконання міжнародних договрів України і тільки цей факт і тільки це повноваження регламентується законом про КМУ. Законом. який регламентував укладання міжнародних договорів на той період є закон про міжнародні договори України від 29.06.2004 де у ст.2 у визначенні міжнародного договору України дуже чітко зазначено: це укладений у письмовій формі договір з іноземною державою або іншим суб"єктом, який керується міжнародним правом в незалежності від того, міститься договір в одному чи в декількох пов"язаних між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування (договір. угода, конвенція, пакт) міжнародні договори України укладаються виключно президентом України або за його дорученням, КМУ або за його дорученням, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, державними органами від імені міністерств, інших органів центральної виконавчої влади від державних органів. Договори куплі-продажу газу, по яким я даю зараз покази, що укладаються між НАК Нафтогазом та ВАК Газпромом не є міжнародними договорами України, вони є господарськими договарами, що укладаються суб"єктами господарської діяльності, а отже до компетенції саме КМУ не належить (не віднесено) надання директив щодо їх укладання та виконання. Це саме те, чим я керувалась в 2009 під час розв"язання газовох кризи і це саме ті закони, на які я спиралась, діючи у строгій до них відповідності. Це не лише моя думка, що директиви КМУ необхідні виключно до укладання міжнародних договорів. Це ще і думка зокрема: міністерства юстиції України. Своїм листом від 7.04.2011 міністр юстиції Лавринович чітко визначив, що директиви КМУ потрібні виключно для укладання міжнародних договорів і що директиви, які я підписала як своє доручення не можуть навіть приблизно розглядатися як урядовий документ. Які ще потрібні свідчення, якщо діючий на сьогодні міністр юстиції кабінету Азарова, який призначений в тому числі за участі діючого президента прямо сказав, що не потрібні були директиви КМУ для укладання угод між НАК Нафтогаз та Газпромом. Але на цьому не завершуються докази, які є у справі. Крім того, існує лист заступника генерального прокурора Кудрявцева і лист генерального прокурора України Пшонки. Більше того, коли Кудрявцев давав у цьому залі покази, він сказав що він свій лист підписував не від свого імені, а це була позиція Генеральної прокуратури. І в цьому листі так само зазначено, що для укладання контрактів між НАК Нафтогаз і Газпромом не потрібні директиви уряду. Так що ж з мене прокуратура вимагає? А крім того там зазначено, що доручення, яке я підписала у вигляді директив не може розглядатися як рішення КМУ. Це є в матеріалах справи. Це говорить про повну відсутність в моїх діях будь якого порушення закону. Але цього виявилося не достаньо в тому числі і для суду, щоб закрити цю кримінальну справу. Я хочу нагадати, що також показами свідків: ексмінстр юстиції Оніщук, ексзаступник генерального прокурора Кудрявцев, ексзаступник генерального прокурора Корнякова, експерта Нагребельного, які в тому числі за рішенням РНБО на той час аналізували законність або незаконність моїх дій як прем"єр-міністра України. Вони чітко визначили в судовому засіданні в своїх показах: не потрібно директив КМУ для укладання угод між НАК Нафтогаз і Газпромом і що моє доручення у вигляді директив, яке я підписала, не є рішенням уряду і не може їм бути. А крім того, вони зазначили в своїх же показах, в своїх виступах і в своїх документах що не має на ту хвилину, коли вони розглядали це, ніякого порушення закону. Так скажіть будь ласка, за що порушена кримінальна справа і за що мене зараз судять?
Таким чином видання мною як прем"єр-міністром України доручення міністру палива та енергетики у вигляді директив на переговори делегації НАК Нафтогазу не може вважатися перевищенням влади та службових повноважень у формі вчинення одноособових дій, які можуть бути вчинені лише колегіально, оскільки колегіальний орган КМУ не наділенний повноваженнями приймати директиви для господарюючих суб"єктів. Після того, як це з"ясувалося, в тому чмслі під час досудового слідства, а також попереднього розгляду справі в суді, ця справа мусила бути закрита за відсутності будь яких елементів складу злочину в моїх діях. І це очевидно для будь якого правознавця. Про це дуже чітко написав експерт Андрушко, який очолює кафедру по крімінальному праву державного університету ім. Т.Г.Шевченка, де він прямо написав, що в діях прем"єр-міністра на той час не було перевищення своїх повноважень і КМУ не наділенний повноваженнями принимати такі директиви. В одночас, п.2 пар. 9 Регламенту КМУ в редакції, чинній станом на січень 2009 передбачено, що прем"єр-міністр з метою спрямування координації діяльності членів КМУ, керівників інших центральних органів виконавчої влади, місцевих ДА, РМ АРК наділений правом давати доручення. І я неодноразово на досудовому слідстві, і в тому числі на суді, зазначала, що директиви, які я підписала - це є моє доручення. І я оформила своє доручення в вигляді директив, нічого не порушуючи. Доручення прем"єр-міністра, які не могли даватися згідно цього пункту Регламенту КМУ могли мати різну назву, різну зовнішню форму (законом це не передбачається), бути у вигляді настанов, директив, вказівок, при цьому при конфлікті назви документу та його змісту теорія права беззаперечно віддає перевагу змісту документу. Наприклад, якщо документ названий "договором даріння", а за змістом це договір купівлі-продажу, то це є договір купівлі-продажу. незалежно від того, як його назвали. Це втому числі чітко сказав експерт Нагребельний в судовому засіданні в своїх показах. Крім того, зроблена також філологічна експертиза, яка долучена до матеріалів кримінальної справи. І ця філологічна експертиза яка зроблена інститутом української мови національної академії наук України під терміном "директива" розуміє. що це: керівна настанова вищої інстанції підлеглим; розпорядження загального характеру; керівна вказівка, яку дають керівні органи, підпорядковані своїм підлеглим; настанова, вказівка, обов"язкова до виконання. І вцій же експертизі чітко зазначено, що синонімом слова "директива" є слова "наказ" і "доручення". Що ще треба було, щоб з"ясувати на базі моїх показів, на базі показів всіх міністрів і експертів, що це є доручення?
Крім того, я хотіла б також дати свої покази відносно деяких позицій в обвинувальному висновку, тому що це прямо мусить аналізуватися у моїх показах. я хочу зазаначити, на що посилається прокуратура. І що взагалі вони беруть до відома. Вони говорять про те, Регламентом КМУ передбачено, що якбито КМУ розглядає на своєму засіданні урядові директиви. Вони посилаються на пар.2 Регламенту КМУ і його на пар.9. де зазначено, що урядові директиви розглядаються на засіданні уряду, і що урядові директиви приймаються колегіальним рішенням. Но дорогі друзі, там же ж чітко говориться про директиви, які передбачені законами України як такі які мусять прийматися урядом.
Доручення не є урядовою директивою, і тому пар.2 і пар.9 в обвинуваченні прокуратури абсолютно не стосуються мого доручення. Якщо йти за логікою прокуратури, то тоді, наприклад, угоди між НБУ та будь яким іншим комерційним банком України також мусять затверджуватися директивами уряду. І тоді, наприклад. якщо уряд згідно Регламенту КМУ пар.2 і пар.9 затвердить директиви тільки тому, що вони називаються директиви, між НБУ та ком.банком, то це що буде, законно? Ні, безумовно, це не буде законно. І тому коли ГПУ посилається на Регламент, тому що уряд на своєму засідання приймає директиви, то маються на увазі тільки ті директиви, які беззаперечно передбачені іншими законами України для затвердження урядом. А проаналізувавши всю законодавчу базу України стало зрозумілим, що тільки одні директиви затверджуються урядом, тільки про це є вимога, це директиви на укладання міжнародних угод. Більше в законодавстві жодної згадки про це немає. І це означає, що згідно пар.2 і пар.9 Регламенту КМУ, коли там маються на увазі директиви, то маються на увазі виключно директиви для укладання міжнародних угод. Але все це було проігноровано. І тому, коли ГПУ фальшувало ці звинувачення, кони послалися тільки на пар.2 та пар.9 Регламенту, що там якбито затверджуються урядові директиви, не розшифрувавши які саме директиви уряд зобов"язаний затверджувати. І затвердження яких директив є обов"язковим виключним беззаперечним правом і обов"язком уряду. І тому вся ця справа від самого початку є сфальшованою.
