... Якщо суд хоче встановити істину по суті переговорного процесу, по тому, де він розпочався, де він призупинився, чому ці переговори закінчилися неуспіхом на мій погляд треба запам"ятати дві дати: це 27 грудня і 28-ме. В цих двох рокових датах відбувається те, що для України хтось скаже трагедія, а в Росії - якась перемога. Хоча я не сторонник і тої і тої оцінки. 27-го пройшла заключна фаза переговорів між НАКом та Газпромом. Сторони вийшли на рівні своєї компетенції, підкреслюю, технічної компетенції, до кінця дня 27 числа про те, що є версії щодо можливої ціни на газ і можливого тарифу на транзит. Сторони розійшлись тим, що Міллер заявив, що на слідуючий день він піде доповідати Путіну, а піздно вечором 27 грудня 2008 р. Дубина телефонує до Соколовського і засвідчує, що: "ми прийшли в заключну фазу переговорів і мені потрібна зустріч з президентом." Він доповідає, що технічна частина переговорів в цілому завершена, є певні обриси домовленностей і йому "конче необхідна зустріч з президентом завтра вранці". Соколовський інформує мене про цю зустріч... Починається 28 число. Приїзджає Дубина, рано вранці ми зустрічаємось в колі Шлапак А.В., (від економічного блоку президента), Соколовський Б.І., мій постійний представник по зовнішньому блоку енергетичних питань, і Дубина О.В. Зустріч була хвилин 40. Суть її приблизно така: Дубина доповідає, що було у Лондоні, яка була атмосфера переговорів у єврокомісара. Друге: які проміжні підсумки переговорів між НАКом та Газпромом. Він доповідає, що ціна, яка найбільше обговорювалася в рамках переговорів це 250 долл за тис. куб м. Що стосується тарифу транзиту - 1,7. Його враження, що російська сторона діяла неуступчіво по питанням тарифу транзиту. Що стосується газової ціни, то на його думку є відчуття, що ціну з 250 можно довести до 235. Було сказано разів зо три-чотири про те, що це ціна, яка не узгоджена Міллером з Путіним. Наша розмова закінчилась тим. що я сказав Дубині, що якщо він відчуває можливість оптимізувати ціну на газ і дійти до 235 то це треба зробить. Те саме стосувалось тарифу на транзит. Якщо ж не увінчаються ці переговори данним результатом, тоді нам треба приймати рішення про те, як акцептувати на внутрішньому ринку ціну 250, тобто на рвіні бюджетних організацій на рівні комунальних, населення, приватного споживання... ціну 250 і тарифну ставку 1,7 прийняти в контексті бюджету НАК Нафтогаз. Дубина сказав, що він зараз піде на доповідь прем"єр-міністру. Він їде на доповідь прем"єр-міністру, потім в обід відлітає до Москви. Це ті 15-16 годин. коли Дубина був в Україні. Підкреслюю, ніякого відкликання президент України не робив. Хочу зауважити: у мене нема повноважень по відкликанню делегації. відрядженної урядом - це компетенція не моя. І байки, які щедро там лунають, що хтось когось там відкликав, це спосіб не відповідати за свою позицію або перекласти свою відповідальність. Я нікого не відкликав. Було прохання, причому уклінне прохання, щоб президент зробив зустріч з керівником НАК Нафтогаз. Далі Дубина від"їхав до Москви, Міллер 28-го у першій половині дня доповідає прем"єр-міністру Росії про результати переговорів з Україною. Відбувається в цей день телефонна розмова між перм"єр-міністром Росії та прем"єр-міністром України. Суть цієї розмови я думаю ви зможете встановити з належних сторін, але те, що публічно відомо я міг би лише повторити. В перший і єдиний раз російська сторона на офіційному рівні заявляє пропозицію українській стороні про ціну 250 за тисячу кубів