Але я хочу далі пояснити. іншою складовою визначених в обвинувальному висновку звинуваченнях відносно мене є надумане твердження обвинувачення про відсутність 19.01.2009 у прем"єр-міністра України повноважень на затвердження та надання директив, вимоги яких були необхідними для виконання головою правління НАК Нафтогаз при підписанні контрактів на постачання природнього газу у 2009-2019 роках та контракти про обсяги та умови транзиту. При цьому діюче на 19.01.2009 законодавство України та Статут НАК Нафтогаз не тільки не наділяли КМУ як вищий орган у системі органів держвлади правом на втручання у господарську діяльність НАК Нафтогаз України у вигляді надання директив, які б визначали для НАК Нафтогаз умови, включення яких до тексту контракту були б обов"язковими для НАКу, а прямо забороняли КМУ як вищому органу у системі органів вищої виконавчої влади надавати будь які директиви як умови в угоди між НАК Нафтогаз та ВАТ Газпром. я хочу звернути вашу увагу і ст.6 Господарського Кодексу України прямо заборонено втручання органів державної влади в господарську діяльність. І тому я в 2009 році не зобов"язала уряд приймати директиви КМУ на укладання угод між двома господарюючими суб"єктами саме тому, що це був би протиправний вчинок і перевищення повноважень КМУ і КМУ прямо порушував Господарський Кодекс України, крім того ГПУ зараз, обгрунтовуючи свої обвинувачення, посилається на закон про господарюючі суб"єкти державної форми власності, де говорить про те, що уряд, або урядові організації, якбито є акціонерами і можуть приймати безпосередні рішення. Хочу звернути вашу увагу, що Постановою КМУ прямо передано право управління НАК Нафтогазом міністерству палива та енергетики і тому КМУ не є акціонером НАК Нафтогазу, не є органом державної влади, який згідно чинних нормативних актів управляє НАК Нафтогазом, а це виключно компетенція міністерства палива та енергетики. І тому посилання в обвинувальному висновку на закон про господарюючі суб"єкти з державною формою власності стосується міністерства палива та енергетики, а не КМУ. Тому я діяла в 2009 згідно всіх цих законів. 19.01.2009 я, реалізуючи повноваження перем"єр-міністра України, визначені в п.4 ч.1 ст.44 Закону про КМУ "Щодо коордінації діяльності членів КМУ" з метою доведення до міністра палива та енергетики (ПЕК) головних положень переговорів між прем"єр-міністром України та прем"єр-міністром РФ оформила результати переговорів у вигляді документу, визначенного як моє доручення у вигляді директив, та надала це доручення міністру палива та енергетики щодо врахування визначенних у них положень у роботі міністерства палива таенергетики, яке безпосердньо має функцію управління акціями або власністю НАК Нафтогаз. Я не порушила на той час в 2009 жодної норми закону, жодної норми Регламенту КМУ, своїх повноважень, закону про КМУ і Конституції України. І це прямо доведено нами до судового розгляду. За своїм характером наданий мною міністром палива та енергетики документ в січні 2009 під назвою "Директиви" не є нормативним актом, який би регулював господарську діяльність НАК Нафтогаз України. Я підкреслюю: я довела результати своїх переговорів з прем"єр-міністром РФ у вигляді свого доручення до міністра палива та енергетики. Якщо це є злочином в українському законодавстві, то хай прокуратура доведе, що це є злочин, а не фальшує справу іне посилається на ті пункти закону і Регламенту. які не мають ніякого відношення до виключної компетенції КМУ приймати директиви для укладання контрактів між господарюючими суб"єктами, в тому числі з державною формою власності. Додатково хочу зазначити, що 19.01.2009 разом із директивами мною як прем"єр-міністром України було надано окреме доручення міністру ПЕК Продану Ю.В. відповідно до вимог закону про КМУ та Регламенту КМУ. Цим дорученням я як прем"єр-міністр України довела до міністра ПЕК результати переговорів, що проводилися мною в Москві 17-18.01.2009 з метою врахування їх в роботі. Ви не знайдете жодного пункту в моїх директивах, де було б написано, що я когось зобов"язую укласти контракти, тому що це поза межами моєї компетенції. я не маю до тих контрактів жодного відношення, а дати інформацію для ведення переговрів було моїм обов"язком. Факт видання цього доручення, а власне "Директиви" були лише додатком до мого доручення і, під час допиту міністра ПЕК Продана Ю.В. він пред"явив копію цього доручення, яке я написала власноруч в Москві, супроводжуючи директиви. Чому я написала це доручення? Тому що я діяла строго до Регламенту КМУ і я оформила своє доручення. Є дві людини-учасники цієї події: це я і Продан. Більше немає учасників події передачи мого доручення Продану. Продан не просто підтвердив те, що я дала йому це доручення, а він попросив суд долучити моє власноруч написане доручення до справи. І він підтвердив, що він отримав його. Я підтвердила, що я дала таке доручення, я підтвердила свій підпис. Зараз у нас ще є нотаріально завірене свідчення Продана, що саме це доручення я йому давала і до нього були додатком директиви. Я дотримувалася всіх норм законодавства, і більше того, я ніколи б не допустила приняття урядом директив на укладання контрактів між господарюючими суб"єктами, тому що це було б пряме втручання в їх господарюючу діяльність і тому, що це було заборонено як мінімум трьома законами. Таким самим чином, як я тільки що пояснила, підтвердженням Продана та моїм підтвердженням, факт існування доручення підтверджується всіма, кого це доручення стосувалося та не спростовується матеріалами кримінальної справи. а тому не можна не взяти його до уваги судом та не оцінити як документ. Але в той же час і моє письмове. написане від руки доручення, є дорученням, і директиви, які долучені до цього доручення, самі по собі є дорученням у вигляді директив. тому що вони доводять лише результати моїх переговорів з Путіним, які проводилися 17-18.01.2009.