російського газу, тариф 1,7 і недопущення реекспорту. Підкреслюю: це могла бути розмова тільки прем"єр-міністрів. Ніяка інша людина: ні Дубина, ні ті, хто біля Дубини не могли цю позицію прийняти до кінцевого рішення. Крім прем"єр-міністра України. Прем"єр-міністр України відхиляє пропозицію прем"єр-міністра Росії. Я наводжу слова Путіна: "Я лично предложил премьер-министру Украины: приезжайте, подписывайте контракт по 250 долларов за тысячу кубов и мы дадим вам право реэкспорта. Хрен с вами. Та отказалась". Оце та точка, з якої з 28 числа переговори пішли в зворотню сторону. після обіду Дубина заходе до Міллера, Міллер говорить: "Те. що ми пропонували як прийнятну ціну 250 долларів і тариф зберегти на рівні 1,7 прем"єр-міністр відхилила". Переговори зходять із позиції 250 і закінчуються драматично. Зрозуміло, що там вже шукать якихось компромісів 28-го числа урядовій делегації, вірніше НАК Нафтогазу не було можливо. На слідуючий день мені телефонує Дубина і каже: "Пан президент, у мене до вас є одне прохання: я отримав доручення прем"єр-міністра організувать її терміновий робочий візит до прем"єр-міністра Росії і до керівництва Газпрому. Я зробив належне звернення до Міллера, щоб той допоміг організувати цей візит і узгодив це питання з прем"єр-міністром Росії. Відповідь прем"єр-міністра Росії була така, що він не бажає зустрічатися з прем"єр-міністром України. Очевидно, таку реакцію робе і Міллер, що російська сторона не готова до зустрічі на вищому рівні. Ясно, що це повний зрив переговорів і Дубина просить мене щоб я знайшов спосіб якимось чином такий сигнал дать прем"єр-міністру, що у Росії склалася така атмосфера, при якій її не бажають бачити в Росії. Я йому кажу, що я цього робить не буду, бо це питання і не етичне і не правильне. Якщо є можливість зробить нам за ці два дні які залишилися до нового року будь який крок в сторону хоча би політичного пом"якшення цих н"юансів, його треба робить. Я знаю, що Юлія Володимирівна декілька разів поривалася зробити цей візит і навіть була в аеропорту. Але із той картини, що я вам говорю, безумовно цей візит не міг бути зреалізований по причині з російської сторони. Хоча суть прохання була така, шо якщо візит цей відбудеться, то прем"єр-міністр України просила передать, що "я прилечу і всё решу". Візиту цього не було, приходе слідуючий день, Дубина повертається з Москви, тому що два дні ніякого переговорного процесу немає, повне ігнорування, людська навіть приниза, людина там по коридору Газпрому ходе. Це його було рішення, по-людські я його розумію, чому він це зробив. Мені зрозуміло, що цей етап переговорів закінчується так, як він закінчується. Я 31-го зв"язуюся із прем"єр-міністром і кажу: "Юлія Володимирівна, нам треба зробити спільну заяву, раз така сітуація і показать нації і світу що сталося, чому переговори зірвані. І ми десь із 16-ї години 31-го числа працюєм над спільною заявою. Приблизно опів 12-ї ночі ця заява уже була узгоджена і підписана. В ніч на перше січня ми її оприлюднили.
Мета заяви була:
Перше: пояснити, чому переговори зірвалися
Друге: донести світу гарантії, що Україна у своїх домовленностях поступала чесно, послідовно і це ніяк не накладеться на виконання наших зокрема транзитних гарантій до Європи.
Ми почали цю заяву с того, що у нас є спільний двустронній формальний урядовий документ, який називається меморандум. Він визначав засади ведення переговороного процесу на рівні корпорацій, на рівні урядів і ми діяли чітко відповідно до цих домовленностей.
Друге: що послужило причиною провалу переговорів. Я хотів би ще раз підкреслити, що це є відповідь на багато питань. Вона заключається в двох абзацах спільного документа, підписанного прем"єр-міністром та президентом. Це питання ціни. Нас не влаштовувала запропонована Росією ціна. Ніхто інший нам не заважав. Було головне - ціна не влаштовувала країну. Економічно обгрунтувать ціну 250 ніхто: ні прем"єр, ні Дубина, ні Господь Бог не могли в контексті кон"юктури газових цін грудня 2008 року. Тому у цій спільній заяві президент і прем"єр засвідчили: за нашими розрахунками, зробленними на підставі меморандуму на початку 2009 ціна на російський природній газ для України на українському кордоні повинна складати 201 доллар за тис кубів. Ставка транзиту теріторією України - не нижче 2 доларів за тис кубів на 100 км. Що ми мали на увазі, коли виходили з того, що суть переговорного процесу повинна зійтися на ціні біля 200 доларів і тарифна ставка біля 2. Ми виходили з того, що друге півріччя 2008 року принесло через світову і європейську кризу карколомні тенденції на енергетичний ринок, коли базові товарні енергетичні позиції в своїх цінах падали в рази. Наприклад, ви пам"ятаєте, що ціна нафти від 180 доларів впала до 60, фактично в 2-3 рази. Ціна на вугілля падає, на газойль - падає, ядерне паливо - падає. Все, що стосується енергетичного ресурсного ринку - котировка цін обвалюється. Ми на цей момент з Росією в ціні 180 доларів за газ в 2008 році. Звичайно, коли ціни світового ринку падають, а Україна буде із 180 доларів піднімати ціну до 250 доларів, я скажу професійно, економічно це не прийнятно. Тобто це може бути політичне рішення, але ніяк не економічне. Але ідея всього переговорного процесу була: давайте ми покінчимо з політикою в ціні. Давайте ми вийдемо на формулу, яка технічно завжди буде давати нам відповіді чи через 6 місяців, чи через 9 місяців, чи через 3 роки: як буде моделюється ціна на газ поставлений Росією в Україну. Це перше. Тому керуючись цим підходом зрозуміло, чому 250 Україну не могло влаштувати і я переконаний, ніколи не могло влаштувати. Для посилення свого твердження хочу ще один аргумент дати. 250 доларів, наприклад, це ціна газу середньозважена по року для Німеччини на 2009 рік. Причому ще наведу цифру, яку я часто використовував: четвертий квартал 2009 року ціна газу в Німеччині - 175 доларів. Тобто на цьому фоні приймати ставку 250 є просто безглуздо. Це явно політична ціна. Тому ніхто серйозно не міг зважитися на те, щоб із категорії політичної перевести цю ціну в категорію економічну. Що стосується певної тарифної ставки, то ідеологія формульного підходу говорила про те, що якщо Росія у нас є єдиним безальтернативним поставщиком газу, це погано чи добре? Не коментую, чому це сталося. бо в 2000 році я був першим прем"єр-міністром. який в баланс завів Туркменістан. Для формування тристороннього балансу... Але із того. що можливо для сьогодняшнього дня, я б сказав би, що концепція всієї політики 2009 року зазначалася в тому, що повинна бути симетрія і синхронність в розвитку ціни на газ і в розвитку ціни транзита. Це суть правил, які підписали уряди. Це - принцип бази. Не можна погодитись, що ціна росте 250, а тариф залишається на 1,7. Це- повний конфлікт з меморандумом. Це - повернення до того, що в нас було. Більше того, ціна 1,7, а я переконаний. що суд володіє інформацією, які ставки існують в Європі, а в Європі починається ставка від 4,9 на словацьму кордоні і закінчується 12,6 на данському, на болотах. Тому ставка 1,7, її збереження не є прийнятною. Тому і природа була цієї спільної заяви, щоб пояснить, щоб Європа розуміла в параметрах яких цін ми ведем дискусію перед Москвою і чому українська сторона не прийняла цих умов. І я свій підпис поставив, щоб продемонструвати, що я солідарний із позицією прем"єр-міністра в данному випадку що нам треба шукати далі прийнятний варіант для впровадження меморандуму, нам треба не робити трагедії з цих переговорів. Буде другий етап, буде третій етап: мова йде про формулу. яка буде працювати не 5 років, не 10, а набагато довший час. І хочу підкреслити: нікого тут винного і не було. І не треба шукать, тому що це, шановні, міжнародні переговори. Вони є успішні, вони є неуспішні. я переконаний, якби українська сторона діяла послідовно і цю частину переговорів можно було провести активно і мати унікальну міжнародну і економічно-політичну кон"юктуру, щоб в цілому в переговорному процесі в 2009 р. з російською стороною домовитися на умовах, які б не ганьбили нас. але все це закінчилось тим, чим воно закінчилось і я сказав би далі було головне, як продовжити переговорний процесс і вийти на більш ефективний результат.