Додатково також зазначаю, що відповідно до рішення управління НАК Нафтогаз від 12.01.2009 голова правління НАК Нафтогаз Дубина не мною був уповноважений на підписання контрактів будь якого змісту, а правлінням НАК Нафтогаз України, яке відбувалося 12.01.2009 і Дубина діяв, підписуючи ті контракти виключно на виконання рішення правління. В зв"язку з саме предаварійною екстремальною ситуацією із забезпеченням природним газом економіки та громадян України саме в наслідок такої екстремальної ситуації він отримав від правління НАК Нафтогаз повний картбланш: укладати з ВАТ Газпром такі договори, які він буде вважати за потрібне саме тому, що криза, тому, що патова ситуація, саме такі, які він буде вважати за потрібне. Слід також зазначити, що відповідно до протоколу засідання НАК Нафтогазу від 28.01.2009 правління НАК Нафтогаз схвалило дії делегації НАК Нафтогаз по підписанню 19.01.2009 газових контрактів та прийняло рішення про затвердження таких контрактів, визначивши їх прийнятність та ефективність. Не я, як прем"єр-міністр, приймала участь в підписанні цих контрактів, і не я давала команди Дубині підписувати ці контракти, а це рішення правління від 12.01.2009 і схвалені ці контракти були як раз 28.01.2009. якщо в тих контрактах було хоч щось неефективно, або щось було завідомо неправильним, правління НАК Нафтогаз ніколи би не схвалило ці контракти. Таким чином дії по проведенню українсько-російських переговорів а також переговори НАК Нафтогаз з ВАТ Газпром та контракти, підписані за наслідками їх переговорів, були повністю підтримані та повністю схвалені і погоджені з КМУ неа своєму засіданні 21.09.2009 де жодний член уряду не виступив з тим, що треба ці контракти денонсовувати, де присутня була зам.генпрокурора Корнякова, яка не мала жодних заперечень щодо цих контрактів, і крім того правлінням НАК Нафтогаз на своєму засіданні 28.01.2009.
Таким чином дорученням від прем"єр-міністра України у вигляді директив делегації НАК Нафтогаз на переговори з ВАТ Газпром (це том 4 арк.159-160) щодо укладання контракту купівлі-продажу природнього газу в 2009-19 рр та контракту про обсяги та умови транзиту природнього газу через теріторію України на період з 2009 по 2019, затверджені особисто мною як прем"єр-міністром за той період, надані мною в межах моїх службових повноважень та не містили в собі жодних єлементів втручання в поточну господарську діяльність НАК Нафтогаз, тому що вони не давали вказівки на підписання контрактів. Хочу також сказати, що все наведене мною зараз по пунктах підтверджується і відповідними матеріалами кримінальної справи. Зокрема, ще раз хочу зазначити, листом міністерства юстиції від 7.04.2009 за підписом міністра Лавриновича, листом заступника генпрокурора Кудрявцева від 18.06.2009 (т.12 арк.10-11), листом за підписом генпрокурора аналогічного змісту, долученного до матеріалів справи на вимогу захисту, стенограмою засідання КМУ від 19.01.2009 (т.6 арк. 114-137), стенограмою засідання КМУ від 21.01.2009 де були схвалені мої дії під час переговорів (т.4 арк.15-36), висновками фахівців інститута держави і права ім. Корецького НАНУ, допитами свідків: Нагребельного, Оніщука, Кудрявцева, Корнякової, Коваля, Ратушняка, Турчінова і всіх інших. Всі ті матеріали є в справі.
Всі ці люди говорять ключові речі:
1. що мої директиви - це доручення;
2. що КМУ немає імперативних повноважень приймати директиви для господарюючих суб"єктів;
3. що директиви, які я затвердила не мали нічого спільного з рішенням уряду і що це не є рішення уряду;
4. що директиви КМУ потрібні лише для укладання міжнародних договорів.
І хто це підтверджує, уявіть собі: генеральний прокурор, ексзаступники генерального прокурора, міністр юстиції, ексміністр юстиції, - всі вони підтверджують тезу про те, що в моїх діях нема складу злочину, а обвинувачення разом із судом продовжують весь цей фарс.
Я хочу зараз зупинитися на цьому. Згідно із листом заступника генпрокурора (т.2, арк.10-12) Кудрявцева, цитую: "За висновками фахівців міністерства юстиції України та інституту держави і права імені Корецького директиви делегації НАК Нафтогаз на переговорах з ВАТ Газпром "Щодо укладання акту купівлі-продажу природнього газу" затверджені 19.01.2009 прем"єр-міністром України не можуть розглядатися в розумінні директив уряду, затвердження яких регулюється законодавством України." Аналогічна позиція видображена і в листі генпрокурора на адресу Адміністрації Президента (АП), де він сказав, що "директив для складання угод між господарюючими суб"єтами не потрібно". Аналогічний висновок міститься і в листі міністерства юстиції України, підписаним Лавриновичем (т.1 арк.182-187). Цитую: "Директиви делегації НАК Нафтогаз на переговорах з ВАТ Газпром щодо укладання контракту купівлі-продажу природнього газу 2009-19рр та контракту про обсяги та умови транзиту природнього газу через теріторію України затверджені прем"єр-міністром України на нашу думку не можуть розглядатися в розумінні директив уряду, затвердження яких не передбачено діючим законодавством України". Також в цьому листі міститься висновок про те, що чинне законодавство України не передбачало видачу КМУ будь яких директив для переговорів господарюючих суб"єктів. У всіх цих листах написано, що директиви КМУ не потрібні на переговори і укладання контрактів для госп. суб"єктів. Питання: що перевищено, які директиви уряду ще треба було приймати, якщо це було б пряме порушення закону? Тобто, дві державні інституції: сама Генпрокуратура та Міністерство Юстиції України зробили чіткий висновок про те, що директиви, затверджені прем"єр-міністром України 19.01.2009 не є директивами КМУ, і, відповідно, не потребували затвердження на його засіданні, а КМУ не мав права видавати такі директиви НАК Нафтогаз України. Аналогічної позиції на засіданні уряду 19.01.2009 дотримувався і перший віцепрем"єр-міністр Турчинов. Відповідно до стенограми засідання КМУ, тоді 19.01.2009 Турчінов прямо сказав, що він лише проінформував членів КМУ про хід переговорів та заявив членам КМУ, що ніякого затвердження директив з боку членів КМУ не потрібно. Зазначене підтвердили в судовому засіданні свідкі: Турчинов, Павленко, Куйбіда, Новіцький, Вакарчук, Вінський, Шандра, Єхануров, Оніщук, Огризко - всі підтвердили, що Турчинов таке сказав. І в стенограмі це видображено. Немає ані в порядку денному, немає ані в стенограмі постановки на голосування. Є домисли сторини обвинувачення, що може бути таке, що хотіли поставити. Але, пане суддя, давайте примемо, наприклад, хоча це не відповідає дійсності, що ГПУ права. Наприклад - виносили проект розпорядження, виносили проект директиви - тим не менше, вони не були прийняті. І якщо цього не зроблено, навіть якщо ви думаєте і доводите, що був намір - ну і що? Уряд не прийняв ці директиви. А насправді я написала своє власне доручення. Тому якщо навіть прокурори вистрибнуть із шкіри і доведуть що хтось планував приймати директиви - це що, злочин, передбачений ст.365 ККУ? Це - абсурд!
Далі хочу зазначити: відповідно до стенограми засідання уряду від 21.01.2009 (т.4 арк.15-36) за результатами моєї доповіді уряд України в легитимний та законний спосіб схвалив дії (а не контракти!) урядової делегації, яку я очолювала. Він схвалив всі ці дії і ні в кого не виникло ніяких запитань, тобто ці дії повністю легітимізовані. Це по суті відбулася ратифікація урядом. На засіданні уряда була присутня заступник генпрокурора Корнякова. Відповідно до вимог закону про прокуратуру вона здійснювала загальний нагляд за дотриманням законності і під час проведення засідання КМУ, і законність прийнятих рішень. Я хочу вам сказати, що до мене жоден прем"єр-міністр і після мене жоден прем"єр-міністр не виходив з ініциативою, щоб на всіх засіданнях уряду був присутній заступник генепрокурора. Чому я це робила? Я робила це виключно для того, щоб всі мої дії були прозорими, всі рішення уряду були законними, ніякої корупції, ніякого лобізму, того, що зараз відбувається. І саме головне: це те, що заступник генпрокурора в режимі онлайн реального часу міг спостерігати за тим, як приймалися документи. І більше того, пане суддя, заступнику генпрокурора заздалегідь до засідання уряду передавалися проекти документів, які приймались на уряді. І це значить, що заступник генпрокурора мав право аналізувати не тільки на засіданні уряду, а задовго до засідання уряду знав, що буде уряд приймати. І якщо пані Корнякова не висловила жодного зауваження, а більше того, за доручення РНБО вона перевірила законність моїх дій як прем"єр-міністра під час переговорів з РФ під час розв"язання газової кризи, і якщо вона написала документ, що немає ніяких порушень на ту хвилину, коли вона його готувала, то що ще потрібно? І чи не зрозуміло, що сьогодні це просто є політичні репресії і політична розправа. Досліджуючи вищезазначену стенограму, я маю на увазі від 21.09.2009, в судовому засіданні під час цієї справи Печерський районний суд м.Києва встановив, що ні під час обговорення питання про результати переговорів українською делегацією в м.Москві 17.01.2009, ні після того заступник генерального прокурора України не висловлювала будь яких сумнівів у законності дій прем"єр-міністра України, або будь кого із членів української делегації. В подальшому ні на рішення чи дії прем"єр-міністра, ні на рішення КМУ з цього приводу не було внесено протест прокурора, протеста прокурора чи вчинення будь яких інших дій прокурорського реагування не було.

Зазначене підтвердили допитані в судовому засіданні допитані Турчінов, Павленко, Куйбіда, Новіцький, Вакарчук, Вінський, Шандра, Єхануров, Нагребельний, Оніщук, Огризко, Корнякова, Кудрявцев. Під час допиту свідків Нагребельного, Онищука, Кудрявцева (т.20 арк.216-221), Корнякової (т.19 арк.126-128) , Турчінова, наданих 10.08.2011, вони підтвердили наступне:
1. Затверджені 19.01.2009 прем"єр-міністром України директиви не можуть розглядатися в розумінні директив уряду. це твердження всіх регулюється імперативно
2. відповідно до вимог чинного законодавства України ніяких директив КМУ для проведення переговорів з НАК Нафтогаз, ВАТ Газпром і будь якими іншими господарюючими суб"єктами не потрібно.
А якщо не потрібно таких директив, то які повноваження я перевищила? Тобто прямо випадає склад ст.365, де сказано, що таким перевищенням вважається одноособове прийняття дій або рішень, які лише і беззаперечно знаходяться в компетенції колегіакльного органу. Всіма матеріалами справи встановлено, що в компетенцію КМУ не входить прийняття директив для господарюючих суб"єктів. Тоді що я перевищила? Тоді що я не зробила? Зрозуміло, що тоді складу передбаченому ст.365 ККУ немає в обвинуваченнях, які мені пред"явила прокуратура. Но це не все. свідок Кудрявцев додатково підтвердив, що зазначені вищі позиції не були його особистою думкою, а були позицією ГПУ. Із допиту свідка Кудрявцева в судовому засіданні абсолютно чітко витікає підтвердження моїх показів які я зараз даю відносно подій 2009. Він сказав наступне на моє запитання про лист, який він підписав:
- Це ваша власна позиція чи це позиція ГПУ?
- Я не підписав його як приватна особа. Я підписав його як посадова особа. Крім того така ж відповідь аналогічного змісту була направлена генпрокурором на ім"я керівника АП Льовочкіна, звідки було направлено звернення нар.депутата Олійника. Тому ця позиція на той час була не моя, а генпрокурора України. Тобто, іншими словами: позиція ГПУ на момент порушення проти мене кримінальної справи полягала в тому, що уряд немає компетенції приймати директиви на переговорах з господарюючим суб"єктом і що мої директиви - це мої доручення, а не рішення КМУ. І, не зважаючи на офіційну позицію ГПУ, слідчий Нечвоглод порушує кримінальну справу без складу злочину, прокурори зараз підтримують, судья справу не закрив тоді, коли мусив закрити. Хоча це доводилося неодноразово.
Нарешті, очевидним підтвердженням того, що у моїх діях, як прем"єр-міністра України під час видання доручення міністру ПЕКу у вигляді директив не було жодних ознак явного перевищення влади або службових повноважень є підписання у 2010 році так званих харківських угод. Я хочу звернути вашу увагу що угоди, які я підписала. були фактично ратифіковані Верховною Радою. Якщо угоди 19.01.2009 були незаконні, тобто підписані з порушеннями, як їх могли затверджувати і ратифіковувати? Тобто угоди, які були підписані НАК Нафтогазом, (а не мною особисто!), вони ратифіковані тричі:
1. правлінням НАК Нафтогаз 28.01.2009
2. урядом 21.01.2009
3. Верховною Радою 21.04.2010

Всупереч твердженням обвинувачення, зокрема стр.6-7 обвинувального висновку, мої дії як прем"єр-міністра України по виданню доручень міністру ПЕК у вигляді директив для делегації НАК Нафтогаз на переговори повністю відповідають угоді, укладенній КМУ та урядом РФ про додаткові заходи щодо забезпечення транзиту рос. природнього газу по теріторії України від 4.10.2001 року, які ратіфіковані законом України №279730 12.11.2001 оскільки п.2 цієї угоди прямо передбачає, що обсяги транзиту рос. природнього газу через теріторію України, а також розгляд платежів у грошовій формі або обсяги поставок газу в рахунок оплати транзиту будуть уточнюватися на основі щорічних міжурядових протоколів на відповідному рівні.
Тому що виникає питання: чи мала я право тоді в 2009 р. вести переговори з моїм візаві прем"єр-міністром РФ про розв"язання газової кризи і взагалі чи мала я право з ним вести розмову про ціну на газ і про ціну на транзит? Можливо це було перевищеннячм моїх повноважень? Можливо це було моїм втручанням у внутрішні господарські справи НАК Нафтогазу? - Нічого подібного! Тому що ратіфікована парламентами обох країн угода 2001, яка згідно експертизи була діючою на той момент, прямо передбачає, що такі переговори мусять передувати укладанню таких угод. Інша справа, що починаючи з 2005 р. жодний уряд в 2005-7 рр не укладав таких протоколів. Але всі уряди без виключення від моменту утримання Україною незалежності завжди на рівні президентів і прем"єрів займалися регулуюванням газових питань. Всі вели. Я теж вела. Та й взагалі про ми говорим? Зараз Янукович та Азаров ведуть переговори щодо ціни на газ!
І тому навіть якщо ГПУ в моїх діях як прем"єр-міністра вбачає перевищення повноважень, вважаючи, що я не мала права вести з Путіним переговори по транзиту і по ціні на газ. то це не відповідає дійсності, тому що це прямо передбачено як встановлено ГПУ діючими на той момент ратіфікованими паламентами угодами 2001. І тому я зобов"язана була провести хоча б розмову на цю тему. Я таку розмову провела. На виконання в тому числі і цього пункту угоди 2001, яка має силу закону, 17-18.01.2009 в м. Москві і проходили українсько-російські газові переговори. В наслідок неможливості оформлення міжурядового протоколу (тому що для цього необхідна воля двох сторін, російська сторона відмовилася оформлювати протокол) і тому я як прем"єр-міністр прийняла рішення, що я зобов"язана довести результати переговрів і досягнуті домовленності з прем"єр-міністром РФ Путіним до міністерства ПЕК України. Результати українсько-російських перемовин я довела у вигляді окремого доручення міністру ПЕК та додатка до нього у вигляді документа під назвою "Директиви до делегації НАК Нафтогаз. Но давайте навіть візьмемо таку ситуацію, що суд стане на сторону обвинувачення і скаже: не було доручення в письмовій формі від руки написано міністру ПЕК Продану. Навіть якби було так, це теж не є злочином. Тому що самі директиви в 2009 р. були моїм дорученням оформленним в вигляді директив, яке я підписала міністру ПЕК для того, щоб довести до нього результати моїх переговорів з прем"єр-міністром РФ.