Починається 2009 рік. Ми зачитали з прем"єр-міністром нашу спільну заяву. Я одразу направляю свого представника 1 січня у Прагу щоб він пояснив позицію країни на переговорах головуючому в Європі прем"єр-міністру Чехії і предстваникам країн. Потім через два дні я в 4-х сторонньому форматі їздив з поясненням того, що відбулося в нашому переговорному процесі з поясненням того, що Україна дотримується букви і духу наших домовленностей, ми не знімаємо з себе гарантію транзита з себе, але хотіли б перейти на ринкові відносини як по поставках газу. так, зокрема. і по транзиту. Я провів по декілька разів телефонні розмови з усіма президентами Європи ...
Адвокат Сухов: Чи відомо вам чому компанія РосУкрЕнерго фактично на 100% внутрішнього ринку на поставку газу була запущена на теріторії України?
Ющенко: Я можу сказати, що запитайте президента Польщі яка модель газової поставки і що він про неї може сказати. Чи в Чехії, чи в Словаччині. Я ще раз хочу заявити: є компетенція президента, а є компетенція уряду. От давайте діять так, щоб мої відповіді були економічно обгрунтовані і виходили із тих повноважень, на які я міг би посилатися, даючи відповіді на конкретні запитання.
Адвокат Сухов: Чи можна розуміти вашу відповідь таким чином, що прем"єр-міністр Єхануров і голова Нафтогазу Івченко прийняли це рішення без погодження з президентом України Ющенком?
Ющенко: Повторюю ще раз: є державна процедура, яка регулює проведення такого рівня міжнародних рішень. До компетенції президента відноситься формування політичних директив, підкреслюю, політичних директив. Які я робив Тимошенко, Єханурову, Януковичу і т.д. Але це мова йде про політичні директиви. Це не технічні директиви, які стосуються конкретного питання, бо це вже компетенція корпоративного інституту і виконавчого органу влади.
А.Шлапак (голова економічного відділу, замголови СП):
"В ході переговорів. які тривали в розвиток цього меморандуму, ми отримали достатньо категоричну пропозицію російської сторони: 250 доларів вартість газу і залишається 1,7 вартість транзиту. Погодитися на це українська сторона відповідним чином не могла, я говорю зараз про президента Ющенка і, смію надіятися, що такої ж позиції притримувалася і прем"єр-міністр, оскільки на 1 січня ніяких контрактів підписано не було. В ту ж ніч вийшла спільна заява президента і прем"єра, де вони пояснили свою позицію, чому не були підписані ті угоди. Пояснення цього було саме таким, що на думку української сторони, якщо вже йти на поетапне підвищення ціни на газ і на транзит, ми повинні були виходити з ціни на газ 200 доларів і ціни на транзит 2 доллари на 100 км. А оскільки російська сторона відкинула ці домовленності і наполягала на своїх. контракти підписані не були. 1 січня ми вступаєм в полосу непідписаних контрактів і так спочатку РФ зменшує поставки рос.газу в Україну а з 5 чи 6 січня припиняє поставки газу..."
17.08.2011 День 25 Аудіо-стенограма
ч 01
ч 02
ч 03
ч 04
ч 05
ч 06
ч 08
Протокол допиту Віктора Ющенка по справі Тимошенко
http://www.pravda.com.ua/articles/2011/08/15/6491916/
Віктор Ющенко: Олег Дубина зустрічався з Дмитром Фірташем у моєму кабінеті
http://www.pravda.com.ua/articles/2011/08/19/6509469/
А.Ггриценко: "Я не юрист, но юристы говорят, что есть основания для привлечения его к ответственности. Как минимум, Ющенко сказал неправду под присягой, свидетельствуя по делу Тимошенко. Он не признал, что это была его команда — сорвать подписание контракта. Но я хорошо помню - это был прямой эфир на российских телеканалах, когда глава "Газпрома" Миллер сказал Путину: по нашим оперативным данным, команду на срыв подписания контракта дал лично Президент Ющенко. И тогда, будучи Президентом, Виктор Андреевич этого не отрицал. Так что я думаю, что основания для привлечения есть"
http://www.grytsenko.com.ua/press/view-kto-to-yz-kazachkov-sydyt-vnutry-fraktsyy-anatolyy-hrytsenko.html