Уявіть собі таку ситуацію: якщо б я провела переговори з прем"єр-міністром РФ, ми досягли певного бачення розв"язання газової кризи а я нікому результати цих переговорів ніяк не довела. Оце було б перевищенням моїх посадових повноважень. Вірніше - зловживання своєю посадовою владою, тому що я зобов"язана була робити публічними і доводити до виконавців результати досягнутих переговорів. Таким чином в тому, що я зробила не тільки не було перевищення моїх посадових повноважень або моїх прав, це була чітка відповідна дія згідно з чинних нормативно-правових актів.
Вірніше - зловживання своєю посадовою владою, тому що я зобов"язана була робити публічними і доводити до виконавців результати досягнутих переговорів. Таким чином в тому, що я зробила не тільки не було перевищення моїх посадових повноважень або моїх прав, це була чітка відповідна дія згідно з чинних нормативно-правових актів.
Зараз хочу зробити декілька висновків по цій частині моїх показів. Таким чином матеріали справи беззаперечно підтверджують ті свідчення відносно подій 2009 які я даю, а саме:
1. чинне законодавство України не передбачає і не передбачало на той момент видачу КМУ на проведення переговорів будь яких господарюючих суб"єктів України, в тому числі НАК Нафтогаз, із будь якими іноземними господарюючими суб"єктами. Тому мої дії в 2009 р. без директив КМУ були абсолютго легитимними. Крім того, неприйняття директив КМУ було строго законним.
2. видаючи 19.01.2009 доручення міністру ПЕК у вигляді директив я діяла у суворій відповідності з вимогами Закону про КМУ і Регламенту КМУ, які були чинними на той період.
3. всі процедури доведення результатів українсько-російських газових переговорів до керівництва НАК Нафтогаз повністю відповідали вимогам чинного законодавства України. Йдеться про п.9 ст.44 Закону про КМУ: "прем"єр-міністр України представляє Кабінет Міністрів України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами". НАК Нафтогаз є підприємством. Тому представляти КМУ у відносинах з підприємствами було моїм прямим повноваженням. Але категорично не підписувати контракти замість господарюючих суб"єктів, не втручатися в їх діяльність чого я безпосередньо і не робила. Моє спілкування відбувалось через міністра ПЕК і було строго в межах закону. Крім того зазначено. що прем"єр-міністр України вступає у відносини з урядами іноземних держав, веде переговори і робить інші речі, які пов"язані з міжнародними стосунками. А крім того зазначено, що прем"єр-міністр України має здійснювати інші повноваження. Тобто це взагалі відкрита норма закону. І інші повноваження - це ті, які я вважаю не протирічать Конституції - що я мушу робити в той період. коли я мушу приймати іноді зовсім не передбачені законом, зовсім не стандартні, екстраординарні (враховуючи обставини) рішення. Це все - закон про КМУ дає право робити прем"єр-міністру. Тому не було жодного порушення закону. І навіть якщо дуже сильно старатися, якщо прийняти частково позицію обвинувачення, все одно немає не те що явного перевищення, а немає будь якого перевищення повноважень.
4. Газові контракти між НАК Нафтогаз та ВАТ Газпром були підписані 19-20.01.2009 в м.Москві у повній відповідності до вимог чинного законодавства України. Тобто були підписані без втручання прем"єр-міністра України, без будь яких вказівок як підписувати контракт, без будь якого візування, без будь яких письмових або усних вказівок. Вони були підписані керівником НАК Нафтогазу і заступником НАК Нафтогазу і в подальшому схвалені правлінням НАК Нафтогазу контракти, а мої дії як прем"єр-міністра схвалені на засіданні КМУ.
5. До підписання газових контрактів я, як на той момент, прем"єр-міністр України, не мала жодного відношення до цих контрактів. Контракти підписувалися представниками НАК Нафтогаз, які самостійно проводили переговори, визначали умови контрактів, погоджували із російською стороною тексти контрактів, тощо. І про це є свідчення в показах свідків. Відповідно до ст.365 ККУ об"єктивною стороною такого злочину є вчинення особою дій, які явно виходять за межи наданних їй прав та повноважень. Слово "явно" - це є один з ключових елементів складу злочину, який описаний ст.365. При цьому в котре звертаю увагу на той факт, що в обвинувальному висновку не вказано і тим більш не наведено будь яких доказів та ознак явності, або навіть просто перевищення влади або службових повноважень. Зазначена ознака є одним з основних елементів об"єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.365 ККУ, а усвідомлення такої явності є одним із основних елементів исуб"єктивної сторони такого роду злочину. Тобто, особа. скоюючи такий злочин, повинна була розуміти, що вона явно виходить за межі своїх владних повноважень. Тому не будь яке перевищення влади є предметом регулювання цією статтею ККУ, а тільки явне перевищення влади або службових повноважень. При цьому ані в обвинуваченні, ані під час судового розгляду представники прокуратури не навели та й не могли навести ознак та доказів явності або будь-якого іншого, навіть мінімального, перевищення мною влади або службових повноважень під час видання мого доручення у вигляді директив 19.01.2009.
В зв"язку з тим, що жоден закон, а крім того всі покази у справі в матеріалах данної справи свідчать про те, що КМУ не мав виключної компетенції на затвердження директив для господарюючих суб"єтів, а я мала таке право видавати свої доручення - це говорить прямо про відсутність явних або будь-яких своїх посадових повноважень.
Крім того, я хотіла би розглянути події 2009 р. в контексті кримінальної справи, що ст.365 ККУ передбачає відповідальність за перевищення влади, а потім стоять слова "або службових повноважень". Тобто диспозиція цієї статті передбачає альтернативу цих двух дій: або перевищення влади, або перевищення службових повноважень. В той же час в обвинувальному висновку замість слова "або" поставлено "та". Причому в обвинувальному висновку ніхто не розділяє цих дефініцій, ніхто не описує що є перевищенням влади, а що - службових повноважень і чому там треба було "або" замінити на "та". Тобто іншими словами: слідчий навіть не розумів різниці в своєму обвинувальному висновку між цими речами. коли йому потрібно було окремо доводити перевищення влади, а потім окремо доводити перевищення службових повноважень. Нічого цього в обвинувальному висновку немає, що говорить про глибоку системну некомпетентність, поспіх і замовність всього, що тут відбувається.

Що до форми та змісту документу під назвою "Директиви прем"єр-міністра України" від 19.01.2009 я хочу зазначити, що це за директиви. що в них є і як це взагалі відбувалось:
1. Зазначенний документ мною був переданий міністру ПЕК, про що є свідчення Дубіни і Продана, з додатком до цього доручення прем"єр-міністра України у вигляді директив. Державне обвинувачення безпідставно, без надання будь яких доказів стверджує про те, що я особисто півдготувала та надала не встановленним слідством особам надрукувати розпорядчий документ "директиви прем"єр-міністра України для делегації НАК Нафтогаз на перегори з ВАТ Газпром", а також особисто затвердила ці директиви та скріпила печаткою КМУ. Ці твердження не базуються ані на жодному доказі. Окрім виготовлення у рукописній формі. за загальним правилом прем"єр-міністр особисто не готує будь яких документів як з огляду на напруженний графік роботи, так і через технологічні особливості підготовки документів, в тому числі і розпоряджень. Враховуючи, що я 17-18.01.2009 майже добу безперервно перебувала у переговорному процесі в м.Москві, після цього здійснила переліт літаком до Києва, після цього мала зустріч з президентом України та його службами у Секретаріаті Президента України (СП), після цього змушена була готуватися на ранок до нового перельоту для урочистої участі у підписанні контрактів між НАК Нафтогаз та ВАТ Газпром об"єктивно не можна було змалювати реалістично ситуацію, яка б мені як на той момент прем"єр-міністру України дозволила б самостійно готувати якийсь розпорядчий документ не зовсім простий за текстом, тому що в тому тексті абсолютно професійні технічні терміни, посилання на документи, контекст того документу могли знати тільки професійні люди, які працюють в цій системі. Тим більше, що за текстом директив потрібні були професійні знання та професійні навички і професійне відчуття того, як йшли переговори;
2. Наданний мені під час досудового слідства документ під назвою "Директиви прем"єр-міністра України" від 19.01.2009 мною не підписувався. Не зважаючи на той факт, що в матеріалах кримінальної справи (т.4 арк. 225-241) міститься текст відповідної експертизи, згідно із якою зазначені директиви підписані якбито мною власноруч. Я зараз дуже чітко заявляю про те, що той примірник директив, який мені було надано для огляду і який знаходиться в матеріалах справи та який під час досудового слідства слідчий ідентифікував як оригінал директив мною не підписувався - це не є оригінал директив. Тобто зазначена експертиза свідомо сфальшована та не може бути взята судом до уваги. Тому зараз я вношу клопотання про те, щоб ця експертиза була вилучена з матеріалів справи і по ній мусить бути прийнята окрема постанова. Я говорю про те, що директиви я підписувала в декількох примірниках. На першому примірнику стояв мій оригінальний підпис, завіренний печаткою. Але той варіант, що обвинувачення пред"являє зараз у справі не є тим оригіналом директив, на якому стоїть мій оригінальний підпис. Це значить, розуміючи, що якщо могли підробити експертизу і зазначити, що це мій особистий підпис в той час, як це чітко - факсіміле, то так само могли підробити і якісь складові цих директив. Я на пам"ять ці директиви не вчила. Своє доручення я дійсно підписала, але до коми, до крапки, до слова я ці директиви не вчила. І тому враховуючи, що фальсіфікація справи йде постійно, я не можу виключати, що ті директиви, які зараз находяться в матеріалах справи, не є сфальшованим діючим на сьогодняшній день режимом. Там могли бути переставлені слова, зміщені акценти. Я не можу зараз це з"ясувати, хоча директиви відповідного змісту з моїм оригінальним підписом я передавала. Тому я хотіла би, щоб по цій темі була окремо дана оцінка судом, тому що це безпрецендентно, коли головний документ, навколо якого ведеться вся кримінальна справа, взагалі не є оригіналом.



Я зараз хотіла би більш детально зупинитися на другій складовій частині злочину, який, складу злочину, який описаний в ст. 365 КПК. І мова іде про завдання збитків НАК Нафтогазу.
В природі права, взагалі, не можуть наступити збитки як наслідок виконання легітимних актів. Тому в теорії правакласично та хрестоматійно вважається, що шкода спричиняється внаслідок невиконання угод, а не їх виконання. Виконання укладених угод за жодних обставин не може спричинити шкоду будь-кому.
Відповідно до вимог КПК України та Кримінального кодексу під шкодою кваліфікуються лише реальні збитки, а не упущена вигода

Відповідно до обвинувального висновку тяжкими наслідками визнано наступне: "спричинила тяжкі наслідки у вигляді збільшення ціни природного газу імпортованого походження на 53,48 долара, тобто на 29,8% за 1 тис. кубічних метрів, та як наслідок, збільшення витрат на придбання імпортованого природного газу для виробничо-технологічних потреб в обсязі 3 млрд. 639 млн. куб. метрів газу на суму 194,6 млн. долари або на 1 млрд. 515 млн. грн. і втрати активів та спричинення збитків «Нафтогазу» на вказану суму, яка більш ніж в 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, та є відповідним до вимог ч.4 примітки до ст. 364 КПК України тяжкими наслідками. "

Дорогі друзі, та людина, яка це писала, та людина, яка підтримує обвинувачення в суді, та людина, як це сприйме, як збитки які спричинені Прем‘єром України на той час, та людина  свідомо здійснює неправомірні дії.
Тепер я спробую це пояснити.
Хочу ще раз зазначити, не вдаючись навіть в розрахунки, які в цих судженнях обвинувачення надані.
Перше – перевірка проводилась та  оформлялась не  у відповідності до законодавства.
Друге –перевірка проводилась не встановленими слідством особами.
Тому що ми їх не побачили, а ті хто підписали відмовились, хто був в судовому засіданні. Результати перевірки, яка свідчать про ці збитки, оформлені не у встановленим законом  порядку, тобто вони не актом.
Зверніть увагу, вони не могли скласти акт КРУ, тільки тому, що там немає збитків бухгалтерських. Збитки, це бухгалтерська категорія.
Вони зробили довідку. Уявіть собі, довідка без бухгалтерських документів лягає в основу обрахунку збитків, це нонсенс. Загальна довідка, взагалі складена  не установлений слідство дату та рік, визнаєте, що там не зазначено рік і дату. Експертиза від 21.04.2009 року проведена за даними незакінченої перевірки, тобто без будь-яких встановлених висновків. Наступне, експертизи, які  визначені, як складні, проведені у найкоротші терміни, всього 3 дні, це повністю аналіз господарської діяльності «Нафтогазу»,  та фактично повторена викладена у довідках, у деяких випадках навіть з тими ж орфографічними помилками. Тобто, складена  невідомо ким, невідомо в яку дату, без бухгалтерських документів, якась проміжна довідка, з помилками, потім переписана в експертизу. Я маю на увазі з орфографічними помилками, які були в проміжній довідці. Експертизи проведені за документами, яких станом на 18.04.2011року в справі не було. Експертизи проведені по обрахуванні так званих збитків, методом співставлення, але не містять вагомих даних 2008 року з  якими відбувалось співставлення даних 2009 року. Як можна порахувати збитки в 2009 році по відношенню до 2008 року, якщо дані 2008 року не співставлялись? Нормально? Зокрема, витрати газу на купівлю ВТВ на виробничо-технічні потреби та договорів, що діяли у 2008 році. Тобто, ніхто не співставив по якій ціні закуповувалось в 2009 році газ на технічні потреби, по якій у 2008 р.
Висновки експертиз є радикально, я не кажу сфальшованими, помилковими,  проведені не на бухгалтерських документах та не відповідають дійсності та спростовуються іншими документами. При чому на одному аркуші експертиза, на другому аркуші акти здач-прийомки природного газу на технічні потреби, які повністю різняться по ціні на газ, який використовувався на технічні потреби.
Згідно обвинувального висновку, обвинувачення визнає, що збитки є збитками «Укртрансгаз» «Нафтогазу». Треба сказати що згідно ключових фундаментальних законів, які діють в Україні, акціонери не несуть відповідальності по збиткам господарюючого суб‘єкту по господарській діяльності, а суб‘єкт господарської діяльності не несе відповідальності по збиткам акціонерів. Це ж аксіома. Як можна  ідентифікувати збитки «Укртрансгазу», збитки «Нафтогазу» два різних суб‘єкти господарювання, збитками держави, навіть, якщо вони є акціонером, вони не відповідають по збиткам один-одного і вони не можуть нести таку відповідальність, це ази світового законодавства, в тому числі, українського.
В попередніх своїх поясненнях я дуже чітко розмежувала збитки держави, збитки НАК Нафтогазу і збитки Укртрансгазу. І сказала, про те, що НАК Нафтогаз взагалі не має права пред’являти до мене позов будь-яким збиткам, тому що я не приймаю участі в господарській діяльності конкретного господарюючого суб’єкта, але навіть якщо уявити, що збитки є і можна пред’явити позов, то категорично не від НАК Нафтогазу, а від Укртрансгазу, тому що там  обліковуються всі операції по здійсненню транзиту російського газу через територію України, але треба зупинитися і на самих збитках  по суті. І я хочу розпочати свої пояснення з того, що Укртрансгаз так само як і НАК Нафтогаз, зрозуміло, якщо говорити про консолідований баланс, не поніс збитків  в 2009 році від споживання  технічного газу для потреб транспортування, природного газу російського походження через територію України.
Тобто навіть якщо допустити, що за ці збитки може нести відповідальність прем’єр-міністр, хоча це теж не може бути, то і збитків самих теж немає.
Я б хотіла б це пояснити, описуючи ті документі, які Ви мені дали на ознайомлення. Враховуючи, що в цитаті, яка є в обвинувальному висновку, зазначено, що збитки на суму 194,6 млн.доларів обраховувались за якоюсь незрозумілою розрахунковою ціною 232,98 долара, то треба одразу сказати, що в основу розрахунків збитків Укртрансгазу по споживанню технічного газу покладено помилкова ціна на технічний газ. Я стверджую, і це повністю підтверджується матеріалами кримінально справи, які я зараз буду описувати, характеризувати, та з якими я зараз буду працювати. Я стверджую, що ціни 232,98 долари на технічний газ для потреб Укртрансгазу у 2009 році ніколи не було. І це значить, що збитки розраховані невірно.
Якщо взяти закон про бухгалтерський облік і фінансову звітність, на яку посилалась експерт Ільчук, коли коментувала проведення експертизи, яка судово-економічна, яка долучена до справи, вона посилалась на статтю 9 закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність, де дуже чітко сказано, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є виключно, прямо цитую статтю 9 – первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції. Що важливо. Ви знаєте, що будь-які аналітичні розрахунки складалися вже далеко після того, як операції були здійсненні. А якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення, операції. Для контролю (отут я звертаю увагу, що контролювати всі бухгалтерські рухи, всі бухгалтерські оборутки, а в тому числі збитки та прибутки як бухгалтерську категорію, тобто для контролю) та обробки даних використовуються виключно первинні бухгалтерські документи. Все. Тобто вона послалася, що ця експертиза, Ільчук Галина Петрівна, яка у нас була свідком, вона послалася на те, що виключно первинні документи. Я їй задала запитання, якщо Ви пам’ятаєте, чи  є оцей акт приймання-передачі природного газу первинним документом, який використовуватись може в експертизі. Вона сказала, що так, це є первинний бухгалтерський документ і що він згідно зазначеного переліку документів в експертизі безпосередньо використовувався для здійснення експертизи.

А тепер ми з вами відкриваємо ці акти. От я буквально тримаю цей перший акт, який  складений 31 січня 2009 року. Це оригінал. Стоять всі підписи і печатки. І тут дослівно написано, що відповідно до договору від 17.12.2008 року № 118438 НАК Нафтогаз України передає ДК Укртрансгазу, а Укртрансгаз приймає імпортований природний газ, увага, відібраний з ПСГ ДК Укртрансгаз. Тобто іншими словами в цьому акті зразу підтверджено походження газу на технічні потреби, тобто із підземних сховищ цей газ, а не з труби прямої. Для НАК Нафтогаз України. Згідно акту цього по договору для забезпечення виробничо-технологічних витрат у січні 2009 року в обсязі 251 млн. 71 тис.кубометрів природного газу – і тепер наступне – по ціні 1382 грн. 15 коп. за тисячу кубометрів газу. І потім дана загальна сума, на яку суму. Іншими словами, коли використовуємо бухгалтерські первинні документи, де зазначено обсяг газу, який використаний у 2009 році, ціну на цей газ, посилання на контракт, ми просто розуміємо, що не просто головний експерт по судово-економічній експертизі не з’явився до суду. Тому що всупереч закону про бухгалтерський і фінансовий облік, і всупереч статті 9, де говориться, що контроль здійснюється виключно по  первинним бухгалтерським документам, видається, що в експертизі, а як наслідок і в обвинувальному висновку поклали в основу розрахунку за тисячу кубометрів газу не ціну на технічний газ того періоду, а аналітично розраховану цифру, яка ніякого відношення не має не до технічного газу, який використовувався в 2009 році, ні в якому випадку до ціни на цей газ. І тоді, якщо ми обрахуємо з вами всі акти, які є в справі – а там за кожен місяць такий акт складений. За кожен місяць складена ціна на технічний газ, в кожному місяці вказано, звідки цей газ взятий, а він взятий не з прямої труби, а зі сховища газового. Ми з вами  розуміємо одну дуже просту річ, що весь газ в 2009 році постачався не на базі контрактів, укладених 19 січня 2009 року. Зверніть увагу – причинно-наслідкового зв’язку зовсім немає. А на базі договору від 17.12.2008 року № 118-438. Це говорить про те, що  забезпечення технічним газом на 2009 рік газотранспортної системи відбувалось на основі угоди, яка укладена раніше, ніж виникла газова криза. Ну, пане суддя, ну всьому є межа. Ну сторона обвинувачення не могла цього не знати, коли порушила кримінальну справу. Тому що саме слідчий долучив до  матеріалів кримінальної справи цей акт, вірніше не один акт, а акти за кожен місяць. І він знав, по якій ціні реально постачався технічний газ, і він знав, звідки цей технічний газ. І він знав ціну на цей технічний газ. Ну хто дав цьому слідчому право розраховувати збитки по транспортуванню природного газу по ціні 232,98 доларів? Ну це ж абсолютна, чітка підміна даних в формулі! І ці акти взагалі єдина підстава для платіжних документів. І ці акти є єдиним бухгалтерським документом, на базі якого можна з’ясовувати ціну, а не на базі якихось незрозумілих аналітичних довідок, які не мають до бухгалтерського розрахунку абсолютно ніякого відношення. І тепер, коли ми просто візьмемо банально із відкритих даних, а ви до речі долучили до матеріалів кримінальної справи курс гривня-долар з першого січня і на весь рік,  офіційно, оригінал довідки Ощадбанку, який дав курси. І коли ми розрахуємо ціну 1382 грн. 15 коп., якщо ми розрахуємо по курсу 7,7, тобто за 1 долар 7,7 гривні - це офіційні дані банківської системи України на 1 січня, ми отримаємо 179 доларів. Тобто ціна або нижча, або така сама як в 2008 році. І тоді я б хотіла привернути вашу увагу, пане суддя, що в матеріалах кримінальної справи є реальний справжній акт КРУ, там, де реально написано, що це акт. І там, де дані всі висновки, які в принципі можуть бути  покладені в основу в тому числі і висновків, які мусять робитися слідством. Цей акт КРУ, я не буду просити його зараз показувати, але він в томі 5, на стор.12. І тут детальнішим чином, за підписом тієї ж пані Рубан, складено до коми, по якій ціні брався технічний газ, звідки він брався, по яких контрактах він брався, а саме головне тут вказано, прямо вказано, що були збитки у НАК Нафтогазу по постачанню на комунально-побутові потреби (ну там завжди всі роки була дотація) і збитки там. І вона прямо пише по всім іншим видам діяльності, включаючи транзит російського газу через територію України – збитків немає. Ну це ж прямий акт КРУ, який також є в справі. Просто дивним є те, що це просто не враховано при підрахунку збитків. Саме тому, я б хотіла зазначити, що коли відбувся розрахунок, в тому числі, і експертизи, яку подала Альтернатива. Що взяли  експерти Альтернативи? Вони взяли всі ці акти, які в матеріалах КС, вони нічого іншого не брали, вони порахували кожен місяць по курсу на цей місяць порахували вартість. Але враховуючи, що в газових сховищах України, газ по різній ціні з дуже різних поставок, то по цим актам видно, що частина газу подавалась по 1382 грн., а це 179 доларів, а значна  частина газу подавалась по значно нижчий ціні – по 1223 грн., тому що в газових сховищах є газ, який належить Україні з попередніх періодів, все тут вказано, кожного разу вказано з ПСГ. Вони в довідці чи в експертизі, вони взяли і банально порахували курс долару, по актам порахували ціну, і у нас вийшло, що якщо брати всі акти за 2008 рік, і брати курси долара до гривні на 2008 рік, то ціна технічного газу для «Укртрансгазу», а це значить для транспортування російського  газу через територію України склала 204 долари середня по року за  1000 метрів кубічних газу – це 2008 рік. І так само по бухгалтерських документах обрахована середня вартість технічного газу за 2009 рік, згідно офіційного курсу долара Нацбанку – 156 доларів, це без врахування 11 млрд. кубічних метрів газу, які потім повернули «Росукренерго». Ви розумієте, що вони не брали участь в цих операціях. І це значить, що якщо взяти 204 долари в 2008 році на технічний газ за 1 тис. кубічних  метрів, і 156 доларів  по бухгалтерським документам за 2009 рік за 1 тис. кубічних метрів, то тут навіть дитина вирахує, що в 2009 році по транспортуванні газу ціна  на технічний газ була нижча.
З чим це пов‘язано? Це пов‘язано з тим, що використовувався різний газ, закачувався в різні періоди, якій зберігався в газових сховищах України.
Крім того, що дуже цікаво, всі можуть перевірити. Відкриваємо акт ревізії  фінансово-господарської діяльності КРУ, підписаний Рубан, де вона зазначила – на 1 січня 2009 року, скільки було газу, який належав «Нафтогазу» в газових сховищах в попередніх періодів. Іншими словами – у обвинувачення могло виникнути інше питання чи вистачило би в газових сховищах газу попередніх періодів для забезпечення газу на технічні потреби на ВТВ.
Ще одне. У нас немає в матеріалах КС договору між «Нафтогазом» і «Укртрансгазом» по забезпеченню технічним газом «Укртрансгазу». Але у нас в цих актах, що важливо, в першому рядку, є посилання на цю угоди, і навіть посилаючи на угоду видно, що вона була укладена 17  грудня 2008 року, це значить до виникнення газової кризи. Тобто немає причинно- наслідкового зв‘язку між контрактами укладеними в 2009 році 19.01 і контрактом по якому технічним газом забезпечувалась газотранспортна система.
Мало того, що немає причинно-наслідкового зв‘язку між Прем‘єром і контрактами підписаними  між господарюючими суб‘єктами, так ще і немає у використанні газотранспортною системою газу, який отримала Україна внаслідок укладання угод під розв‘язання газової кризи.
Тепер, це друге питання, яке потрібно з‘ясувати. Чи достатньо було газу в газових сховищах попередніх періодів по ціні 179,5 доларів і нижче для того, щоб забезпечити потребу в розмірі  3 млрд.639 млрд. кубічних метрів на 2009 рік? А скільки ж газу попередніх періодів було? Відкриває цю довідку, це документ, доказ, якій Ви оголосили, який долучений  до справи. Тут пані Рубан написала, що на 1 січня 2009 року в газових сховищах Україні було газу попередніх періодів 14 млрд.689 млн. кубічних метрів. Тобто треба було для технічних потреб 3,6 млрд., а там було 14,8. Зрозуміло, що це цілком покриває потреби на технічний газ.
Тому, пане суддя, у нас немає по ст.. 365 КПК України явного перевищення моїх службових повноважень, немає явного перевищення влади, тому що не існує вимоги  імперативного, обов‘язкового прийняття директив кабміну для господарюючого суб‘єкту. А тепер ще з‘ясовується, що у нас немає збитків, і що те, що розраховано нічого спільного з реальними бухгалтерськими збитками немає. А збитки, це категорія бухгалтерського обліку, вона не може трактуватись окремо взятим слідчим вільно і без спирання на закони. Збитки прописані, як розраховуються, Законом «Про бухгалтерську звітність» великою кількістю підзаконних інструкцій, які ведуть бухгалтерський облік, збитки не можна обрахувати так, як захоче окремо взятий слідчий, їх можна обрахувати тільки так, к передбачено бухгалтерськими інструкціями.
Крім того, якщо би були збитки, вони би обов‘язково відображались в підсумках фінансової звітності «Укртрансгазу» за 2009 рік. Ця бухгалтерська підсумовуюча звітність за 2009 рік здається в податкову  адміністрацію. Ми взяли з податкової ці документи, там зазначено, що «Укртрансгаз» в 2009 році спрацював з прибутками і заплатив з прибутку податок.
Скажіть, про які збитки йде мова. Я вже не говорю про  міжнародний аудит «Ернст-енд-Янг» де так само зазначено, що собівартість транзиту російського природного газу через територію України в 2009 році на 1 млрд. нижче ніж у 2008 році. Це підтверджується актами  прийомки передачі на технічні потреби.
Про які збитки говорить обвинувачення? І за що вони просять для мене від 7 до10 років, якщо там прибутки? І це прямо говорить бухгалтерська звітність.





7.09.2011 День 37

http://www.youtube.com/watch?v=jLknqQ0hQUw

http://www.youtube.com/watch?v=LUaiiMNyg3M
http://www.youtube.com/watch?v=7agwfomxof4
http://www.youtube.com/watch?v=nCYtlrv0b-E
http://www.youtube.com/watch?v=1dUIrKiX4YM
http://www.youtube.com/watch?v=NBxNHJ0N4A4

http://www.youtube.com/watch?v=PKFcmS_GxQc
http://www.youtube.com/watch?v=MAZMVpGvWng
http://www.youtube.com/watch?v=4WI6jnDFQ-k
http://www.youtube.com/watch?v=UuVuv4EiSpA

http://www.youtube.com/watch?v=u1PbHEnFmo4
http://www.youtube.com/watch?v=pnNmXNgUOEY
http://www.youtube.com/watch?v=rx6OzHejMDE
http://www.youtube.com/watch?v=rc7d4o8BC9M
http://www.youtube.com/watch?v=qqy63M05pRw
http://www.youtube.com/watch?v=EzZ0EA2x9MU
http://www.youtube.com/watch?v=4WwE2jbZxXk
http://www.youtube.com/watch?v=atR0N8BMcA0
http://www.youtube.com/watch?v=tYzAYFX7O_I
http://www.youtube.com/watch?v=sI0Q7FlPDrY
http://www.youtube.com/watch?v=Tp6Tz9CSeLM

http://www.youtube.com/watch?v=fYpMA_VRst0